Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичний посібник з виконання домашньої контр...doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
855 Кб
Скачать
☆
      1. П ередавальна схема заміщення Еберса-Молла (n-p-n)

Рис.1.1. Передавальна схема заміщення Еберса-Молла

Передавальну схему заміщення транзистора наведено на рис.1, а його аналітична модель має вигляд:

, ( 1.1)

, (1.2)

Струми в зовнішніх контурах транзистора розраховують за формулами:

; ; ; ; .

де ІН – струм активного режиму;

  • ІІ – струм режиму насичення;

  • I0 - тепловий струм транзистора;

  •  Н - прямий коефіцієнт передавання струму бази;

  •  I - зворотній коефіцієнт передавання струму бази.

Передавальна схема Еберса-Молла може уточнюватись (враховують вплив об’ємних опорів, генераційно-рекомбінаційні струми переходів, ефекту Ерли і т.д.) і, тому її зручно застосовувати в комп’ютерних програмах.

1.1.2. Класична схема Еберса-Молла

Відрізняється від передавальної моделі тим, що складові струмів транзистора спрямовані інакше. Колекторний та емітерний переходи транзистора моделюють діодами зі струмами I1  та I2, які визначаються напругами UЕП та UКП відповідно. Як відомо зв’язок струмів I1 та I2 з напругами на емітерному переході UЕП та колекторному переході UКП буде таким як в діодах.

; (1.3) , (1.4)

де та – зворотні теплові струми емітерного та колекторного переходів (діодів) в схемі з СБ відповідно, якщо UКБ = 0 та UЕБ = 0 (за короткому замиканні) і в схемі зі СЕ відповідно, якщо UКЕ = 0 та UБЕ = 0.

а б

Р

Б

E

ис.1.2. Ідеалізована класична схема заміщення біполярного транзистора

а – зі СБ (p-n-p); б – зі СЕ (n-p-n)

Взаємодія ЕП та КП визначається введенням в еквівалентну схему генераторів струму αнІ1 та αіІ2 (індекс „н” – визначає нормальне підключення, індекс „і” - інверсне), де н - коефіцієнт передавання вхідного струму емітера (бази) в активному режимі (нормальне підключення), і – в режимі насичення (інверсний режим).

У нормальному підключенні для СБ емітерний перехід є відкритим і через нього проходить струм I1. Струм колектора I2 буде менший за І1, оскільки частина носіїв, інжектованих емітером в базу рекомбінує, це враховує генератор анI1, де ан<1.

IE = I1 IK = н I1

У інверсному підключенні (пряма напруга на колекторі і зворотна на емітері) прямому струму колектора І2 відповідає емітерний струм iI2.

IЕ = i I2 IК = - I2

В загальному випадку струми емітера і колектора запишемо з двох компонентів – першого інжектованого струму I1 або I2 (для нормального підключення БТ) та другого iI2 або нI1 (для інверсного підключення).

IE= I1- i I2 IK= н I1- I2 (1.5)

Тоді можна знайти струм бази

IБ= IE -IK=(1- н) I1+(1- i) I2 (1.6)

В технологічній та довідковій документації на транзистор задають теплові струми емітера І′Е0 та колектора І′К0, яких вимірюють у разі замикання контуру колектора та емітера відповідно (UKБ = 0, UЕБ = 0).

Для знаходження теплового струму I′K0 розмикаємо контур емітера (IE=0) та прикладаємо між колектором і базою напругу |UKБ|>> т. Для знаходження IK0 розмикають колекторний контур (IК=0) та прикладають напругу |UЕБ|>> т.

Для знаходження зв’язку між тепловими струмами колекторного переходу ІК0 та діода враховуємо, що IE=0 і згідно з формулою (2.3) отримуємо

I1= i I2 ,

а з формули (1.4) якщо |UKБ|>> т буде

I2= - ІК0

Підставляючи значення струмів І1 та І2 в (1.6) і припустивши, що IK = , IЕ = , отримуємо:

Аналогічно

Для отримання ВАХ підставимо струми I1 та I2 із рівнянь (1.3) та (1.4) в співвідношення (1.5) та (1.6)

(1.7)

(1.8)

Для знаходження рівняння для струму бази врахуємо формулу 2.4.

(1.9)

Якщо записати рівняння (1.7) відносно UЕБ можна записати формулу для вихідних ВАХ у такому виді

Співвідношення (1.7), (1.8), (1.9) є формулами Еберса-Молла, їх можна спростити, враховуючи

i IК0 = н IЕ0 , (1.10)

а також i = н= , IЕ0 IК0 = І0

(1.11)

(1.12)

(1.13)

IK

Рівнянням 1.11 та 1.12 відповідають ВАХ , які наведені на рис 1.3.

Рис. 1.3. Графіки статичних ВАХ:

а – зі СЕ; б – зі СБ

Іноді використовують і такі рівняння для схеми зі СБ

– для вхідних ВАХ

;

– для вихідних ВАХ

.

На графіках вихідних ВАХ можна визначити області активного режиму (за зворотної напруги UКП ) та режиму насичення (за прямої напруги UКП).

Для активного режиму характерними умовами є UЕБ < 0, |UКБ|>> та 1-αн = 0 (якщо IЕ>ІЕБ0).

Тоді формули (1.11) та (1.12) спрощуються:

Реальні вихідні характеристики мають невеликий нахил, обумовлений врахованим в формулах для IЕ та IК опору колекторного переходу, який утворюється як наслідок модуляції товщини бази.

Вхідна ВАХ є характеристикою звичайною діода. Якщо UКБ>0, то криві для різних ІЕ розміщуються праворуч та вниз. Якщо UКБ<0 – вони незначно зміщуються ліворуч та вверх. Якщо | UК |>> , то вплив колекторної напруги на ВАХ відсутній.