- •Питання
- •Кейс 2 аналіз кривої виробничих можливостей
- •Питання
- •Кейс 3 альтернативні витрати
- •Питання
- •Питання
- •Кейс 6 фактори попиту на бензин в україні. Еластичність попиту
- •Питання
- •Питання
- •Кейс 7 проблеми апельсинового ринку
- •Кейс 8 ринок зерна. Взаємодія з іншими ринками
- •Виробництво пшениці в світі, млн. Т
- •Питання
- •Кейс 9 ринок житла. Фактори, що впливають на формування попиту і пропозиції
- •Питання
- •Питання
- •Питання
- •Питання
- •Кейс 10 глобалізація буксує
- •Питання
- •Кейс 11 занадто багато плохої кави
- •Питання
- •Кейс 12 інтервенції як інструмент державного регулювання
- •18 Травня.
- •Питання
- •Кейс 14 доступний суперпреміум
- •Питання
- •Кейс 15 визначення потреб
- •Попарне порівняння тверджень
- •Ключ до тесту
- •Результат тесту потреб
- •Питання
- •Кейс 18 американська авіація на грані банкротства1
- •Питання
- •Кейс 19 «зроблено» в италии
- •Питання
- •Кейс 20 аналіз структури корпорації roshen
- •Питання
- •Ринкові структури Кейс 21
- •Питання
- •Кейс 22 чи була компанія «дюпон» монополістом на ринку целофана?
- •Vodafone організовує злиття чотирьох компаній j-Phone (8 серпня 2001 р.)
- •Vodafone поглинула двох східноєвропейських операторів (31 травня 2005 р.)
- •Сумний рекорд Vodafone. Її збиток перевищив 41 млрд дол. (31 травня 2006 р.)
- •Питання
- •Кейс 24 злиття і ринкова влада
- •Питання
- •Кейс 25 логіка алюмінієвої монополії
- •Найбільші виробники алюмінію (корпорації)
- •Питання
- •Кейс 26 діяльність microsoft
- •Питання
- •Кейс 27 уряд образився на природних монополістів
- •Питання
- •Зовнішні ефекти. Суспільні блага Кейс 29 продавці повітря з чикаго
- •Питання
- •Кейс 30
- •Майбутнє українських доріг
- •Платні дороги в Україні
- •Питання
Платні дороги в Україні
Платні автомобільні дороги набувають у світі дедалі більшого поширення. На будь-якому етапі ту чи іншу дорогу можна переводити у категорію платних. Може йтися, по-перше, про механізми збору плати, а по-друге, про можливість альтернативного «безплатного» проїзду. Звісно, щоб не було зловживань або якихось непорозумінь, необхідно ухвалити відповідні законодавчі акти.
На сьогодні в Україні законодавча база будівництва й експлуатації доріг на платній основі недостатня. Є всього два закони: «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг» і «Про реконструкцію та експлуатацію на платній основі автомобільної дороги Київ—Одеса на ділянці від Жашкова до Червонознам’янки».
Перший згаданий закон передбачає тільки будівництво нових автомобільних доріг з наступною їх експлуатацією на платній основі. Причому кошти (повністю або переважна більшість) мають бути недержавними. Це значно звужує можливості вітчизняних інвесторів. Адже потрібні дуже великі капіталовкладення: середня вартість одного кілометра сучасної автомагістралі, залежно від умов рельєфу й будівництва, становить від 10 до 20 млн. гривень. Поки що в Україні знайдеться небагато охочих вкласти такі величезні кошти в будівництво зараз, щоб через десятки років їхні діти чи, можливо, навіть онуки отримали доходи. Тому з дня прийняття цього закону (1999 р.) і досі не побудовано ще жодного метра концесійної дороги.
Іноземний капітал також не поспішає в Україну: через недосконалість нашого законодавства, з одного боку, та через невисоку інтенсивність руху транспортних засобів на українських дорогах. До того ж і платоспроможність наших людей низька.
Закон України «Про реконструкцію та експлуатацію на платній основі автомобільної дороги Київ—Одеса на ділянці від Жашкова до Червонознам’янки» стосується тільки цієї конкретної ділянки дороги, і його можна розглядати й аналізувати виключно стосовно названого об’єкта. Хоч аналіз навіть цього закону виявляє його недосконалість.
Щоб не виникли непорозуміння у найближчому майбутньому, після введення вищезгаданої дороги в експлуатацію, необхідно уже зараз внести зміни і поправки до цього закону.
Україна поки що мляво використовує досвід західних держав у будівництві концесійних доріг, тобто доріг, за користування якими здійснюється платня, говорить Віталій Прокопенко, начальник відділу інвестицій Укравтодору. «Україна не має такої платоспроможності, і в нас нема досвіду будівництва платних доріг і їх експлуатації. Через це укладено всього перші 2 угоди. І перша з них уже фактично не діє, а друга, хоч і діє, але будівництво, визначене в ній, поки не розпочалося». Отже, як зазначає Прокопенко, будівництво і введення в експлуатацію платних доріг в Україні в найближчому майбутньому не очікується. У той же час, в більшості європейських країн, проїзд майже всіма швидкісними автобанами – не безкоштовний.
Загалом спорудження нових автошляхів потребує залучення неабияких коштів. Ресурсів бюджету не вистачає, тож будівництво та ремонт автошляхів здійснюють також і за рахунок зовнішніх запозичень та інвестицій. Однак, як визнають експерти, інвестиційний клімат в Україні є недостатньо сприятливим.
Не зважаючи на економічну ситуацію, на початку цього року Європейський банк реконструкції і розвитку заявив, що готовий виділити Україні 450 мільйонів євро на розбудову доріг. Загальну ж вартість робіт банк оцінює в більш ніж 1 мільярд євро. Планується, що крім ЄБРР, ще один кредит в 450 мільйонів Україні надасть Європейський інвестиційний банк.
