- •1) Геологія, як предмет, основні об'єкти геології.Розділи геології та їх значення для визначення властивостей грунту.Задачі геологічних наук.
- •Предмет геології
- •2) Поняття про мінерали.
- •3) Роль первинних та вторинних мінералів у ґрунтоутворенні.
- •4) Значення ендогенних процесів в утворенні мінералів.Значення екзогенних процесів в утворенні мінералів.
- •5. Які процеси мають назву матаморфогенних
- •6. Класифікація мінералів на хімічній основі.
- •7. Що вивчає наука - ґрунтознавство.Найбільш важливі розділи ґрунтознавства.
- •8. Основні положення ґрунтознавства.
3) Роль первинних та вторинних мінералів у ґрунтоутворенні.
Загальними властивостями вторинних мінералів є їх висока дисперсність, аморфна чи приховано кристалічна структура, значна частина їх знаходиться в колоїднодисперсному стані. Багато вторинних мінералів, на відміну від первинних, володіють рухомою кристалічною решіткою, колоїдними властивостями, розвиненою поглинальною здатністю, можливістю сорбувати (поглинати) воду й набухати. Ці особливості передаються грунтам. Серед вторинних мінералів розрізняють: прості солі, гідроксиди й оксиди та глинисті мінерали.
Первинні мінерали представлені скелетними й крупнопіщаними частинками, що є продуктами механічного руйнування магматичних і метаморфічних порід. При грунтоутворенні відрізняються нестійкістю, поступово руйнуються, за винятком окремих найбільш стійких. Склад первинних мінералів грунту мало залежить від особливостей грунтотворного процесу, а в основному – від особливостей материнської породи.
4) Значення ендогенних процесів в утворенні мінералів.Значення екзогенних процесів в утворенні мінералів.
До ендогенних (внутрішніх) процесів відносяться:
-Магматичне утворення мінералів відбувається при повільному охолодженні магми. Магма – первинний силікатний розплав, в якому при надходженні його з мантії в земну кору або на її поверхню і при застиганні утворюється багато мінералів.
-Контактно-метаморфічне утворення мінералів відбувається в зоні контакту магматичного тіла з оточуючими породами. При цьому оточуючі породи під впливом високих температур і тиску, міняються докорінно в результаті повної або часткової заміни одних мінералів іншими, або утворення зовсім, які не характерні ні для магматичних, ні для осадочних порід.
- Пегматитове утворення мінералів відбувається паралельно з магматичною викристалізацією в інтрузивних тілах, але тоді, коли температура магми уже значно понизилась.
- Утворення мінералів відбувається також на значній відстані від магматичного тіла (до кількох км), де тиск значно менший. пневматоліз
На поверхні або біля поверхні Землі, в результаті екзогенних (зовнішніх) процесів, мінерали можуть утворюватись: в результаті фізичного і хімічного руйнування уже існуючих мінералів і гірських порід, після чого з`являються нові мінерали і породи (каолініт, боксит, опал та інші); в результаті відкладання на дні водойм різноманітних речовин, що приносяться з суші потоками (лімоніт, гіпс, галіт та інші); життєдіяльності організмів – бактерій, найпростіших, багатоклітинних, молюсків та інших, які відбирають розчинені сполуки і концентрують їх в собі. Після відмирання цих організмів, що відбувається безперервно на протязі багатьох мільйонів років, утворюються цілі товщі порід, збагачені на фосфорити, самородну сірку, руди заліза і марганцю
Важливу роль в утворені мінералів в екзогенних умовах відіграють колоїдні розчини. В результаті випадання із них гелів утворюється такі мінерали, як халцедон, гідроксиди заліза і марганцю, марказит та інші мінерали.
Велика кількість мінералів утворюється при вивітрюванні рудних родовищ, в результаті чого з`являються вторинні мінерали. Наприклад, при хімічному вивітрюванні сульфідних руд утворюються сульфати, оксиди, карбонати тощо. В результаті формуються цілі зони окислення сульфідних родовищ, зверху яких знаходиться зона так званої "залізної шляпи". В зоні окислення цієї "шляпи" появляються малахіт, азурит, хризокола, опал та багато інших.
утворення мінералів.
Генерацією називають певне взаємовідношення мінералів.
Парагенезис – це сумісне утворення мінералів.
