Платні дороги в Україні

Платні автомобільні дороги набувають у світі дедалі більшого поширення. На будь-якому етапі ту чи іншу дорогу можна переводити у категорію платних. Може йтися, по-перше, про механізми збору плати, а по-друге, про можливість альтернативного «безплатного» проїзду. Звісно, щоб не було зловживань або якихось непорозумінь, необхідно ухвалити відповідні законодавчі акти.

На сьогодні в Україні законодавча база будівництва й експлуатації доріг на платній основі недостатня. Є всього два закони: «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг» і «Про реконструкцію та експлуатацію на платній основі автомобільної дороги Київ—Одеса на ділянці від Жашкова до Червонознам’янки».

Перший згаданий закон передбачає тільки будівництво нових автомобільних доріг з наступною їх експлуатацією на платній основі. Причому кошти (повністю або переважна більшість) мають бути недержавними. Це значно звужує можливості вітчизняних інвесторів. Адже потрібні дуже великі капіталовкладення: середня вартість одного кілометра сучасної автомагістралі, залежно від умов рельєфу й будівництва, становить від 10 до 20 млн. гривень. Поки що в Україні знайдеться небагато охочих вкласти такі величезні кошти в будівництво зараз, щоб через десятки років їхні діти чи, можливо, навіть онуки отримали доходи. Тому з дня прийняття цього закону (1999 р.) і досі не побудовано ще жодного метра концесійної дороги.

Іноземний капітал також не поспішає в Україну: через недосконалість нашого законодавства, з одного боку, та через невисоку інтенсивність руху транспортних засобів на українських дорогах. До того ж і платоспроможність наших людей низька.

Закон України «Про реконструкцію та експлуатацію на платній основі автомобільної дороги Київ—Одеса на ділянці від Жашкова до Червонознам’янки» стосується тільки цієї конкретної ділянки дороги, і його можна розглядати й аналізувати виключно стосовно названого об’єкта. Хоч аналіз навіть цього закону виявляє його недосконалість.

Щоб не виникли непорозуміння у найближчому майбутньому, після введення вищезгаданої дороги в експлуатацію, необхідно уже зараз внести зміни і поправки до цього закону.

Україна поки що мляво використовує досвід західних держав у будівництві концесійних доріг, тобто доріг, за користування якими здійснюється платня, говорить Віталій Прокопенко, начальник відділу інвестицій Укравтодору. «Україна не має такої платоспроможності, і в нас нема досвіду будівництва платних доріг і їх експлуатації. Через це укладено всього перші 2 угоди. І перша з них уже фактично не діє, а друга, хоч і діє, але будівництво, визначене в ній, поки не розпочалося». Отже, як зазначає Прокопенко, будівництво і введення в експлуатацію платних доріг в Україні в найближчому майбутньому не очікується. У той же час, в більшості європейських країн, проїзд майже всіма швидкісними автобанами – не безкоштовний.

Загалом спорудження нових автошляхів потребує залучення неабияких коштів. Ресурсів бюджету не вистачає, тож будівництво та ремонт автошляхів здійснюють також і за рахунок зовнішніх запозичень та інвестицій. Однак, як визнають експерти, інвестиційний клімат в Україні є недостатньо сприятливим.

Не зважаючи на економічну ситуацію, на початку цього року Європейський банк реконструкції і розвитку заявив, що готовий виділити Україні 450 мільйонів євро на розбудову доріг. Загальну ж вартість робіт банк оцінює в більш ніж 1 мільярд євро. Планується, що крім ЄБРР, ще один кредит в 450 мільйонів Україні надасть Європейський інвестиційний банк.