- •Курсова робота
- •І. Основні типи космічних апаратів для аерокосмічного моніторингу
- •Метеорологічні супутники
- •. Супутники для вивчення земних ресурсів
- •2.1.4. Багатоспектральні сканери
- •Іі. Основні види даних дзз, що використовуються для моніторингу і прогнозування майбутнього стану довкілля
- •2.1. Види систем, принципи дії
- •2.1.1 Реєстрація - випромінювання
- •2.1.2 Фотографічні системи
- •2.1.3. Відеографічні системи
- •2.1.5. Теплові сенсори
- •2.1.6. Надвисокочастотні локатори
- •2.2. Алгоритм обробки корисного сигналу
- •2.3. Застосування дистанційного зондування
- •Ііі. Аерокосмічний моніторинг стану довкілля
- •3.1. Зйомка поверхні Землі
- •3.1.1 Космічна фотозйомка
- •3.1.2 Космічна сканерна зйомка
- •3.2 Космічні системи моніторингу
- •3.2.1 Високооперативна зйомка високого розрізнення
- •3.2.2 Система “Спот” та проект ,,Терс”
- •3.3. Землекористування, природоохоронні та природоресурсні задачі
- •3.4. Вивчення рослинності
- •3.5. Технології збору даних
- •Висновки
- •Список використаної літератури
3.5. Технології збору даних
Створені цифрові шари об’єктів екологічного моніторингу дозволяють порівнювати і співставляти дані про характеристики екологічного стану, отримані в результаті вимірювань або спостережень. Ці дані заносяться у відповідні поля атрибутивної таблиці і можуть використовуватись для автоматизованого опрацювання.
За способом збору та наповнення атрибутивних таблиць ГІС можна виділити такі джерела одержання даних:
1) пошук та впорядкування наявних даних (опубліковані дані, протоколи випробувань тощо);
2) накопичення даних при виконанні незалежних досліджень – у цьому разі важливо наперед узгодити формат подання даних (особливо для таких характеристик, опис яких недостатньо формалізований – біоіндикатори, показники рекреаційного навантаження, і т.д.).
3) автоматизований збір даних з використанням серверних функцій; при такому способі накопичення та архівування інформації необхідно розробляти спеціальне програмне забезпечення для перетворення даних у формат, прийнятний для використання в ГІС.
Рис. 11. Група шарів біологічних індикаторів.
Вибір формату подання даних є важливим у системах, що інтегрують різнорідну інформацію з різних джерел. У перших двох випадках доцільно використовувати прикладні програми загального призначення з пакету MS Office: Access для формування персональних баз даних та Excel для створення електронних таблиць. Дані цих форматів можна легко включити в атрибутивні таблиці відповідних шарів ГІС. Такий підхід було використано для заповнення атрибутивних таблиць лісових виділів. Первісні дані були подані у текстовому форматі, що вимагало розробки процедури перетворення їх у формат електронних таблиць Excel з подальшим його розпізнаванням у системі ArcGIS.
Найбільші обсяги неперервного відбору даних за достатньої надійності забезпечують технології автоматизованої реєстрації даних. Так, наприклад, супутниковий знімок Європи, який поновлюється щогодини, розміщений у мережі Internet за адресою http://meteoprog.com.ua/sat/image2.jpg. Зображення періодично одержують за програмою, яку запускає системна служба сервера cron, за цими знімками відслідковують динаміку переміщення повітряних мас, що необхідно, наприклад, для вивчення процесів перенесення забруднень, дослідження та прогнозування шляхів та періоду міграції птахів. У автоматичному режимі одержують також результати вимірювання характеристик стану ґрунту з пристроїв TDR, що входять до складу транскордонної мережі моніторингу ґрунтових екосистем. Дані у текстовому форматі передаються щогодини на визначений FTP-сервер за протоколом GPRS, використовуючи послуги оператора мобільного зв’язку.
Висновки
Важливим аспектом забезпечення сталого розвитку нашої держави є моніторинг довкілля, який повинен бути підтриманий на державному рівні. Такий моніторинг дасть змогу мати актуальну інформацію про стан навколишнього середовища України, оперативно реагувати на його зміну і прогнозувати його стан на майбутнє. Ми маємо всі передумови для його проведення на високому рівні, але потребуємо організації відповідної структури із забезпеченням її потрібним просторовим інформаційним матеріалом, програмним забезпеченням і відповідними фахівцями.
Наведені результати свідчать про наявність ряду особливостей, характерних для аерокосмічного моніторингу як системи оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля. Ці особливості, як правило, зумовлені необхідністю відображення різнорідних екологічних чинників, для кожного з яких існують специфічні методи реєстрації, відбору, класифікації та подання даних. Так, зокрема, топографічну основу слід створювати на основі кількох джерел (топографічні, космознімки, плани земельних ділянок, польові дослідження), які містять взаємно доповнювальні дані про об’єкти екологічного моніторингу. Для узгодження розташування об’єктів на місцевості за допомогою незалежного GPS-приймача слід проводити вимірювання положення характерних точок (перетин доріг, мости, тощо), які легко розпізнаються на растрових зображеннях. Такий підхід дозволяє найповніше відобразити особливості досліджуваної території а також виявити неточності в наявних даних. Важливим джерелом інформації про стан екосистем є дані ДЗЗ. Результати класифікацій космознімків територій за допомогою таких програм як ENVI, Erdas Imagine використовують для уточнення геометричних параметрів ряду об’єктів екологічного моніторингу. Важливою ланкою є цифрові карти, доповнені атрибутивними даними з таксаційними описами кварталів і виділів. Структурування описових даних та прив’язка їх до об’єктів ГІС дозволяє розв’язувати ряд практичних господарських та екологічних задач.
