- •1. Курс «Основи охорони npaцi», його мета, завдання, зв’язок з іншими дисциплінами.
- •2. Охорона пpaці в Україні. Структура системи управління охороною npaці в державі.
- •3. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці;
- •5. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •6. Права й обов’язки працівників щодо охорони праці
- •7. Державний, відомчий, громадський нагляд за охороною праці.
- •8. Система охорони праці на підприємстві, в організації, установі
- •9. Обов’язки адміністрації в забезпеченні здорових умов праці
- •10. Умови праці, гігієнічна класифікація умов праці
- •11. Атестація робочих місць за умовами праці.
- •12. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори трудового процесу.
- •13. Засоби індивідуального захисту від дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів
- •14. Засоби колективного захисту від дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів
- •16. Освітлення виробничих приміщень, його типи, вимоги до нього.
- •18. Профзахворювання та виробничі травми
- •19. Охорона праці жінок та підлітків. Характеристика законодавчих актів, що регламентують працю жінок та підлітків
- •20. Попередні та періодичні медичні огляди працівників.
- •21. Заходи щодо профілактики виробничого травматизму.
- •22.Розслідування нещасних випадків
- •23. Іонізуюче випромінювання.
- •24 Електормагнітне випромінювання.
- •25. Небезпечні та шкідливі чинники при роботі за комп’ютером, засоби захисту від них.
- •26 Захист від шуму у виробничому середовищі
- •26. Вібрація
- •27. Види інструктажів з охорони праці та порядок їх проведення.
- •28. Вступний інструктаж з охорони npaцi, мета й порядок проведения.
- •29. Первинний інструктаж з охорони npaцi, мета й порядок проведения.
- •30. Повторний інструктаж з охорони npaці, мета й порядок проведения.
- •31. Позаплановий інструктаж з охорони npaцi, мета й порядок проведения.
- •32. Цільовий інструктаж з охорони npaцi, мета й порядок проведения.
- •33. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори трудового процесу
- •35. Чинники пожежної небезпеки.
- •38. Вогнегасники, їх класифікація та правила користування.
- •39. Порядок дії працівників при виникненні пожежі.
- •Залишаючи приміщення або будівлі, що постраждали від пожежі, необхідно зачинити всі двері і вікна.
- •40. Електробезпека. Види I наслідки ураження людини електрострумом.
Залишаючи приміщення або будівлі, що постраждали від пожежі, необхідно зачинити всі двері і вікна.
40. Електробезпека. Види I наслідки ураження людини електрострумом.
Електробезпека — система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної електрики.
Електротравми відбуваються при попаданні людини під напругу в результаті доторкання до елементів електроустановки з різними потенціалами чи потенціал яких відрізняється від потенціалу землі, в результаті утворення електричної дуги між елементами електроустановки безпосередньо або між останніми і людиною, яка має контакт з землею, а також в результаті дії напруги кроку.
Електричні травми – це місцеві ураження, опіки, електричні знаки, електрометалізація шкіри, електрофтальмія, механічні пошкодження. Виділяють три види електротравм: місцеві, котрі означають місцеве ушкодження організму, загальні, коли уражається (або виникає загроза ураження) весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів та систем, і змішані.
Електричні опіки - найбільш розповсюджені електротравми, біля 85% яких припадає на електромонтерів, що обслуговують електроустановки.
Електричні опіки можуть бути поверхневими та внутрішніми. Поверхневі – це ураження шкіри. Внутрішні – ураження внутрішніх органів і тканин тіла.
Електричні знаки (знаки струму або електричні мітки) спостерігаються у вигляді різко окреслених плям сірого чи блідо-жовтого кольору на поверхні тіла людини в місці контакту зі струмовідними елементами.
Електричні знаки можуть виникати як у момент проходження струму через тіло людини, так і через деякий час після контакту зі струмовідними елементами електроустановки. Особливого больового відчуття електричні знаки не спричиняють і з часом безслідно зникають.
Металізація шкіри - це проникнення у верхні шари шкіри дрібних часток металу, який розплавився під дією електричної дуги. Наддрібні частки металу мають високу температуру, але малий запас теплоти. Тому вони нездатні проникати через одяг і небезпечні для відкритих ділянок тіла. Електроофтальмія — запалення зовнішніх оболонок очей, спричинене надмірною дією ультрафіолетового випромінювання електричної дуги. Механічні ушкодження, пов'язані з дією електричного струму на організм людини, спричиняються непередбачуваним судомним скороченням м'язів у результаті подразнювальної дії струму. Внаслідок таких судомних скорочень м'язів можливі розриви сухожиль, шкіри, кровоносних судин, нервових тканин, вивихи суглобів, переломи кісток тощо. До механічних ушкоджень, спричинених дією електричного струму, не належать ушкодження, обумовлені падінням з висоти, та інші подібні випадки, навіть коли падіння було спричинено дією електричного струму.
Загальні електричні травми або електричні удари - це порушення діяльності життєво важливих органів чи всього організму людини як наслідок збурення живих тканин організму електричним струмом, яке супроводжується мимовільним судомним скороченням м'язів. Результат негативної дії на організм цього явища може бути різний: від судомного скорочення окремих м'язів до повної зупинки дихання і кровообігу. Клінічна смерть - це перехідний стан від життя до смерті. В стані клінічної смерті кровообіг і дихання відсутні, в організм людини не постачається кисень. Ознаки клінічної смерті: відсутність пульсу і дихання, шкіряний покрив синювато-блідий, зіниці очей різко розширені і не реагують на світло. Життєдіяльність клітин і організму в цілому ще деякий час підтримується за рахунок кисню, наявного в організмі на момент ураження. Із часом запаси кисню в організмі вичерпуються, клітини організму починають відмирати, тобто настає біологічна смерть. Період клінічної смерті визначається проміжком часу від зупинки кровообігу і дихання до початку відмирання клітин головного мозку як більш чутливих до кисневого голодування. Якщо в стані клінічної смерті потерпілому своєчасно надати кваліфіковану допомогу (штучне дихання і закритий масаж серця), то дихання і кровообіг можуть відновитися, або продовжиться період клінічної смерті до прибуття медичної допомоги.
