5. Оцінка біотичних ресурсів області

До біотичних ресурсів можна віднести:

• рекреаційні ліси;

• складові природно-заповідного фонду (ботанічні, лісові, ентомо­логічні, іхтіологічні, орнітологічні, загально-зоологічні заказники; ботанічні та зоологічні пам’ятки природи; ботанічні сади та зоо­парки);

• фауну мисливських господарств.

Рекреаційна цінність біотичних ресурсів флори визначається такими показниками, як:

• лісистість;

• породний склад;

• віковий склад деревостою;

• фітонцидність.

Найбільшу естетичну цінність мають перести­гло-достигаючі змішані широколистяно-хвойні ліси на відносно відкритих горбкуватих територіях із лісистістю в межах 25-50% (див. Табл. 1.6).

Таблиця 1.6

Оцінка естетичної цінності території

Показники	Бали
	3	2	1
Лісистість, %	25-50	менше 25 більше 50	відсутні
Породний склад	змішані широколистяно-хвойні	соснові, широколистяні	інші – хвойні та дрібно- листяні
Віковий склад	перестиглі, стиглі, достигаючі	середньо-вікові	молодняк

Видовим складом і віковою структурою лісів визначається їх вплив на процес лікування (оздоровлення) та ефективність реалізації санітар­но-гігієнічної функції рекреації. Лікувально-оздоровча функція знач­ною мірою обумовлена фітонцидністю лісу, тобто його бактерицид­ною дією.

Міра фітонцидності, що залежить від породи дерев, досягає свого максимуму у весняно-літній період (цвітіння та активний ріст рослин) і знижується на осінь (див. Табл. 1.7).

Таблиця 1.7

Фітонцидність окремих порід дерев та кущів

Міра фітонцидності	Порода
1 (найвища)	дуб черешчатий, клен гостролистий, ялівець вірґінський
2	береза, сосна звичайна, ялина, ліщина, черемха, смерека, акація біла, чорниця
3	модрина, ясен, лила, вільха, горобина, акація жовта, бузок звичайний
4	в’яз, бересклет
5 (найменша)	бузина, крушина

Фітонциди сосни звичайної, дуба червоного, ялиці білої, модрини європейської, крушини ламкої зни­щують збудників туберкульозу, кишечної палички; ялиці — коклюшну па­личку, збудників дизентерії та черевного тифу; берези і тополі — змен­шують кількість золотистого стафілокока.

Вид рекреації та її тривалість є визначальними при благоустрої лісів (див. Табл. 1.8). Головною якісною характеристикою рекреаційних лісів є переважання на їх території індивідуального відпочинку і максимальна комфортність.

Таблиця 1.8

Рекреаційне використання лісів	Вид рекреації	Рівень організації	Матеріально-технічна база для організації відпочинку
постійне, тривале	лікування. Оздоровлення. Відпочинок	організована	санаторії, пансіонати, готелі, будинки відпочинку, і дитячі табори
постійна, короткострокова	відпочинок	організована	рекреаційні зони та пункти
сезонна	відпочинок	організована	турбази, мотелі

Продовження табл. 1.8

сезонна	туризм	організована	наметові містечка
тимчасова, короткотривала	пікнік, прогулянка	неорганізована	—

1.6 Аналіз історико-культурних об’єктів області

Проводиться у вигляді описового аналізу локалізованих на території області об’єктів історико-культурної спадщини України.

1.7 Аналіз рекреаційно-туристичної інфраструктури області

Проводиться у вигляді описового аналізу локалізованих на території області об’єктів рекреаційно-туристичної інфраструктури.

1.8 Аналіз об’єктів природно-заповідного фонду.

Проводиться у вигляді описового аналізу локалізованих на території області об’єктів природно-заповідного фонду України.

