Срс 16: Організація операційних систем на базі Linux

Лінукс (англ. Linux, також відомий, як GNU/Linux) — загальна назва UNIX-подібних операційних систем на основі однойменного ядра (рис. 16.1). Це один із найвидатніших прикладів розробки з відкритим кодом (open source) та вільного програмного забезпечення (free software); на відміну від власницьких операційних систем, на кшталт Microsoft Windows та MacOS X, її вихідні коди доступні усім для використання, зміни та розповсюдження абсолютно вільно (в т.ч. безкоштовно).

Рисунок 16.1 – Емблема ОС Linux

Спершу розроблювалася та використовувалася окремими ентузіастами на персональних комп'ютерах, з тих пір Linux завдяки підтримці таких компаній як IBM, Sun Microsystems, HP, Novell та інших, набув неабиякої популярності як серверна операційна система; так, 8 із 10 найбільших компаній, що надають послуги веб-хостингу використовують Лінукс на своїх веб-серверах.

Лінукс портовано на велику кількість апаратних платформ. Тепер вона досить успішно використовується як на суперкомп'ютерах, так і на смартфонах.

Значна кількість спеціалізованих дистрибутивів Linux, котрі розробляються та підтримуються різними спільнотами, дає широкі можливості вибору програмного забезпечення.

Станом на травень 2009 року операційні системи Linux займали долю біля 1% світового ринку операційних систем на персональних комп’ютерах (без врахування використання на серверах та спеціалізованих пристроях).

Лінукс: переваги і недоліки

Просте перерахування переваг і недоліків Лінукс було б недостатнім, і перш ніж почати таке перерахування, слід написати про принципову відмінність Лінукс.

Переваги:

Безпека

Щоб не бути багатослівним, досить сказати що, більшість з тих, хто встановлюють на своїх комп'ютерах Лінукс, забувають про існування антивірусних програм і - що більш значуще - про існування самих комп'ютерних вірусів. Це не означає, що не існує вірусів, націлених на Лінукс. Вони існують. Але структура системи (розмежування прав і пр.) дозволяє забути про їх існування, якщо користувач дотримується прості правила елементарної "гігієни".

Доступність

Під доступністю тут розуміється не тільки те, що Лінукс - безкоштовна операційна система. За наявності з'єднання з інтернетом встановити Лінукс ви можете прямо зараз і абсолютно безкоштовно, але це не все. Одного разу встановивши якусь операційну систему, ви рано чи пізно захочете встановити яку-небудь програму. Ви будете встановлювати нові програми знову і знову. Як?

Якщо на вашому комп'ютері встановлена ​​ОС Windows, то вам слід піти в магазин. Порадитися з продавцем про те, яка програма відповідає вашим потребам. Купити диск з відповідною програмою. Повернутися додому. Встановити програму і перезавантажити комп'ютер. Тепер уявіть, що куплена вами програма вам не сподобалася?

Якщо на вашому комп'ютері встановлена ​​ОС Лінукс, то вам слід знайти на сайті, присвяченому вашому дистрибутива (або де-небудь в інтернеті), інформацію про те, яка програма підходить під ваші потреби. Запустити процес установки цієї програми, набравши рядок у командному рядку. Після чого, система завантажить дистрибутив і встановить програму сама. Таким же чином ви можете встановити відразу декілька програм, і вибрати кращу з них.

Недоліки:

Вимогливість

Надаючи користувачеві великі можливості в плані керування системою, Лінукс і вимагає від користувача трохи більше. Там, де користувачеві Windows достатньо клікнути "ОК", користувачеві Лінукс можливо доведеться вибрати одну з можливих опцій і тільки після цього клацнути "ОК". Подібна вимогливість полегшується великою кількістю інформації, розрахованої на користувачів різного рівня підготовленості. Насправді, вимогливість Лінукс здається недоліком тільки для початківців. Ті, хто користуються Лінукс не перший день, зараховують її до достоїнств.

Несумісність з деякими пристроями

Працездатність пристроїв вашого комп'ютера, таких як wifi, графічна карта та ін, підтримується спеціальними програмами - драйверами, які беруть на себе роль посередників між операційною системою та пристроєм. Коли виробники випускають на ринок новий пристрій, вони розробляють і драйвери цих пристроїв для різних операційних систем. Або ж надають стороннім програмістам документацію на цей пристрій, щоб ті змогли написати драйвер до нього. Зазвичай, першими з'являються драйвери для найбільш популярною на даний момент операційної системи Windows, а драйвери для Лінукс часто "запізнюються". Тому, якщо до складу вашого комп'ютера входять пристрої, перші зразки яких з'явилися на ринку в останні пару місяців, то Лінукс може їх ще не підтримувати.

Дистрибутиви

Більшість користувачів для установки Linux використовують дистрибутиви (емблеми дистрибутивів – на рис.16.2).

Рисунок 16.2 – Емблеми дистрибутивів Лінукс

Дистрибутив - це не просто набір програм, а ряд рішень для різних завдань користувачів, об'єднаних єдиними системами установки, управління та оновлення пакунків, налаштування та підтримки.

Найпоширеніші у світі дистрибутиви

Ubuntu - дистрибутив, заснований на Debian і швидко завоював популярність. Підтримується спільнотою, розробляється Canonical Ltd. Основна збірка орієнтована на легкість в освоєнні і використанні, при цьому існують серверна і мінімальна зборки (рис. 16.3).

