Перша допомога при переломах та вивихах
Вивих – це стійке зміщення суглобних кінців костей за межі їх нормальної рухомості, інколи з розривом суглобної сумки, зв’язок і виходом однієї з кісток з сумки.
Вивихи можливі внаслідок різких, надмірних рухів у суглобі, у випадках падіння з висоти на витягнуту кінцівку, в результаті сильного удару в ділянку суглоба. Часто вивихи супроводжуються переломами.
Ознаки: біль в ділянці ушкодженого суглоба, втрата звичайної рухливості в суглобі, вимушене положення кінцівки, зміна форми кінцівки в ділянці суглоба.
Допомога. Потерпілого необхідно якнайшвидше доставити до медичного закладу, де йому вправлять суглоб. На час транспортування потерпілого до медичного закладу на ушкоджений суглоб потрібно накласти транспортну шину чи пов’язку, що надійно фіксує кінцівку. Для зменшення болю можна дати потерпілому таблетку анальгіну чи іншого знеболювального засобу. Ні в якому разі не слід вправляти вивих самостійно.
Розтягування та розривання зв’язок найчастіше буває в ділянці гомілкостопного суглоба.
Ознаки. Різкий, гострий біль у суглобі в місці закріплення ушкодженої зв’язки, рухливість в цьому місці обмежена і супроводжується значними болями, припухлість в ділянці суглоба (крововилив в порожниву суглоба).
Допомога. Холод на місце ушкодження і припухлості, стискувальна пов’язка, повний спокій суглобу (в разі необхідності – накладання транспортної шини на кінцівку).
Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень
Перелом – це порушення цілісності кістки. Переломи кісток бувають закриті й відкриті. Якщо в ділянці перелому утворюється рана, то такий перелом називають відкритим.
Ознаки перелому: біль постійний чи такий, що виникає в разі навантаження на ушкоджену кінцівку або при обмацуванні місця перелому, неможливість рухів в ушкодженій ділянці, зміна форми частини тіла (кінцівки) в ділянці перелому, крововиливи, ненормальна рухомість кістки в місці перелому.
Загальний стан потерпілого залежить від характеру перелому і може бути досить важким ( особливо в разі переломів кісток черепа, таза стегна тощо), часто підвищується температура тіла.
Слід пам’ятати, що деякі з перелічених ознак іноді можуть бути відсутні. Тому, коли є підозра на перелом, пошкодження слід розцінювати як перелом і надавати потерпілому відповідну допомогу.
Допомога полягає в забезпеченні повного спокою пошкодженої частини тіла (кінцівки) та усуненні рухомості уламків кісток у місці перелому. Для цього потрібно іммобілізувати пошкоджену частину тіла, тобто зробити її нерухомою. Це досягається накладанням утримувальної пов’язки або краще – транспортної шини. Стандартні готові шини бувають металеві ( дротяні чи з сітки) та дерев’яні. Для транспортної іммобілізації найкраще користуватися готовими стандартними шинами. Останнім часом вітчизняна промисловість випускає пневматичні шини, що являють собою герметичну надувну камеру із застібкою – змійкою і трубкою для нагнітання повітря. Ці шини легко накладати, вони дають змогу спостерігати за станом кінцівок, не заважають рентгенологічному дослідженню. Якщо стандартних шин немає, то використовують палиці, дошки, дранки, кору дерева, очерету, цупкий картон або ушкоджену ногу прибинтовують до здорової, а руку – до грудної клітки. Основна вимога – достатня довжина та міцність шини.
Шини найкраще накладати на оголене тіло, але якщо зняття одягу завдає біль чи створює інші проблеми, можна накласти шину поверх одягу. У випадку накладання на оголену частину тіла шину потрібно обгорнути ватою чи тканиною, особливо там, де вона прилягає до виступів кісток. Шина повинна щільно прилягати до пошкодженої частини тіла.
Накладати шини краще вдвох: один обережно тримає і легко витягує ушкоджену кінцівку ( щоб запобігти зміщенню відламків і посиленню болю), а другий прибинтовує шину. Шини мають захоплювати не тільки ушкоджену ділянку, а й принаймі два суміжні суглоби – вище і нижче від місця перелому (рис. 5). У разі відкритого перелому місце навколо рани змазують йодом, на рану накладають стерильну пов’язку і потім накладають шину. Тільки після накладання транспортної шини потерпілого з переломом кісток можна перевозити в медичний заклад.
Рис. 5. Приклади накладання шини при переломі:
а) передпліччя; б) гомілки; в) стегна.
