- •Вплив музики на психофізичний стан підлітків
- •Розділ 1. Огляд відомих методик вивчення впливу музичного мистецтва на людину
- •1.1 Загальні закономірності впливу музики на організм людини
- •1.2 Сучасні дослідження і факти негативного впливу музики
- •1.3 Сучасні дослідження і факти позитивного впливу музики
- •1.4 Психологічний портрет любителів музики
- •Розділ 2. Музичні вподобання школярів, їхнє здоров’я та успішність
- •2.1 Музична культура школярів
- •2.2 Характеристика опитуваних учнів
- •2.3 Анкетування по темі «Музичні вподобання та їхній вплив на навчання та самопочуття підлітків»
- •2.4 Юнацький фанатизм
- •2.5 Перспективний шлях української культури
- •3 Розділ. Експеримент «як впливає музика різних стилів на навчання та психофізичний стан підлітків»
- •3.1 Музика як засіб боротьби зі стресом
- •3.2 Логічне й абстрактне мислення
- •Висновки
- •Анкетування музичні вподобання школярів, їхнє здоров’я
Розділ 1. Огляд відомих методик вивчення впливу музичного мистецтва на людину
1.1 Загальні закономірності впливу музики на організм людини
Фахівці стверджують: вплив музики на людський організм базується на тому, що нервова система і мускулатура мають здатність засвоювати ритм. Музика, виступаючи як ритмічний подразник, стимулює фізіологічні процеси, які відбуваються ритмічно як у руховій, так і у вегетативній сферах. Надходячи через слуховий аналізатор у кору головного мозку, вона поширюється на підкіркові центри, спинний мозок і далі – на вегетативну нервову систему та внутрішні органи. Наприклад, високочастотні звуки (3000–8000 Гц і вище) викликають у мозку резонанс, згубно впливаючи на пізнавальні процеси. Тривалий і гучний звук взагалі може призвести до повного виснаження організму. Звуки середнього діапазону (750–3000 Гц) стимулюють серцеву діяльність, дихання й емоційний фон. Низькі (125–750 Гц) впливають на фізичний рух, викликають напругу і навіть спазм у мускулатурі. Музика з низькими вібраціями не дозволяє сконцентруватися або заспокоїтися.
Ніхто не стане заперечувати, що музика впливає на психіку і здоров'я людини. Класична музика, джаз, рок і поп-музика – всі вони по-своєму впливають на нас. Більше того, сьогодні стає відомо про лікувальні властивості музики, її цілющий вплив на людський організм. Музика діє сильніше за будь-які ліки. Але не всяка музика чудодійно впливає на самопочуття і здоров'я людини. Все залежить від ритму, темпу і самої мелодії. Вплив ритму використовували у своїй практиці ще Платон і Аристотель. Однак, кожна людина відрізняється від решти – той холерик, той меланхолік, усе залежить від типу нервової системи [5, 915-921с.].
Дослідження підтвердили наступні факти:
музика робить помітний вплив на хвилинний об'єм крові, частоту пульсу, кров'яний тиск, рівень цукру в крові;
підвищує і знижує м'язовий тонус;
стимулює появу емоцій;
покращує вербальні і арифметичні здібності;
стимулює процеси сприйняття і пам'яті;
активізує творче мислення.
Професор Чеффілдского Університету Кейті Овері сформулювала аспекти так званих «інтелектуальних вигод» від музики [1, 144с.]. Нею були визначені побічні інтелектуальні ефекти, що виникають в результаті музичних впливів, такі як:
підвищення рівня читацьких навичок;
підвищення рівня мовних навичок;
поліпшення навичок, необхідних для вирішення просторових і тимчасових завдань;
поліпшення вербальних і лічильно-арифметичних здібностей;
поліпшення концентрації уваги;
поліпшення пам'яті;
поліпшення моторної координації.
У 1968 році було засновано музикотерапевтичне товариство "Nordisc Forbund for Pedagogisk Musiktherapie", до якого увійшли північноєвропейські країни - Норвегія, Данія, Швеція, Фінляндія й Ісландія [9, 28-29 с.].
У колишньому СРСР музикотерапією займались В. А. Гільярович, Ю. А. Флоренська і В. А. Грінгер , Н. С. Самойленко, Г. В. Шипулін, А. Г. Коган та інші. Феноменом музикотерапії свого часу зацікавилися й у нас в Україні. Зокрема, ще в середині 60-х років В. Ткаченко з Ялтинського санаторію після багатьох клінічно-фізіологічних досліджень запропонував низку музичних творів для зняття різноманітних патологічних станів організму.
Як писав О. Руженцев у 2001 році, фахівці у галузі музичної терапії вже створили засади музичної фармакопеї з переліком хвороб та музичних творів, які дають цілющий ефект у лікуванні хворих [11, 9-11 с.].
Доктор Лонг (США) для вагітних рекомендує прослухати спеціальну музику на 60 аудіокасетах. Народилося 1200 дітей, які слухали музику в стані ембріонів. їх розвиток був значно вищий, ніж у тих, що не слухали музику.
В 1995 г. нейробіолог Гордон Шоу з Каліфорнійського університету (США) та його колега – психолог Френсіс Раушер – опублікували результати своїх експериментів над 79 студентами коледжу у м. Ірвіні. Результати такі: перша група при повторному тестуванні поліпшила свої результати на 14%, друга - на 11%, третя - на 62%. Примітно, що вже в день оприлюднення по коледжу офіційних результатів цих тестів студенти, які дізналися про нові незвичайні “ліки для розуму”, розкупили в магазинах м. Ірвіна усі CD диски з музикою Моцарта [4, 10-17 с.].