Рисунок 16.3 – Емблема Ubuntu

Linux Mint - дистрибутив, заснований на Ubuntu і повністю з ним сумісний, включає в себе за замовчуванням Java, Adobe Flash і багато іншого(рис. 16.4).

Рисунок 16.4 – Емблема Mint

openSUSE - дистрибутив, що розробляється співтовариством за підтримки компанії Novell. Відрізняється зручністю в налаштуванні і обслуговуванні завдяки використанню утиліти YaST (рис. 16.5).

Рисунок 16.5 – Емблема openSUSE

Fedora - підтримується спільнотою та корпорацією RedHat, передує випускам комерційної версії RHEL (рис. 16.6).

Рисунок 16.6 – Емблема Fedora

Debian - дистрибутив, що розробляється спільнотою розробників. Служить основою для створення безлічі інших дистрибутивів. Відрізняється строгим підходом до включення невільнопоширюваного ПЗ (рис. 16.7).

Рисунок 16.7 – Емблема Debian

Mandriva Linux - французько-бразильський дистрибутив, об'єднання колишніх Mandrake і Conectiva (англ.) (рис. 16.8).

Рисунок 16.8 – Емблема Mandriva

Slackware - один з найстаріших дистрибутивів, відрізняється консервативним підходом у розробці та використанні (рис. 16.9).

Рисунок 16.9 – Емблема Slackware

Gentoo - дистрибутив, повністю збираний з вихідних кодів. Дозволяє дуже гнучко налаштовувати кінцеву систему і оптимізувати продуктивність, тому часто називає себе мета-дистрибутивом. Орієнтований на експертів і досвідчених користувачів (рис. 16.10).

Рисунок 16.10 – Емблема Gentoo

Arch Linux - орієнтований на застосування найновіших версій програм і постійно оновлюваний, що підтримує однаково як бінарну, так і установку з вихідних кодів і побудований на філософії простоти KISS, цей дистрибутив орієнтований на компетентних користувачів, які хочуть мати всю силу і модифікованості Linux, але не на шкоду часу обслуговування (рис. 16.11).

Рисунок 16.11 – Емблема Arch

CentOS - дистрибутив Linux, заснований на вільних вихідних текстах комерційного дистрибутива Red Hat Enterprise Linux компанії Red Hat, і сумісний з ним. Термін підтримки кожної версії CentOS становить 7 років (з допомогою випуску оновлень безпеки). Нова версія CentOS виходить раз на 2 роки і кожна версія регулярно оновлюється (кожні 6 місяців) для підтримки нових апаратних засобів. У результаті це призводить до безпечної, легко обслуговується, надійної, передбачуваною і масштабованої Linux середовищі (рис. 16.12).

Рисунок 16.12 – Емблема CentOS

PCLinuxOS - LiveCD дистрибутив Linux з можливістю установки операційної системи на жорсткий диск. Заснований спочатку на Mandrake 9.2, PCLinuxOS дотримується власного шляху розвитку (рис. 16.13).

Рисунок 16.13 – Емблема PCLinuxOS

Крім перерахованих, існує безліч інших дистрибутивів, як базуються на перерахованих, так і створених з нуля і часто призначених для виконання обмеженої кількості завдань.

Кожен з них має свою концепцію, свій набір пакетів, свої переваги й недоліки. Жоден не може задовольнити всіх користувачів, а тому поруч із лідерами благополучно існують інші фірми та об'єднання програмістів, що пропонують свої рішення, свої дистрибутиви, свої послуги. Існує безліч LiveCD, побудованих на основі Linux, наприклад, Knoppix. LiveCD дозволяє запускати Linux безпосередньо з компакт-диска, без установки на жорсткий диск.

Для бажаючих досконало розібратися з Linux підійде будь-який з дистрибутивів, однак досить часто для цієї мети використовуються так звані source-based дистрибутиви, тобто передбачають самостійну збірку всіх (або частини) компонентів з вихідних кодів, такі як LFS, Gentoo або CRUX.

Українські дистрибутиви

MyLinux  — базований на  Fedora дистрибутив Linux, що розробляється в Україні. Програмне забезпечення myLinux використовується Центральною виборчою комісією України, зокрема на виборах Президента України 2004 року (рис. 16.14).

Рисунок 16.14 – Емблема MyLinux

Grusha Linux — операційна система на базі Linux, яка розробляється українськими розробниками і ставить перед собою завдання створення максимально зручної та дружньої до користувача операційної системи. Попередні версії Grusha Linux були створені на базі  Mint та Ubuntu. Починаючи з 2010 року Grusha Linux базується на дистрибутиві Sabayon Linux.

Передумовою створення даного дистрибутиву послужила відсутність зручної та дружньої до українського користувача операційної системи і також бажання показати користувачам всі можливості вільного програмного забезпечення (рис. 16.15).

Рисунок 16.15 – Емблема Grusha

Ubuntu Install Box - це українська операційна система, заснована на GNU / Linux Ubuntu. При її створенні переслідувалася мета створити дистрибутив з великою кількістю попередньо встановленого програмного забезпечення, що задовольняє більшу частку користувачів, і забезпечити повну локалізацію на українську та російську мови. Зі складу оригінального дистрибутива, при цьому, нічого не видалялося.