3. Фінансовий аналіз діяльності підприємства та його завдання

Аналіз фінансового стану – це частина загального аналізу господарської діяльності підприємства, який складається з двох взаємозв’язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу.

Існують кілька видів фінансового аналізу.

За організаційними формами проведення виділяють два осно­вні види фінансового аналізу:

а) внутрішній;

б) зовнішній.

Внутрішній аналіз проводять фахівці самого підприємства. Зовнішній аналіз проводять аналітики, котрі є сторонніми що­до підприємства особами і не мають доступу до його внутрішньої інформаційної бази.

Особливості зовнішнього фінансового аналізу:

• значна кількість суб’єктів аналізу – користувачів інформації про діяльність підприємства;

• різноманітність цілей і інтересів суб’єктів аналізу;

• наявність типових методик аналізу, стандартів обліку і звітності;

• орієнтація аналізу тільки на публічну зовнішню звітність підприємства;

• обмеженість завдань аналізу;

• максимальна доступність результатів аналізу для користувачів інформації.

Основний зміст зовнішнього фінансового аналізу, як правило, зводиться до:

1) аналізу абсолютних показників прибутку;

2) аналізу показників рентабельності;

3) аналізу фінансового стану, ринкової стійкості, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства;

4) аналізу ефективності використання позичкового капіталу;

5) економічної діагностики фінансового стану підприємства і рейтингової оцінки емітентів.

Основним змістом внутрішнього аналізу фінансового стану підприємства є:

• аналіз майна (капіталу) підприємства та впливу його використання на фінансовий стан підприємства;

• аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;

• оцінка ділової активності підприємства;

• аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;

• аналіз кредитоспроможності підприємства;

• аналіз ефективності використання власних, залучених та позичених фінансових ресурсів;

• аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;

• аналіз самоокупності підприємства;

• комплексна оцінка фінансового стану підприємства.

За обсягом дослідження виділяють повний та тематичний фінансовий аналіз підприємства:

а) повний фінансовий аналіз проводять з метою комплексного вивчення всіх аспектів фінансової діяльності підприємства;

б) тематичний фінансовий аналіз обмежується вивченням окремих сторін фінансової діяльності підприємства.

Залежно від об’єкта аналізу можна виділити такі його види:

• аналіз фінансової діяльності підприємства в цілому;

• аналіз фінансової діяльності окремих структурних одиниць та підрозділів;

• аналіз окремих фінансових операцій.

3 урахуванням термінів та цілей проведення виділяють попередній, поточний (оперативний) та прогнозний фінансовий аналіз.

Попередній фінансовий аналіз пов’язаний із вивченням умов фінансової діяльності підприємства в цілому чи здійсненням окремих фінансових операцій.

Поточний (чи оперативний) фінансовий аналіз проводиться в процесі поточної фінансової діяльності з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності.

Прогнозний (чи перспективний) фінансовий аналіз здійснюється підприємством за прогнозними або очікуваними даними, які порівнюють з даними відповідного звітного періоді

Можна назвати шість основних прийомів аналізу:

1) горизонтальний (часовий) аналіз – порівняння кожної позиції звітності з відповідним показником за попередній період;

2) вертикальний (структурний) аналіз – визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;

3) трендовий аналіз – порівнювання кожної позиції звітності з відповідними показниками за кілька попередніх періодів та визначення тренду – основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів;

4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) – розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв’язків показників;

5) порівняльний аналіз – внутрішньогосподарський аналіз різних показників звітності самого підприємства та його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми проти показників конкурентів або середньогалузевих та середніх показників;

6) факторний аналіз – визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і оберненим (синтез), коли його окремі елементи об’єднують у загальний результативний показник.

Предметом фінансового аналізу підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання.

Метод фінансового аналізу – це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.

Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та формалізовані методи аналізу.

Неформалізовані методи аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв’язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи:

• експертних оцінок і сценаріїв;

• психологічні;

• морфологічні;

• порівняльні;

• побудови системи показників;

• побудови системи аналітичних таблиць.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності, тобто методи:

• ланцюгових підстановок;

• арифметичних різниць;

• балансовий;

• виокремлювання ізольованого впливу факторів;

• відсоткових чисел;

• диференційний;

• логарифмічний;

• інтегральний;

• простих і складних відсотків;

• дисконтування.

Використання різних видів, прийомів та методів аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу.

Існують три основні типи моделей, які застосовуються в процес аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні, предикативні та нормативні.

Дескриптивні моделі є основними. До них належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності; система аналітичних коефіцієнтів; аналітичні записки до звітності. Дескриптивні моделі засновані на використанні інформації з бухгалтерської звітності.

Предикативні моделі – це моделі передбачувального, прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найпоширеніші з них: розрахунки точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні та регресивні моделі).

Нормативні моделі – це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними (розрахованими на підставі нормативу). Ці моделі використовуються, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі, їх суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з’ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.