- •Актуальність та значення теми, яка опрацьовується
- •Мета та основні завдання роботи
- •Фізико – географічна характеристика річкового водозбору
- •Географічне положення
- •1.2 Грунти та рослинність
- •Кліматичні характеристики Режим
- •Температури
- •1.4 Підземні води
- •Гідрографічні характеристики річки
- •Гідрологічні характеристики річки
- •Гідрологічна ситуація в басейні Дунаю
- •2. Практична робота
- •2.1. Вивчення динаміки змін хімічного складу води оз. Ялпуг
- •2.2. Порівняння хімічного складу води оз. Ялпуг та річки Дунай
- •2.3. Порівняння хімічного складу води річок Ялпуг та Дунай
- •Діаграма 1 Хімічний склад води оз. Ялпуг по декотрим показникам
- •(Дані метеостанції міста Болград)
- •Хімічний склад води в р. Дунай, п/с Ізмаїл (дані гмо)
- •Діаграма 15 Порівняння багаторічних та середніх за 10 міс. 2007, 2008р.Р. Показників хімічного складу води оз. Ялпуг і р.Дунай, середніх за 10 міс. 2007-2008 р.Р.
- •Висновки
- •Закінчення
Гідрологічні характеристики річки
Маловодний стік весняно-літніх місяців 2007 р. не дозволив наповнити оз. Ялпуг до оптимальної позначки 2,8 м БС до НПУ, тому заповнення озера дунайською водою відбувалось в осінньо-зимові місяці через шлюзи «Скунда» (19.09.07 – 29.12.07) та «105-й км» (21.09.07 – 27.12.07), а саме у
вересні – 11 млн. м 3;
жовтні - 8 млн.м3;
листопаді - 75,6 млн.м3;
грудні - 69 млн.м3.
Проте, у грудні наповнення водою оз. Ялпуг досягло позначки лише 2,34м БС при нормі 2,8м БС до НПУ. Тому спрацювання озера у 2007 р. не проводилось, хоча і передбачалось. Хімічний склад ґрунтових вод доволі строкатий, мінералізація їх змінюється в межах від 1 до 15 г/л. Переважають значення 3-5 г/л; в складі солей – хлориди та сульфати натрію. Зараз канал пересипали, але верхні ділянки лиману дуже засолені. Крім того, на початку 60-х років Ялпуг відділили від Дунаю дамбами і почали використовувати як рибогосподарську водойму для вирощування товарної риби (толстолоба, білого амура). Хоча у дамбах і були збудовані шлюзи, водообмін з річкою значно зменшився, тому з часом почала збільшуватись загальна мінералізація води в лимані за рахунок стоку високо мінералізованих вод річки Ялпуг. В результаті поганого водообміну, мінералізація озера Ялпуг збільшилась з 0,5-0,6 г/л у 60-х роках до 1,4-2,6 г/л у 1986, в основному з-за того, що вода після зрошення з розчиненими в неї солями з природно засоленого ґрунту поступала в річку Ялпуг.
Гідрологічна ситуація в басейні Дунаю
Відрізок р.Дунай, який роздивляється, уявляє собою поділену на рукави пригирлову ділянку. Головне русло на 116 км від гирла поділяється на Тульчинський рукав (направо, в бік Румунії) та Кілійське гирло (вліво, по ньому проходить велика частина румуно-українського кордону). Початок повіні на річці Дунай в середньому спостерігається в першій декаді березня, пик повіні проходить в середині квітня, закінчується весіння повінь в середині травня, в той же час починаються літні паводки, пик яких припадає на 2 декаду червня, в період з кінця липня по 1 декаду листопада настає період знижених рівнів, інколи в цей період встановлюється літньо-осіння межень, а потім в листопаді-грудні проходять осінні паводки.
Середньо багаторічний стік р. Дунай складає 200 км3 ( чи 6400 м3/сек.), в році 75% забезпеченості 173м3, в році 95 % забезпеченості 142 км3 в рік. Стік, який проходить по Кілійському гирлу складає 61 % від стоку Дунаю у верхів’ях дельти.
Що стосується гідрологічної ситуації в басейні Дунаю у 2007 році, то вона склалась такою: весіння повінь на українській ділянці Дунаю була сформована лише за рахунок випадіння дощів в басейні річки і максимальні рівні води були нижче середніх багаторічних на 34-56см, а в порівнянні з 2006 р. – нижче на 65-306см (Огляд Дунайської гідрометеорологічної обсерваторії). Весіння повінь почалась з 9.03.2007 (рівень води – 260см), закінчилась 16.04 на рівні води(в Ізмаїлі) – 177см. Найвищий підйом води зафіксований 1.04.2007 на рівні 350см.
Восени 2007 року (4-5 вересня) на Верхньому та Середньому Дунаї сформувався потужний дощовий паводок. Різкі підйоми рівнів води спостерігались і на притоках ріки (Інн, Морава, Тиса, Сава, Драва). З 5 по 8 вересня рівні води на постах Верхнього Дунаю підвищувались з високою інтенсивністю (до 3м за добу). Хвиля паводку поширилась на Середній Дунай, інтенсивність підйому тут склала 30-315см за добу. Пик паводку прийшовся на 11-12.09, рівні води за час проходження паводку підвищились на 470-520см. На багатьох постах Верхнього та Середнього Дунаю рівні води перевищили небезпечні позначки.
Загальна площа водозбору Дунаю становить 817 тис. км2. Її крайніми точками є 42°12' і 50°05' пн. ш., 8°10' і 29°40' сх. д. Довжина басейну з заходу на схід 1690 км, ширина 820 км.
Дунайський басейн межує на півночі з водосборами річок Везер, Ельба, Одра, Вісла, на північному сході - Дністер, на заході і північному заході - Рейн. На південь від басейну Дунаю розташовані басейни дрібних річок Адріатичного, Егейського і Чорного морів.
Дунай харчується дощовими водами, талими снігами і льодовиками Альп і Карпат, а також підземними водами.
Незважаючи на складний режим водних рівнів, на Дунаї чітко простежуються періоди паводку, межені і зимовий період.
У верхньому Дунаї найбільший рівень води припадає на початок літа (червень), найменший - взимку (грудень-лютий). На ділянці середнього Дунаю, до впадіння великих приток (Драви, Тиси і особливо Сави), режим рівнів води зберігається близьким до верхнього Дунаю, але амплітуда коливань кілька згладжена.
У нижньому Дунаї найбільший рівень води припадає на період паводку (квітень-травень), найменший буває восени (вересень-жовтень).
Річний сток Дунаю становить близько 210 км3 води. Витрата води - 6400 м3/с.
