2.3. Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики

Для перевірки ефективності методики навчання учнів виконанню ескізів та начерків при вивченні розділу „Проектування виробів” на уроках обслуговуючої праці, що сприяє формуванню творчих здібностей особистості, необхідно було впровадити дану методику в процес навчання і перевірити в одній із шкіл.

Основною метою експериментальної роботи була перевірка ефективності розробленого змісту методики навчання виконанню учнів ескізів та начерків на уроках трудового навчання з використанням інтерактивних методів.

Основним завданням експерименту було:

виявити рівень засвоєння учнями основних понять, оволодіння навиками і вміннями виконання ескізів та начерків на уроках трудового навчання.

В контрольному класі ми зберегли традиційну систему навчання: вивчались основи композиційного, конструкційного рішень виробів, прищеплювалися певні вміння і навички побудови креслень, а потім отримані знання застосовувалися при виготовленні лекал під час моделювання.

В експерименті приймали участь одна експериментальна і одна контрольна групи учнів. При її розробці було враховано також те, щоб методика відносилась до системи педагогічних наук та до профорієнтаційної роботи.

В експериментальному класі здійснювався диференційований та індивідуальний підходи за допомогою інтерактивних методик навчання з урахуванням рівня підготовленості, інтересів і потенційних можливостей учнів. Як уже зазначалося вище, було перевірено результати розробленої методики в школі у 9-Бкласі. В дітей цього класу була приблизно однакова розумова успішність. А для того щоб перевірити кінцеві результати, було зроблено порівняння з паралельним 9-А класом. Перед тим як провести експериментальне дослідження, було перевірено рівень їх початкових знань.

На початку практики я провів в обох класах контрольні зрізи, які складалися з теоретичних запитань та з практичної роботи. Перевіривши їх я з'ясував, що в учнів не високий рівень знань. До початку досліджень середня оцінка знань становила 8 балів. В кінці дослідів середня оцінка знань піднялась на 1.5 – 2 бали.

Схожі результати я отримав в 9 - А класі.

Для цього було розроблено комплекс групових навчально – творчих завдань ( див. додаток ).

В процесі занять за учнями експериментальної групи проводились спостереження і контроль за засвоєнням ними тем.

В основу навчально – творчого процесу був покладений комбінований тип уроків, на яких більша частина часу відводилася самостійній практичній роботі. Так учням 8 класу було запропоновано навчально – творчі завдання проблемного характеру щодо створення ескізів і начерків різних типів з передачею силуетних ліній, симетрії – асиметрії, динамічних і статистичних форм. Завдання містило розробки ескізів виробу з елементами оздоблення і фактури матеріалу. Такого типу навчально – творчі завдання були запропоновані учням з урахуванням їхніх індивідуальних можливостей та рівня підготовленості.( див. додаток). Саме тому для більш ефективного засвоєння матеріалу у ході експерименту було поділено клас на групи, в кожній з яких було назначено учня – консультанта.

Групова форма організації навчальної діяльності використовувалася на всіх етапах засвоєння навчального матеріалу. У випадку проведення нашого навчального експерименту більш продуктивною була фронтальна діяльність класу під керівництвом учня – консультанта та вчителя. На заключному занятті, після виконання практичних робіт і вивчення відповідного теоретичного матеріалу, в експериментальній і контрольній групах була проведена підсумкова письмова контрольна робота (див. додаток). Вона складалася таким чином, щоб її могли виконати і учні контрольної групи на рівні оптимальної доступності. Ця контрольна робота, яка передбачала перевірку знань і розумових вмінь проводилась в кінці експерименту.

В кінці проведеного експерименту я порівняв результати рівня знань експериментального класу, в якому використовувалась розроблена методика і в контрольного класу, де вона не використовувалась. При підбитті підсумків нашого експерименту було виявлено, що рівень знань в 9-Бкласі вищий, ніж відповідний рівень знань 9-А (контрольного) класу.

Все це приводить до висновку, що розроблена мною методика ефективно спрацювала, вона сприяла формуванню в учнів стійких профорієнтаційних знань на уроках трудового навчання. А тому дана методика може мати в навчально-виховному процесі трудового навчання в загальноосвітній школі, тому що вона виправдана результатами дослідження нашого експерименту

.