Приклад стану аварійності в Україні за досліджуваний період

Рік	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
К	2	1	2	3	2	5	2	4	3	5
АП	4	3	5	3	7	10	4	3	5	7
СІ	10	14	17	20	22	11	15	17	20	25

Побудуємо відповідні гістограми, що характеризують кількість катастроф, аварій та серйозних інцидентів з ПК цивільної авіації України за період з 1998 по 2007 роки (рис. 1-3).

Рис. 1. Кількість катастроф за період з 1998 по 2007 роки

Рис. 2. Кількість аварій за період з 1998 по 2007 роки

Рис. 1. Кількість серйозних інцидентів за період з 1998 по 2007 роки

Потім необхідно розрахувати загальні показники аварійності, а саме коефіцієнти аварійності за катастрофами, аваріями та серйозними інцидентами за досліджуваний період з 1998 по 2007 роки.

Відповідні коефіцієнти аварійності розраховують за такими формулами:

К_К = 10⁵ * N_К/Т

К_АП = 10⁵ * N_АП/Т

К_СІ = 10⁵ * N_СІ/Т

де К_К, К_АП та К_СІ – коефіцієнти аварійності за катастрофами, аваріями та серйозними інцидентами; N_К, N_АП та N_СІ – кількість катастроф, аварій та серйозних інцидентів; Т – кількість нальоту годин.

Приклад. Припустимо, що у 2003 році кількість катастроф 5 (N_К = 5), кількість аварій 10 (N_АП = 10) та кількість серйозних інцидентів 11 (N_СІ = 11). Кількість нальоту годин складає 200 000 годин.

Тоді, загальні показники аварійності для 2003 року будуть такими:

- коефіцієнт аварійності за катастрофами:

К_К = 10⁵ * 5/200 000 = 2,5

- коефіцієнт аварійності за аваріями:

К_АП = 10⁵ * 10/200 000 = 5

- коефіцієнт аварійності за серйозними інцидентами:

К_СІ = 10⁵ * 11/200 000 = 5,5

Фактори, що впливають на безпеку в межах певної системи, можна розглянути з двох позицій:

- тих факторів, які можуть спричинити ситуації, що створюють загрозу безпеці;

- аналізу розуміння цих факторів, які можна використати під час проектування систем для зниження ймовірності виникнення подій, здатних створити загрозу безпеці.

Активні недоліки та приховані умови. Причинами активних недоліків є несправності обладнання або помилки, допущені експлуатаційним персоналом. Однак у прихованих умовах завжди є вплив людського фактора. Також активні недоліки можуть бути наслідком непомічених конструктивних дефектів чи пов'язаними з нерозпізнаними небезпечними наслідками офіційно затверджених процедур.

Несправності (нерегламентоване функціонування) обладнання. Можливість відмови системи через несправності обладнання належить до галузі технічної надійності. Ступінь імовірності відмови системи визначають аналізом частоти відмов окремих деталей обладнання. Причинами відмови цих деталей можуть бути несправності електричних чи механічних елементів, проблеми в програмному забезпеченні та недоліки в інтерфейсі користувача.

Помилка людини. Помилка виникає в тих випадках, коли результат завдання, що вирішується людиною, не відповідає передбачуваному результату. Методи виконання людиною-оператором того чи іншого завдання залежать від характеру самого завдання та від того, наскільки з ним ознайомлений оператор. В основі результатів роботи людини лежать професійні навички, знання та досвід.

Помилки можуть бути наслідком недосконалого виконання завдання або результатом помилок, що допускаються в процесі ухвалення рішення. Варто також відрізняти нормальні помилки, допущені при виконанні службових обов’язків, від навмисних порушень (саботажу) затверджених правил або безпечної практики.

На безпеку польотів впливає велика кількість факторів, від яких залежить якість функціонування авіаційної транспортної системи. Враховуючи складність процесів ОПР, перерахувати всі фактори досить складно. Розділимо на чотири основні групи характеристики системи ОПР, що справляють найбільший вплив на ризик зіткнення ПК:

– структура та організація повітряного простору з урахуванням інтенсивності руху ПК;

– зближення ПК з іншими ПК, виявлення і вирішення конфліктних ситуацій;

– характеристики систем зв’язку, навігації, спостереження для неінтегрованого та інтегрованого застосування;

– людський фактор.

Наступним завданням є дослідження розподілу катастроф, аварій та серйозних інцидентів за такими причинами виникнення, як людський фактор, технічний фактор та зовнішнє середовище. Для виконання цього завдання необхідно використати офіційне видання Державної авіаційної адміністрації України «Аналіз стану аварійності в цивільній авіації України за період 1998 – 2007 роки» [1].

Приклад.

Припустимо, що кількість катастроф, аварій та серйозних інцидентів, які були спричинені людським фактором, технічним фактором та впливом зовнішнього середовища дорівнює значенням, наведеним в таблиці 2.

Таблиця 2