Володимир Королюк

 Радянський та український математик. У 1950 році, закінчив Київський університет. З 1954 року, працював в інституті математики АН Української РСР, з 1965 року - професор Київського університету. Проводив дослідження з теорія ймовірності і математичної статистики, обчислювальної математики та програмування. Розробив метод послідовного вичерпання з урахуванням ефекту прикордонного шару, що виникає при переході від інтегральних, інтегро-диференціальних або різницевих рівнянь з малим параметром до диференціальних рівнянь параболічного або еліптичного типу. Запропонував і розвинув новий підхід до вивчення функціоналів від марковських і напівмарковських процесів, заснований на зверненні лінійних операторів, обурених на спектрі. Побудував алгоритми фазового укрупнення складних систем. Отримав аналітичні вирази для виробляють функцій граничних функціоналів від однорідних процесів з незалежними приростами. Побудував потенціал і резольвенту напівнеприривних однотипних процесів з незалежними приростами з поглинанням.

Михайло Кравчук

У 1910 році закінчив гімназію в Луцьку, з 1910 по 1914 навчався на математичному відділенні фізико-математичного факультету Університету св. Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ. У 1914-1915 роках в Москві, брав участь у семінарах участь у роботі семінарів М. М. Лузіна, Д. Ф. Єгорова та інших. У 1917-1920 р. викладав математику в різних навчальних закладах Києва, в 1921-1938 роках - у Київському політехнічному інституті. У 1924 році захистив докторську дисертацію «Про квадратичні форми та лінійні перетворення». Член різних математичних товариств, дійсний член Української Академії наук. 21 лютого 1938 року арештований, позбавлений звання дійсного члена АН УРСР, 23 вересня 1938 засуджений до 20 років тюремного ув'язнення і 5 років заслання. Михайло Кравчук - автор близько 180 наукових робіт, що належать до таких галузей математики, як алгебра, теорія чисел, теорія функцій, матриці перестановок, алгебраїчні, трансцендентні, диференціальні та інтегральні рівняння, многочлени, пов'язані з біноміального розподілу, математична статистика, теорія ймовірностей та інші. Багато уваги Кравчук приділяв історії математики, популяризації науки, був одним із розробників української математичної термінології.

Многочлени Кравчука, що відносяться до класичних ортогональних многочленів дискретного змінного і узагальнюючі многочлени Ерміта, широко використовуються в сучасній математиці.

Володимир Арнольд

Російський математик. Основні праці ученого стосуються диференціальних рівнянь, функціонального аналізу, теорії функцій дійсного змінного, теорії особливостей гладких відображень і теоретичної механіки. Багато його робіт, заклали основи для цілих напрямків в математичній науці, наприклад К-теорії. У 2009 році, Володимир Арнольд був самим цитованим російським вченим у світі.

Павло Урисон

Радянський математик. Народився в Одесі, але це в дитинстві його сім’я переїхала до Москви. Хлопчик мріяв стати фізиком, але зрозумів що математика йому подобається більше.  В 1915 році, Павло вступає на фізико-математичний факультет Московського університету. Урисон рано втрачає матір, тому з дитинства його виховувала сестра- Ліна Нейман. Ліна дуже любила і пишалась та не могла змиритись з загибеллю свого брата, тому написала про нього книгу під назвою «Радість відкриття. Математик Павло Урисон». У книзі Ліна Нейман описала історію дитинства і юності Павла Урисона.

Павло Самуїлович Урисон загинув у результаті нещасного випадку під час купання.

Основні результати отримані Урисоном в галузі топології, нелінійних диференціальних рівнянь, геометрії.