- •17. У чому полягає призначення системи моніторингу банківських ризиків?
- •68. Як впливає зміна відсоткових ставок на ринку на внутрішню вартість облігацій?
- •45.Розкрийте зміст поняття “приховані витрати банку на залучення ресурсів”.
- •6.В чому полягає пріоритетне завдання фінансового менеджменту у банку?
- •90. Назвіть специфікації євродоларового ф’ючерсного контракту.
- •91. Які види опціонів обертаються на міжнародних фінансових ринках?
- •92. Як банк може використати опціони у своїй діяльності?
45.Розкрийте зміст поняття “приховані витрати банку на залучення ресурсів”.
Приховані витрати банку на залучення ресурсів – це витрати банку на використання різноманітних прийомів заохочення клієнтів, які прямо не пов’язані зі зміною рівня депозитних ставок. До таких прийомів належать реклама; поліпшений рівень обслуговування; розширення спектра пропонованих банком рахунків та послуг; комплексне обслуговування; додаткові види безкоштовних послуг; розташування філій у місцях, максимально наближених до клієнтів; пристосування графіка роботи до потреб клієнтів. У цілому застосування нецінових методів потребує деяких (іноді й значних) витрат
6.В чому полягає пріоритетне завдання фінансового менеджменту у банку?
Фінансовий менеджмент діяльності комерційного банку спрямовано на оптимізацію управління банківськими фінансами. Згідно із сучасною теорією та практикою максимізації ринкової вартості кожної фірми розглядається як пріоритетне завдання фінансового менеджменту. Найвиразнішим показником роботи компанії, у тому числі й банку, є ринкова ціна її акцій.
На зміну ринкової вартості акціонерного капіталу впливає два основні чинники – чистий прибуток і рівень ризику банку. Вартість акцій банку зростатиме, якщо очікується підвищення дивідендних виплат у майбутньому або за сталої прибутковості знижується рівень ризику, який бере на себе банк. Отже, всі управлінські рішення у сфері фінансової діяльності банку мають оцінюватись за співвідношенням прибутків і ризиків. (з лекції Краснової)
90. Назвіть специфікації євродоларового ф’ючерсного контракту.
Ф’ючерсні контракти на іноземну валюту — це угода між продавцем (покупцем) та кліринговою палатою ф’ючерсної біржі про продаж (купівлю) стандартної суми однієї валюти за іншу за узгодженим валютним курсом на конкретну дату в майбутньому. Сутність ф’ючерсного валютного контракту полягає в тому, щоб зафіксувати в момент укладення угоди валютний курс, за яким відбудеться операція купівлі-продажу валюти в майбутньому. Нині один з типів ф’ючерсів, якими на біржах відбувається найактивніша торгівля – це євродоларовий ф’ючерсний контракт (IMM, LIFFE). В основу кожного типу ф’ючерсних контрактів покладено відповідний фінансовий інструмент, дохідність якого формує ціну ф’ючерсів. Євродоларові ф’ючерсні контракти ґрунтуються на євродоларових тримісячних строкових депозитах. Специфікацією ф’ючерса називається документ, затверджений біржею, в якому закріплені основні умови ф’ючерсної угоди. У специфікації ф'ючерсу вказуються наступні параметри:
– найменування контракту
– умовне найменування (скорочення)
– тип контракту (розрахунковий / поставний)
– розмір контракту - кількість базового активу, що припадає на один контракт
– строки обігу контракту (перший та останній день обігу ф'ючерса)
– порядок здійснення сторонами своїх прав та виконання обов'язків за ф'ючерсом
– порядок проведення розрахунків за ф'ючерсом
– спосіб визначення ціни ф'ючерса
– мінімальна зміна ціни
– вартість мінімального кроку
