- •Міністерство освіти і науки україни, молоді та спорту
- •2. Графічна частина
- •Курсовий проект
- •Розрахунок підсилювача низької частоти з диференціальним вхідним каскадом
- •Завдання
- •__________________Захарова Олексія_____________________
- •1. Пояснювальна записка
- •1 Загальні відомості
- •2 Розробка структурної та принципової схем
- •3 Електричний розрахунок
- •1 Загальні відомості
- •1.1 Основні означення
- •Класифікація підсилювачів
- •2 Вибір структурної та принципової схеми
- •2.1 Розробка та обґрунтування структурної схеми підсилювача
- •2.2 Розробка та обґрунтування принципової схеми підсилювача
- •3 Електричний розрахунок підсилювача низької частоти, працюючого на низькоомному навантажені
- •3.1 Розрахунок напруги джерела електроживлення
- •3.2 Вибір транзисторів vt6, vt7 кінцевого каскаду
- •3.3 Розрахунок колекторного кола кінцевого каскаду
- •3.4 Розрахунок базового кола кінцевого каскаду
- •7.3.5 Вибір складених транзисторів vt4, vt6 кінцевого каскаду
- •3.6 Вибір транзистора і розрахунок кіл передкінцевого каскаду (транзистор vt3)
- •3.7 Розрахунок диференціального каскаду з генератором стабільного струму
- •3.8 Розрахунок кола загального зворотного негативного зв’язку
- •3.9 Розрахунок елементів кіл зміщення і стабілізації режиму транзисторів кінцевого каскаду
- •3.10 Розрахунок результуючих характеристик підсилювача потужності з вхідним диференціальним каскадом
- •3.11 Розрахунок ємності конденсаторів підсилювача потужності
3.8 Розрахунок кола загального зворотного негативного зв’язку
Визначаємо
величину R6 та R11 кола негативного
зворотного зв’язку:
;
(3.70)
(3.71)
Ом.
Вибираємо стандартне значення R6=4.3 кОм.
Вхідний опір підсилювача і коефіцієнт залежать від співвідношення R6/R11, тому його вибирають, виходячи із компромісу між коефіцієнтом підсилення і вхідним опором. Задаються значенням R6/R5=20 100.
При цьому повинна виконуватися умова:
;
(3.72)
Звідси величина резистора R11 дорівнює:
;
(3.73)
Ом.
Приймаємо стандартне значення опору відповідно до ГОСТ 9663.
R5=220 Ом.
Звертаючи
увагу на те що потужність розсіювання
на резисторах з кожним пунктом
зменшувалась, візьмемо за номінал
потужність в 0. 125 Вт згідно до ГОСТ
9663-75.
Записуємо значення резисторів згідно із стандартом:
R6 = МЛТ - 0.125 Вт - 4.3 кОм - 10%
R5 = МЛТ - 0.125 Вт - 220 Ом - 5%
3.9 Розрахунок елементів кіл зміщення і стабілізації режиму транзисторів кінцевого каскаду
Розраховуємо потрібну напругу зміщення для завдання вибраного положення точки спокою:
;
(3.74)
В.
Потрібна напруга зміщення створюється на діоді, включеному в прямому напрямі. Практично рекомендується приймати число діодів кінцевого каскаду рівним числу транзисторів. У цьому випадку повинна дотримуватися нерівність:
;
(3.75)
;
В.
Данним параметрам відповідає діод типу Д223.
3.10 Розрахунок результуючих характеристик підсилювача потужності з вхідним диференціальним каскадом
Визначаємо коефіцієнт підсилення за струмом за формулою:
;
(3.76)
Коефіцієнт підсилення за напругою рівний:
;
(3.76)
Вхідний опір диференціального каскаду з генератором стабільного струму:
;
(3.77)
МОм
3.11 Розрахунок ємності конденсаторів підсилювача потужності
Визначаємо допустимі частотні спотворення для всіх конденсаторів. Для цього переводимо вказане в завданні до курсового проекту допустиме відхилення Мн із дБ в відношення напруги. Отримаємо:
М'н=1.135
Розраховуємо ємність конденсаторів за формулами:
;
(3.78)
нФ.
(3.79)
мкФ
(3.80)
мФ
Вибираємо конденсатори згідно ГОСТ 28883-90
С1 =
К10-17 - 15 нФ
5%
С2
= К52-1 - 470 мкФ
20%
С3 = К50-35 - 1000 мкФ 20%
В
При виконанні я розрахував підсилювач низької частоти, вхідний каскад, який зібраний за схемою диференціального каскаду з генератором струму.
Спочатку я склав структурну схему підсилювача низької частоти. Потім на основі цієї схеми була розроблена принципова електрична схема підсилювача.
Всі розрахункові дані транзисторів підсилювача занесені до таблиць. Після чого за допомогою довідника було підібрано транзистори з параметрами, які задовольняють параметрам приведеним в таблицях, тобто розрахункових параметрів.
В результаті виконання курсового проекту я закріпив та поглибив свої теоретичні знання і їх використання при рішенні практичних задач. Також я ознайомився з сучасними схемами підсилювачів низької частоти, які забезпечують високі показники підсилення та набув навиків роботи з довідковою літературою.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Любімов А.Я. Методичні вказівки та завдання до виконання курсового проекту.
2. Гольцев В.Р., Богун В.Д., Хілєнко В.І. Електронні підсилювачі Учбовий посібник . – М. : Видавництво стандартів,1990.
3. Лавриенко В.Ю. Справочник по полупроводниковым приборам.– К. : Техніка, 1980.
4. Федосеев Е.О. Усилительные устройства киноустановок. – М.: Мистецтво , 1979 Цикина А.В. Электронные усилители. – М.: Радио и связь, 1982.
5.Варакин Л.Е. Безтрансформаторные усилители мощности. Справочник. – М.: Радио и связь, 1984.
Войшвило Г.В. Современная техника усиления сигналов. – М.: Сов. радио, 1984.
Андреев Ф.Ф. Электронные устройства автоматики. – М.: машиностроение, 1978.
Гонтаренко Ч.М., Тиндюк О.А., Лаздіна С.А. Положення про курсове проектування. – Одеса 2002.
Степаненко И.П. Основы теории транзисторов и транзисторных схем. – М.: Энергия, 1981.
Федосеева Е.О. Усилительные устройства киноустановок. – М.: Исскуство, 1979.
Цыпкина А.В. Проектирование транзисторних усилителей. – М.: Связь, 1976
НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНА ЛІТЕРАТУРА ТА ДОКУМЕНТАЦІЯ
Номер документа и год издания |
Название документа |
ГОСТ 9663-75 |
Резисторы. Ряд номинальных мощностей рассеяния. |
ГОСТ 10318-80 |
Резисторы переменные. Основные параметры. |
ГОСТ 15133-77 |
Приборы полупроводниковые. Термины и определения. |
ГОСТ 18275-72 |
Аппаратура радиоэлектронная. Номинальные значения напряжений и силы токов питания. |
ГОСТ 19880-74 |
Электротехника. Основные понятия. Термины и определения. |
ГОСТ 20003-74 |
Транзисторы биполярные. Термины, определения и буквенные обозначения параметров. |
