4. Ступені контузії людини при впливі надлишкового тиску фронту ударної хвилі

Ураження, що виникають під дією ударної хвилі від ядерного вибуху, діляться на легкі, середні, важкі і над­то важкі (смертельні). Легкі ураження виникають при надлишковому тис­ку у фронті ударної хвилі 20—40 кПа і характеризують­ся легкою контузією, тимчасовою втратою слуху, легки­ми ушкодженнями та вивихами. Середні ураження виникають при надлишковому ти­ску 40—60 кПа і характеризуються травмами мозку з не­притомністю, пошкодженням органів слуху, кровотечами з носа та вух, переломами і вивихами кінцівок. Важкі і надто важкі ураження виникають при надлиш­кових тисках відповідно 60—100 кПа та понад 100 кПа і супроводжуються травмами мозку з довготривалою не­притомністю, пошкодженням внутрішніх органів, тяж­кими переломами кінцівок.

5. Класи сховищ

Сховища класифікуються: по захисних властивостях, місткості (сумі місця для сидіння та лежання), за місцем розташування, забезпеченням фільтровентиляційним обладнанням, термінами будівництва.

За ступенем захисту ударної хвилі й у залежності від коефіцієнтів захисту (К_зах) від γ- і нейтронного випромінювання їх поділяють на 4 класи.

Сховища 1-го класу розраховані на надлишковий тиск у фронті ударної хвилі не менше 5 кгс/см² (500 кПа) і мають К_зах не менше 5000; сховища 2-го класу повинні витримувати надлишковий тиск не менше 3 кгс/см² (300 кПа) і послаблювати зовнішні γ- і нейтронне випромінювання не менше, ніж в 3000 разів; сховища 3-го класу розраховані на надлишковий тиск не менше 2 кгс/см² (200 кПа) і К_зах   2000; сховища 4-го класу розраховані на надлишковий тиск не менше 1 кгс/см² (100 кПа) і мають К_зах = 1000.

За місткістю сховища можуть будуватися на 150, 300, 600, 900, 1200, 1500, 1800, 2100, 2500, 300 чоловік і більше.

Будівництво сховищ меншої місткості допускається у виняткових випадках при малій кількості працюючих. На підприємствах, в установах і організаціях, які мають чисельність працюючої зміни 50 чол. і менше, можуть будуватися сховища, що забезпечують колективний захист групи людей.

За місцем розташування сховища можуть бути вбудовані і окремі. Вбудовані створюються в підвальних поверхах і заглиблених приміщеннях виробничих та допоміжних промислових підприємств, громадських і житлових будівель. Однак можуть створюватися і сховища, вбудовані в перші поверхи будівель і споруд. Окремі сховища будуються тільки в тих випадках, коли нема можливості мати вбудовані, наприклад, на об‘єктах, які не ведуть нового будівництва.

Для забезпечення фільтровентиляційним обладнанням сховища можуть бути з фільтровентиляційним обладнанням промислового виготовлення або зі спрощеним обладнанням з підручних матеріалів.

За часом будівництва сховища бувають: збудовані завчасно в мирний час і такі, що будуються швидко при загрозі нападу.

5. З чого складається загальна стійкість огд

Під стійкістю роботи ОГД розуміють його спроможність в умовах надзвичайної ситуації випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а при отриманні середніх руйнувань або порушенні зв'язків з кооперації та поставок відновлювати виробництво у мінімальні терміни. Під стійкістю роботи об'єктів, які безпосередньо не виробляють матеріальні цінності розуміють їх спроможність виконувати свої функції в умовах НС.На стійкість роботи ОГД в умовах НС впливають наступні фактори:надійність захисту робітників та службовців;спроможність інженерно-технічного комплексу об'єкта протистояти у визначеному ступеню уражаючих факторів стихійного лиха, аварій, катастроф та сучасних видів зброї;захищеність об'єкта від вторинних уражаючих факторів (пожеж, вибухів, зараження ОР та СДОР);надійність системи забезпечення об'єкта всім необхідним для виробництва (сировиною, паливом, комплектуючими вузлами і деталями, електроенергією, водою, газом та іншим);стійкість та безперервність управління виробництвом та ЦО;— підготовленість об'єкта до ведення РІНР та робіт щодо порушеноговиробництва.Перелічені фактори є основними загальними для усіх ОГД шляхи підвищення стійкості роботи в умовах НС, а саме:забезпечення надійного захисту робітників та службовців від уражаючих факторів сучасної зброї, аварії, катастрофи і стихійного лиха;захист основних виробничих факторів від уражаючих факторів, в тому числі і від вторинних, які виникають в умовах НС;стійке забезпечення всім необхідним для випуску запланованої продукції; підготовка до відновлення порушеного виробництва;підвищення надійності та оперативності управління виробництвом та ЦО. Захист робітників та службовців досягається чотирма основними способами:укриття людей в захисних спорудах;проведення евакозаходів;радіаційно-хімічний захист;медичний і біологічний захист.Надійно захистити виробничий персонал об'єкта можливо лише при комплексному використанні усіх основних способів захисту.Захист виробничих фондів полягає у підвищенні протидії будинків, споруд і конструкції об'єкта до уражаючих факторів та захисті технологічного обладнання, верстатів, систем і комунікацій та інших засобів, що формують основу виробничого процесу.