3. Засоби виробництва сільськогосподарських підприємств. Основні та оборотні фонди підприємства.

Засоби виробництва — це сукупність засобів та предметів праці, які становлять матеріальну основу виробництва і використовуються людиною при створенні будь-якого про­дукту. Різниця між засобами та предметами праці полягає у тому, що засоби праці зношуються поступово, не змінюючи своєї речової форми, і переносять свою вартість на продук­цію частками протягом усього строку їх використання. До засобів виробництва належать: будівлі, споруди, передавальні пристрої, ма­шини і устаткування, транспортні засоби, інструмент та інвентар, робоча й продуктивна худоба, багаторічні на­садження, капітальні витрати на поліпшення земель. В ціло­му вони становлять (у грошовому виразі) основні фонди підприємства, а в поєднанні з іншими фондами — статутний фонд, який характеризує фінансово-майновий стан підпри­ємства.

Предмети праці, як правило, у виробничому циклі викорис­товуються повністю (винятком є добрива, післядія яких може враховуватись наступного року), переносять усю свою вартість на новостворений продукт і становлять оборотні фонди.

Особливим засобом виробництва в сільському господар­стві є земля, яка одночасно виступає як засіб і предмет праці. При цьому при раціональному використанні вона не зношується, а навпаки, покращує свою якість. Тому на землю не нараховується амортизація і вона не переносить свою вартість на продукцію.

Основні фонди поділяють на виробничі і невиробничі. У свою чергу в сільському господарстві виробничі фонди поділяють на:

- сільськогосподарського призначення - представлені тими засобами, які використовуються при виробництві сільськогосподарської продукції. Вони та­кож поділяються на фонди рослинництва, тваринництва і загального призначення.

- несільськогосподарського призначення. - поділяють на фонди промислового виробництва, будівництва, торгівлі та громадського харчування.

Невиробничі фонди — це відомчі житлові будинки, спору­ди та обладнання комунального і побутового обслуговуван­ня, установи культури, спорту, охорони здоров'я та ін.

Оборотні фонди — це виробничі запаси: насіння, корми, добрива, засоби захисту рослин, молодняк тварин і доросла худоба на відгодівлі, сировина для переробки, запасні части­ни, таропакувальні матеріали, інші предмети праці та неза­вершене виробництво (витрати під урожай наступного року, мед у вуликах для зимової годівлі бджіл, яйця для інкубації тощо).

Фонди обігу — це готова продукція, яка не реалізована і перебуває у сховищах, магазинах, кошти на рахунках у банках, цінні папери. Вони використовуються для здійснен­ня технологічних операцій у процесі виробництва і також поділяються на сільськогосподарського і несільськогоспо­дарського призначення. Співвідношення між окремими фон­дами визначає їх структуру. Вона залежить від спеціалізації, розмірів підприємства, виду діяльності, фінансового стану та інших умов.

Співвідношення основних і оборотних фондів, за усередненими даними, коливається в таких пропорціях: 60—70 % — основні фонди, 30—40 % — оборотні. Раціональне співвідно­шення цих фондів — важлива умова ефективного господа­рювання.