2. Системний підхід в управлінні ризиками.

У зв'язку з ускладненням умов виробничо-господарськоїдіяльності, наростаючим різноманіттям джерел та можливих наслідківризику їх необхідно розглядати у системному зв'язку з іншими чинниками іпараметрами господарської та виробничої діяльності суб'єктів ринку.

Необхідність системного підходу пов'язана також із зростанням витрат наконтроль і управління ризиками на всіх ієрархічних рівнях (держава,підприємство, індивідуум). Ці витрати знижують ефективність громадськоговиробництва, а також можуть впливати на соціально-економічну ситуацію вкраїні.

Системний підхід в управлінні ризиками грунтується на тому, що всіявища і процеси розглядаються в їх системному зв'язку, враховуєтьсявплив окремих елементів та рішень на систему в цілому. Системний підхідможе знаходити своє вираження в тому, що:

1) метою забезпечення безпеки діяльності повинна бути системнапаралельна захист геополітичних, політичних, соціальних,економічних, фінансових процесів, захист навколишнього середовища,конструкторських і технологічних структур економіки від надмірних  (неприпустимих) ризиків. Одночасно повинні використовуватисятехніка безпеки, охорона праці, управління конфліктами. Якщо невдається забезпечити баланс цілей при управлінні ризиками, то позитивнийефект не буде досягнутий. Якщо не вдасться забезпечити безпеку хочаб по одному фактору, то не вдасться забезпечити і безпеку вцілому. Наприклад, якщо відсутня екологічна безпека, тоодного цього вже достатньо, щоб населення відчувало себе незахищеним;

2) ризики (різної фізичної природи і маютьрізні джерела), пов'язані з одним об'єктом або операцією,розглядаються як єдиний комплекс чинників, що впливають наефективність і витрату ресурсів. 3) розглядається зв'язокуправління ризиками з ефективністю систем і витратою ресурсів на декількох ієрархічних рівнях: держава; територія;фінансово-промислова група або холдинг; підприємство абопідприємець без створення юридичної особи; сім'я і громадянин.  Мова йде про те, що повинен дотримуватися балансу іпередбачатися можливість створення або виділення необхідних дляуправління ризиком резервних ресурсів на різних ієрархічних рівнях.  Якщо буде віддаватися пріоритет управління ризиками тільки на одному з ієрархічних рівнів, то це знизить безпеку в системи управління ризиками в державі в цілому;

4) як деяка єдина система розглядаються заходи з управління ризиками на: різних етапах життєвого циклу товару  (розробка, виробництво, експлуатація, утилізація) і циклурозробки товару (ескізний проект, технічний проект, дослідні зразки).

5) заходи з підготовки, проведення, розрахунками, облікуоперації (угоди) формуються і розглядаються таким чином,щоб розумно знизити ризики цієї операції. Наприклад, припідготовці операції необхідно переконатися у спроможностіпартнерів, виділити в умовах угоди положення знижують ризик  (аж до застосування прийомів нефондова страхування --спеціальних видів угод - акредитив, факторинг, лізинг іін); при проведенні угоди потрібно приділити особливу увагутранспортним ризикам; при проведенні розрахунків досліджуються факториздатні вплинути на можливість відмови від платежу і йогосвоєчасність; на етапі обліку важливо правильно відобразити отриманіфінансові результати та ін;

6) розробляється комплекс заходів, що обмежують ризик нарізних циклах підприємства (створення, розвиток, зрілість,старіння; інвестиційний, поточних операцій, грошовий) в їх взаємноїзв'язку для захисту від ризиків діяльності підприємства в цілому. Наприклад,при здійсненні інвестиційного циклу необхідно особливу увагу приділити оцінками ризику інвестицій в конкретний об'єкт або фінансовийінструмент; в циклі поточних операцій важливо забезпечити безперебійністьпоставок комплектуючих і сировини, але не «роздмухувати» їх запаси; вгрошовому циклі важливо забезпечити поточну діяльність підприємстванеобхідними грошовими ресурсами. При цьому важливо врахувати всіщо впливають фактори (періодичність надходжень, покупок, причини збоїв іін);

7) визначається безліч (сукупність) дій об'єднанихметою підвищення безпеки діяльності за рахунок використанняобмеженого обсягу ресурсів, розподілених в часі іпросторі, розглядають операції з попередження, зниження, страхування і поглинання різних за своєю природою ризиків.  Мова йде про те, що кожна з існуючих альтернативнихможливостей щодо використання деяких обмежених ресурсів напопередження (виключення) ризику, його обмеження (контроль) абострахування ризиків має своє ставлення «ефективність/витрати». Томуважливо визначити, яка з альтернатив дасть більший ефект у конкретнійситуації, і використовувати саме ці найбільш ефективні дії або їхкомбінацію;