Переломи деяких кісток вимагають особливого підходу до надання першої допомоги.
Переломи ключиці виникають від удару, а також від падіння вперед чи на витягнуту руку. Ознаки: ключиця стає мовби коротшою, біль у місці перелому, плече і вся рука приспущені донизу, рухи руки обмежені.
Допомога. В пахвову ямку кладуть великий жмут щільно скрученої вати або бинт, руку згинають у лікті під прямим кутом і щільно прибинтовують до тулуба, передпліччя підвішують на косинці до шиї.
Різкий біль спричиняють також переломи плечової кістки в ділянці середньої третини плеча. Крім того, спостерігається виражена деформація, ненормальна рухомість. Ознаки перелому плечової кістки в ділянці верхньої третини плеча менш помітні. Тому такий перелом важче розпізнати.
При переломах плечової кістки накладають транспортну дротяну шину, захоплюючи надпліччя, плече й передпліччя, зігнуте в ліктьовому суглобі. Шину вигинають відповідно до рівня плечового й ліктьового суглобів, закріплюють її на плечі й передпліччі бинтом або косинкою, прибинтовують до грудної клітки в ділянці надпліччя. І після того руку підвішують на шиї. Коли транспортної шини на місці пригоди немає, то руку, зігнуту в ліктьовому суглобі, прибинтовують до тулуба. Потерпілого можна транспортувати в положенні сидячи. При переломах кісток передпліччя в нижній третині накладають фанерну чи іншу шину на долонну поверхню передпліччя від ліктьового суглоба до основи пальців. А після того руку підвішують на косинці (рис. 6).
Для знерухомлення кісток кисті й пальців використовують пневматичну, фанерну або картонну шину, яку накладають на долонну поверхню передпліччя, кисті і пальців, надаючи їм напівзігнутого положення (рис. 7).
Характерними ознаками перелому стегнової кістки є різкий біль, неможливість підняти ногу, викривлення її, вивернення стопи назовні. Переломи стегнової кістки, як правило, супроводяться погіршанням загального стану хворого. Нерідко розвивається травматичний шок. Потерпілим накладають спеціальні транспортні шини або дротяні чи дерев’яні: одну – на внутрішню поверхню ноги від пахвини до стопи, а другу – на зовнішню поверхню ноги й тулуба від пахвової ямки до стопи. Якщо шини короткі, то з двох роблять одну потрібного розміру. Шини прикріплюють спочатку до стегна й гомілки, а потім – до тулуба бинтами або косинками. Перевозять потерпілих у положенні лежачи на спині.
Рис. 6. Знерухомлення руки Рис. 7. Накладання транспортної
транспортною шиною при переломі шини при ушкодженні кисті та
передпліччя. пальців.
У ділянці перелому кісток гомілки, найчастіше на передній поверхні, бувають садна, розчавлення й відшарування шкіри, рани різної форми і величини. Спочатку перев’язують рани, а потім накладають стандартну транспортну шину на задню поверхню кінцівки, захоплюючи колінний і гомілковостопний суглоби, а також стопу (рис. 8). У разі потреби використовують дві фанерні чи дерев’яні шини ( накладають їх на внутрішню і зовнішню поверхню ноги від стопи до середини стегна), ушкоджену ногу прибинтовують до здорової. Потерпілого перевозять до лікарні на ношах.
Рис.8. Знерухомлення ноги транспортною шиною при переломі гомілки
Переломи кісток стопи звичайно бувають у пішоходів внаслідок наїзду колесом автомашини. Стопа напухає, порушуються її функції, хворий відчуває різкий біль. При такому переломі накладають пневмкатичну шину або драбинчасту шину на задню поверхню гомілки й стопи.
Переломи ребер виникають в результаті ударів чи в разі здавлювання грудної клітки. Одночасно можливе пошкодження внутрішніх органів.
Ознаки: різко виражений біль у місці перелому, що посилюється під час вдихання повітря, кашлю, рухах грудної клітки. Коли одночасно пошкоджена плевра та легені, під шкірою скупчується повітря (підшкірна емфізема). В таких випадках під час прощупування під шкірою відчувається потріскування бульбашок повітря. Інколи спостерігається відхаркування крові.
Допомога. Накласти тугу пов’язку навколо нижньої частини грудної клітки з метою обмеження її рухливості під час дихання. Для зменшення болю можна дати потерпілому знеболювальну таблетку. Допомога при пошкодженні при цьому внутрішніх органів описана вище. Перевозити потерпілого необхідно сидячи.