- •Циклонні апарати
- •Фільтрувальні центрифуги
- •Конструкції фільтрувальних центрифуг
- •4. Електрофільтри
- •Барабанний фільтр
- •Валквові дробарки
- •Трубчаста суперцентрифуга
- •Адсорбери з нерухомим шаром адсорбенту.
- •Барботажний (пінний) пиловловлювач
- •Абсорбер із плоскопаралельною насадкою.
- •Мембранний апарат з плоскими мемебранними елементами.
- •Роторно-дисковий колонний екстрактор.
Барботажний (пінний) пиловловлювач
Для очищення сильно запилених газів, наприклад технологічних, вихлопних і димових, вентиляційного повітря содового виробництва та ін., використовують барботажні пиловловлювачі. У цих апаратах рідина, взаємодіюча з газом приводиться до стану рухливої піни, що забезпечує велику поверхню контакту між рідиною і газом і, відповідно, високий ступінь очищення газу від пилу.
Барботажний пиловловлювач (мал. 1) являє собою камеру 1круглого чи прямокутного перетину, усередині якої знаходиться перфорована тарілка 2. Вода чи інша промивна рідина через штуцер 3 надходить на тарілку, а забруднений газ подається в апарат через патрубок 4. Проходячи через отвори тарілки 2, газ барботує крізь рідину і перетворює її в шар рухливої піни. У шарі піни пил поглинається рідиною, основна частина якої (~80%) віддаляється разом з піною через регульований поріг 5. Частина рідини, що залишилася, (~20%) зливається через отвори в тарілці й уловлює в підтарілочному просторі більш великі частинки. Суспензія, що утвориться при цьому, віддаляється через зливальний штуцер 6.
У таких апаратах застосовують також кілька перфорованих тарілок, причому їх кількість залежить від необхідного ступеня очищення газу.
Ступінь уловлювання пилу в барботажних апаратах часто перевищує 95 – 99% при відносно низьких капітальних витратах і експлуатаційних витратах.
Мал. 4 Барботажний (пінний) пиловловлювач:
1 – камера; 2 – тарілка; 3 – штуцер для подавання води;
4 – патрубок для вводу запиленого газу;
5 – поріг; 6 – зливальний штуцер.
Абсорбер із плоскопаралельною насадкою.
Абсорбер із плоскопаралельною насадкою (мал. 1). Цей апарат являє собою колону з листовою насадкою 1 у вигляді вертикальних аркушів з різного матеріалу (метал, пластичні маси та ін.) чи туго натягнутих полотнищ із тканини. У верхній частині абсорбера знаходяться розподільні пристрої 2 для рівномірного змочування листової насадки по обидва боки.
Мал. 1. Абсорбер із плоскопаралельною насадкою:
1 — листова насадка; 2 — розподільний пристрій.
Адсорбери з нерухомим шаром адсорбенту.
Найбільше поширення в промисловості знаходять вертикальні і горизонтальні адсорбційні апарати з нерухомим шаром (мал. 1).
Адсорбери з нерухомим шаром адсорбенту є апаратами періодичної дії. Вертикальний і горизонтальний адсорбери мають корпус 7 із шаром адсорбенту, що знаходиться на опорно-розподільних решітках 2. Вихідна газова суміш проходить через шар адсорбенту зверху вниз. При десорбції водяною парою його подають через нижній штуцер, конденсат приділяється через штуцер у днищі, а пар разом з десорбованою речовиною іде через штуцер у кришці. Завантаження і вивантаження адсорбенту виробляються через люки 4 і 3.
Вертикальні адсорбери застосовують для адсорбції газів у випадку малої і середньої продуктивності. Для обробки великих об'ємів газів (порядку З0000 м3/год і вище) використовують горизонтальні і кільцеві (тут не представлені) адсорбери, що володіють незначним гідравлічним опором.
Незважаючи на періодичність роботи апаратів з нерухомим шаром, адсорбційні установки працюють безупинно, у них включають кілька адсорберів, причому їхнє число визначається відповідно до тривалості адсорбційно-десорбційного циклу.
Мал. 1. Адсорбери з нерухомим шаром адсорбенту:
а – вертикальний; б – горизонтальний; 1 – корпуси;
2 – опорно-розподільні решітки;
3 – люки для вивантаження адсорбенту; 4 – люки для завантаження адсорбенту.