8) деякий безліч взаємопов'язаних елементів розглядають яксистему управління ризиками з використанням: законодавчих заходів;економічного і фінансового впливу; конструктивних ітехнологічних рішень; організаційних заходів (техніка безпеки та охорона праці), природоохоронних заходів. Для держави важливо забезпечити баланс і ефективність різнобічних дійщодо зниження ризиків діяльності. Для цього законодавчозабороняють певні небезпечні і шкідливі для суспільства видидіяльності (наприклад, виробництво і поховання особливо небезпечних речовин), ліцензується певна діяльність та ін  Одночасно і паралельно з цим держава, місцевіоргани влади встановлюють спеціальні податки (наприклад, податок навідтворення мінерально-сировинної бази), створюють і керуютьдіяльністю різного роду санітарно-епідеміологічних,технічних та ін інспекцій;

9) раціонально забезпечити певний баланс витрати ресурсів,інтенсивності заходів з управління ризиками та іншими напрямамивиробничо-господарської діяльності. Особливо важливо дотримуватисятакий баланс щодо управління ризиками та цільової діяльністю приобмеження на виділені ресурси;

10) в управлінні доцільно досліджувати ризик цілей, визначенняспособів і засобів їх досягнення (ризик-маркетингу), менеджменту;

11) в менеджменті можуть розглядатися ризики вивчення ідії; ризики планування, організації, мотивації і контролю; ризикитаємниці та конфіденційності; ризики управління конфліктом.

Завжди існує розумний баланс між прагненням до безпеки інеобхідними для її забезпечення ресурсами.

Прагнути до абсолютної безпеки засчет надмірного витратиресурсів так само нерозумно, як і нехтувати небезпекою без її аналізу.

Для будь-практичної ситуації існує заснованее на об'єктивнихризики, наявних ресурсах і суб'єктивних оцінках раціональне абооптимальне (найкраще) співвідношення між рівнем небезпеки і витрачаютьсяна забезпечення безпеки ресурсами.

Розглядаючи управління ризиками на сільськогосподарських підприємствахважливо пам'ятати, що управління ризиком досягається за рахунок витратресурсів (людських, фінансових, часу та ін), які резервуються івідволікаються з виробничої сфери. Це безсумнівно знижуєефективність виробництва, оскільки витрати з контролю лягають навитрати виробництва, обмежують конкурентоспроможністьвітчизняних продовольчих товарів на внутрішньому ринку. Мале і всескорочувалося число підприємств-виробників знижує числоплатників податків до бюджету. Це в свою чергу змушуєпідвищувати податковий тягар на існуючих платників податків, щоможе приводити їх до неплатоспроможності. Однак на сьогоднішній день в  Російської Федерації продовжують вестися роботи в цьому напрямку --введений з 2002 р. спрощений режим оподаткування для сільгосппідприємств планується ще більш спростити, а саме - замінити існуючі податки,сплачуються виробниками сільськогосподарської продукції в бюджет, наєдиний.

Робота в численних контролюючих органах відволікає працездатненаселення з виробничої сфери, а їхній зміст вимагає витратибюджетних коштів. При цьому непомірний витрата коштів на контроль можепороджувати політичні та фінансові ризики.

Разом з тим, як показала практика, у перехідний період розвиткуособливо важливо, щоб ризики діяльності на ринку не були занадто великі, аринкова діяльність-безконтрольною. Зокрема, необхіднодержавне регулювання з метою захисту та підтримки вітчизняноговиробника продовольства та мінімізації головного на сьогодніризику - забезпечення продовольчої безпеки країни.

Важливо і те, що обмеження сфер і форм діяльності, складний порядокліцензування можуть не тільки обмежувати «економічне поле»держави, а й порушувати ринковий принцип рівності можливостей;

12) управління ризиками повинно мати свою стратегію, тактикута оперативну складові;

13) управління ризиками повинно розглядатися одночасно іяк наука, і як мистецтво. На всіх стадіях проектування систем повинно враховуватися вплив людського фактора, творчість,необхідність роботи в умовах жорстких обмежень на час, впливстресу.

Розділ 2. Процес управління ризиками