1.9 Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу території локалізації засобу розміщення

Комплексна оцінка потенціалу рекреаційної тери­торії передбачає пофакторно-інтегральну оцінку не лише рекреаційних ресурсів, а й матеріально-технічної бази галузі, рекреаційної місткості. Метою такої оцінки є об’єктивне відображення того, що втрачає суспіль­ство при відмові від експлуатації та рекреаційного використання терито­рії на користь інших видів господарської діяльності.

Найбільш ємною і водночас зручною в користуванні при комплексній оцінці рекреаційного потенціалу бачиться методика В. Мацоли. Вона перед­бачає подання інформації як у вигляді таблиці, так і в текстовому викладі.

За основу пропонується взяти 3-бальну шкалу (див. табл. 1.9): у 3 бали оцінюється територія з найсприятливішими умовами для розвитку рекреації, 2 — з посередніми, 1 — з несприятливими.

Таблиця 1.9

Показник	3	2	1
Оцінка естетичних якостей території, Ое	Пейзажні ландшафти, висока міра екзотичності і унікальності, контрастність	Низька міра екзотичності і унікальності, відсутність контрастності	Рівнинні, сильнозаліснені території
Оцінка мінеральних вод, Ом	Понад 1000 м3/доба/км2	100-1000 м3/доба/км2	100 м3/доба/км2
Оцінка лісів, Ос	60%-40%	15-40%; більше 60%	менше 15%
Оцінка кліматичних умов, Ок	понад 100 днів з t >15 °С	80-100 днів з t >15 С	менше 80 днів з t >15 °С
	понад 110 днів з t <0 °С	100-110 з t <0 °С	менше 100 з t <0 °С

Оцінка водоймищ, Ов	велика кількість незабруднених водоймищ, придатних для універсального використання	придатні для плавання, сплаву на байдарках і каное	обмежені можливості
Оцінка природоохоронних територій, Оп	більше 5% території	3-5%	до 3%
Історико-культурний потенціал, Оі	більше 18 об’єктів/100км2	8-18 об’єктів/100км2	менше 8 об’єктів/100км2
Транспортна доступність, От	більше 0,42 км/км2	0,29-0,42 км/км2	менше 0,29 км/км2
Забезпеченість санаторно-курортними закладами, Ос	більше 3 на 100 км2	1-3 на 100 км2	менше 1 на 100 км2
Оцінка рекреаційного навантаження, Он	гірські місцевості	горбисті, височинні місцевості	рівнинні, низовинні місцевості

Продовження табл. 1.9

Висновок про насиченість території історико-культурними об'єктами можна зробити на основі розрахунку, виконаного за формулою:

Oi=Ki/S, (1.1)

де Кі — кількість об'єктів, S — площа області (в км²).

Оцінка стану інфраструктури території здійснюються за формулою:

От = Lз + La / Sтep, (1.2)

де Lз — довжина залізничного полотна;

Lа довжина автошляхів;

Sтep — площа території області.

Оцінка санаторно-курортних закладів може бути зроблена на основі формули:

Ос =Кс/ Sтep 100 (одиниць/км2), (1.3)

де Кс — кількість санаторно-курортних закладів (санаторії, профілак­торії, бази відпочинку та ін.).

Комплексна оцінка потенціалу території здійснюється (окремо для літнього і зимового сезонів) за формулою:

О = Ое + Ом + Ол + Ов + Ок + Оі + Оп + От + Ос + Он (1.4)

На основі комплексної оцінки визначається коефіцієнт рекреаційної цінності території за формулою:

Кр = О/Омін, (1.5)

де, О — величина інтегральної оцінки (в балах),

Омін — мінімальна кількість балів (10).

Розрахунок коефіцієнта рекреаційної цінності території проводиться окремо для літнього та зимового періодів.

У другому розділі роботи (10-15 сторінок) повинен бути розроблений проект засобу розміщення в туристичній сфері.

У межах архітектурно-проектувального розділу студенти виконують завдання щодо:

1. передпроектної роботи (підготовки);

2. збирання вихідних даних;

3. виконання графічної частини проекту (плани благоустрою і ситуаційний).