Питання 3. Правові методи державного управління.

адміністративно-правові методи — це способи та прийоми безпосереднього і цілеспрямованого впливу органів державного управління (посадових осіб) на підпорядковані їм об'єкти управління. Методи досить різноманітні, однак вони мають загальні риси, а саме:

способи впливу органів державного управління на підпорядковані їм об'єкти управління; вираження державного публічного інтересу; засоби досягнення мети;

способи організації, прийоми здійснення функцій, що виникають в процесі спільної діяльності; способи реалізації компетенції.

В юридичній науці виділяють такі види адміністративно-правових методів, як: переконання, заохочення, примусу; прямого і непрямого впливу; нагляду, регулювання, керівництва та ін.

Питання 4. Соціально-психологічні методи

Способи і прийоми впливів, що базуються на використанні наукових положень соціальної психології, прийнято називати соціально-психологічними методами управління Під ними розуміють систему засобів і важелів впливу на соціально-психологічний клімат у колективі, на підвищення ефективності діяльності організації та її окремих працівників. Ці методи управління спрямовані на гармонізацію соціальних відносин у колективі задоволенням соціальних потреб працівників - розвитку особистості, соціального захисту та ін. Важливе значення при їх застосуванні має формування свідомих зусиль людей, спрямованих на формування організації та особи, створення сприятливого психологічного клімату в колективі.

До соціально-психологічних методів державного управління належать: соціальне прогнозування, соціальне планування, моральне стимулювання, створення сприятливого морально-психологічного клімату в колективі.

Соціальне прогнозування використовується для створення інформаційної бази розробки планів соціального розвитку та застосування методів соціального впливу у конкретному колективі. Параметри соціального прогнозу включають такі показники: вікові і статеві зміни в колективі; зміни освітньо-кваліфікаційного рівня працівників; зміни у матеріальному забезпеченні та в побутових умовах працівників та ін. Соціальне планування як соціально-психологічний метод управління реалізується складанням планів соціального розвитку організації.

Тема 8.

Питання 1. Сутність та можливі проблеми забезпечення законності у державному управлінні.

Законність є складним державно-управлінським та юридичним явищем і в суспільному житті вона виступає як найважливіший конституційний принцип, як метод державного управління та як його режим.

Верховенство закону над усіма іншими юридичними актами є одним з умов, що забезпечують неухильне дотримання законності. Усі найважливіші питання повинні регулюватися законами, тобто актами представницьких органів влади. Акти всіх інших органів і організацій повинні бути лише підзаконні: видаватися на основі і в точній відповідності з законом, у межах встановленої законом компетенції даного органу чи організації.

Саме через це нормативно-правові засади забезпечення законності є особливо важливими.

До нормативно-правових засад забезпечення законності слід віднести систему закріплених у чинному законодавстві засобів і способів, що націлені на забезпечення режиму законності і правопорядку, і є юридичними формами загальних гарантій забезпечення законності. Нормативно-правові засади забезпечення законності також визначають стан законодавства, його стабільність і відповідність розвитку відносин у суспільстві, рівень юридичної техніки; рівень діяльності з попередження і припинення правопорушень, у тому числі заходів юридичної відповідальності; доступність і якість правосуддя; ефективність контролю за реалізацією правових актів.

Під поняттям «гарантії забезпечення законності науковці розуміють: «систему засобів, способів, прийомів і методів забезпечення законності, що дозволяють безперешкодно реалізувати правові норми, користуватися суб'єктивними правами і виконувати юридичні обов'язки».