25. Запозичені ресурси банку їх склад та характеристика.

До запозичених капіталів банку належать кошти, отримані:

1) від емісії та продажу облігацій;

Облігації свідчать про надання власниками облігацій зазначених коштів у розпорядження емітента у формі довгострокової позики. Власник облігації набуває права на одержання фіксованого прибутку за нею протягом строку дії позики. З настанням строку погашення облігації банк повертає власнику номінальну вартість цього цінного паперу.

2) кредити, отримані в інших банків, у тому числі в НБУ.

Одним із джерел поповнення ресурсів банку є міжбанківський кредит. Кредитними ресурсами торгують фінансово стійкі банки, в яких є надлишок ресурсів. Такі банки для одержання прибутку прагнуть розмістити вільні ресурси в інших банках.

- Операції на відкритому ринку НБУ проводить, здійснюючи короткострокове та середньострокове рефінансування банків через кількісний або процентний тендер, а також через постійно діючу лінію рефінансування;

- НБУ може надавати стабілізаційний кредит банку, переведеному у режим фінансового оздоровлення або який взяв на себе борг банку, що перебуває у режимі фінансового оздоровлення, за наявності його клопотання. Стабілізаційний кредит може надаватися банку лише за умови його забезпечення заставою;

- НБУ проводить операції на відкритому ринку з купівлі-продажу державних цінних паперів, які перебувають у його портфелі на продаж. РЕПО — фінансова операція, за якої одна сторона продає цінні папери іншій, перша сторона бере на себе зобов'язання викупити вказані цінні папери у визначений строк, або на вимогу другої сторони.

26. Порядок проведення гарантування вкладів фіз. Ос.

Створений Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ЗУ про порядок гарантування вкладів фіз. ос.)

Для виконання своїх повноважень Фонд здійснює перевірки банків, в тому числі і шляхом залучення незалежних експертів. Фонд має також право брати участь у перевірках, які здійснюються НБУ. Окрім цього, він уповноважений застосовувати такі заходи впливу:

1) Переведення банків до категорії тимчасових учасників Фонду, внаслідок чого Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами фізичних осіб, які залучаються цим банком після оголошення останнього тимчасових учасником. Тому за такими вкладами регулярний збір до Фонду не сплачується.

2) Виключення банків із числа учасників (тимчасових учасників), яке здійснюється Фондом в разі відкликання ліцензії НБУ на здійснення банківської діяльності або в разі припинення здійснення банком операції щодо залучення вкладів фізичних осіб.

3) Фонд зобов'язаний порушити перед НБУ питання про застосування до банку заходів впливу у разі виявлення ним порушення.

4) У разі виявлення порушень Фонд може направити до банку лист-попередження. У листі-попередженні Фонд визначає строк, протягом якого банк повинен усунути зазначені порушення, а також попереджає банк про застосування заходів впливу у разі неусунення банком протягом визначеного строку хоча б одного із порушень, вказаних у листі.

27. Загальні основи організації, способи і форми грошових розрахунків.

Готівкові розрахунки здійснюються за допомогою готівкових грошей і в безготівковому порядку. Ці розрахунки викор. у відносинах між підпр. і нас. Грошовий обіг – сукупність усіх грош. розрахунків незалежно від їх форми (готівкова, безготівкова).

Безготівкові розрахунки обслуговують взаємовідносини підпр., організац. і фінансово-кредитн. органів. Осн. місце в цих розрахунках займають платежі за товарно-матеріальні цінності, надані послуги, банківський кредит. Організаторами та осн. виконавцями розрахункових розрахунків є банки. Безготівкові розрахунки здійснюються на підставі таких документів :платіжне доручення, вимога-доручення, розрахункові чеки, акредитивні заяви, векселі, реєстри, меморіальні ордери.

Документообіг (документооборот) - система оформлення, викор. і руху розрахункових документів.

Безготівкові розрахунки поділяють на:

- інавгородні,

- місцеві,

- розрахунки за способами платежу.

1) Осн. спосіб платежу – це перерахування грош. коштів з рах. вкладника на рах. постачальника; кошти перераховуються з різних рахунків: поточних, позичкових, контокорентних (Нац. банккореспондуючим банком), рах. в фінансування капітальних вкладень (капітал в ОЗ, амортизацію).

2) Другий спосіб платежу – це залік взаємних вимог, при якому взаємні борги підпр. зараховуються і тільки різниці перераховується через банк.