Передмова

Розбудовуючи власну державу, Україна має визначити нову, науково обґрун-товану регіональну і структурну політику.

У регіональній економічній проблематиці в центрі уваги були питання розмі-щення виробництва і територіальної організації продуктивних сил. Територіальні аспекти економічного відтворення і його регіональні форми розглядались пере-важно з позицій оцінки ефективності планування і прогнозування соціально-еконо-мічних процесів, пов’язаних з функціонуванням і розвитком регіональних ланок різного рівня в системі господарського комплексу країни.

Сьогодні ж регіональна політика повинна розвиватись по наступних напрям-ках.

По-перше, держава повинна сприяти демократичному самоврядуванню і управлінню кожним регіоном в його органічних інтеграційних зв’язках з іншими ре-гіонами по горизонталі і з державою в цілому по вертикалі. При цьому правові й економічні відносини та регулятори між державою і регіональними органами вла-ди мають будуватись на конституційних засадах за принципом верховенства за-гальнодержавного права й законів.

Другим важливим напрямком регіональної політики є поглиблення територі-ального поділу праці і спеціалізації, а також створення структур, які відповідали б природним умовам регіону і критеріям оцінки сучасного комплексного розвитку, дешевизні і якості виробництва, інфраструктури та регіонального ринку. Рівень віддачі регіональних ресурсів, що знаходяться в обігу, насиченість ринку товара-ми і послугами залежить від ефективності використання науково-технічного по-тенціалу, господарювання і підприємництва, від ступеня насиченості й активності дій в кожному регіоні різних форм господарських систем, їх конкурентоспромож-ності на внутрішніх і зовнішніх ринках.

Третім напрямком є здійснення регіональної науково-технічної політики еко-номного і раціонального використання місцевих ресурсів, широкого застосування маловідходних і безвідходних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, а також форм організації виробництва з високою кінцевою результативністю, екологічною чистотою, збереженням і своєчасним відтворенням природи для забезпечення гідного рівня життя не лише сьогоднішнього, а й майбутніх поколінь.

Четвертий напрямок полягає в тому, щоб поряд з налагодженням тісних між-регіональних економічних зв’язків у межах єдиного ринкового простору країни за-безпечити відкритість української економіки.

Завдання переходу до ринкової економіки висувають на перший план нові ас-пекти регіональних відносин, оскільки успіх економічних реформ визначається тим, наскільки успішно реалізуються ринкові відносини в регіонах.

Основні завдання дисципліни:

- з’ясувати сутність поняття та роль регіону в економічному і соціальному роз-витку суспільства;

- виявити закономірності взаємодії природи і суспільства, в окремих регіонах;

- районувати територію за різними ознаками;

- вивчити основи державної регіональної політики;

- сформулювати форми і методи управління регіональною економікою, функції місцевих органів державної влади самоврядування з управління соціально-еконо-мічним розвитком регіону;

- визначити правові та економічні основи місцевого самоврядування, взаємо-відносини центральних і місцевих органів управління та самоврядування;

- опанувати методами аналізу, прогнозування, програмування, побудови стра-тегії соціально-економічного розвитку регіону;

- навчитись формулювати концепцію майбутнього розвитку регіону і визначати шляхи її втілення у життя;

- ознайомитися із кращим вітчизняним та зарубіжним досвідом регіонально-ад-міністративного менеджменту;

- набути навичок оцінки економічних та соціальних наслідків здійснюваних за-ходів щодо забезпечення регіонального розвитку, обґрунтовувати їх доцільність.

Метою курсу є формування у студентів навичок вирішення завдань регіо-нальної економіки на основі виявлення значимих факторів і регіональних еконо-мічних процесів в умовах ринкових відносин.