4. Ноосфера як етап розвитку людства, вклад в.І.Вернадського в розвиток науки про носферу.

Зміни умов середовища під впливом господарської діяльності досягли таких розмірів, що починають впливати на здоров'я людини, продуктивність праці, розвиток окремих екологічних районів. На величезних ділянках суші природні біоенергетичні комплекси замінені штучними. Під антропогенним впливом опинився газовий склад атмосфери, надходження сонячної енергії, тепловий і енергетичний баланс планети. Спроби теоретично осмислити, пояснити і виправдати втручання людини в існування планети мають довгу історію.

Один з перших, хто звернув увагу на всезростаюче втручання людини в природні біохімічні цикли був український натураліст, видатний науковець В.І.Вернадський. У своїх працях вчений обґрунтував наступне: роль людини в розвитку біосфери; про живу речовину і її організованість; еволюцію біосфери і неминучості її переходу в ноосферу; основні етапи розвитку людської культури та її подальшу долю. Ноосфера (з грецької noos – розум і сфера) – новий еволюційний стан біосфери, при якому розумна діяльність людини стає вирішальним фактором її розвитку.

Цілеспрямованість дії людини на природу зумовлює не тільки позитивний вплив, а й призводить до негативних наслідків. Тому сьогодні вкрай необхідна стратегія охорони довкілля, широке екологічне виховання населення. Захист природи від знищення постає сьогодні як головна проблема людства на Землі за умов росту технічного потенціалу й промислового виробництва. Тому існує потреба цілеспрямованого та глибокого вивчення механізмів функціонування природних основ життя на державному, регіональному рівнях, а також в окремих екосистемах.

Екологія, як біологічна наука, вивчає організацію життя рослин та тварин, займається вивченням взаємодії живих організмів з оточенням, умовами існування, способом життя. Важливим об’єктом вивчення екології є біосфера. Біосфера – оболонка землі, у межах якої існує життя. Основним елементом біосфери є людина.

Біосфера включає в себе три складових: рідку (гідросферу), газоподібну (атмосферу), тверду (літосферу). Від стану забруднення кожної зцих складових залежить здоров’я і життя людини.

Проблема "людина – біосфера" має два основних аспекти:

– техніко-економічний, пов’язаний із зростаючим виснаженням природних ресурсів планети, що ставить перед ученими чимало проблем щодо пошуку нових джерел енергії тощо;

– екологічний, пов’язаний із забрудненням навколишнього середовища та порушенням біологічної рівноваги у системі людина – біосфера.

5. Основні положення концепції сталого розвитку та програми Національної безпеки України.

Основними принципами забезпечення безпечної життєдіяльності в Ураїні є:

– забезпечення необхідного балансу життєво важливих інтересів та конституційних прав особистості, суспільства і держави;

– взаємна відповідальність особистості, суспільства і держави у сфері забезпечення безпеки;

– безумовний пріоритет безпеки як найважливішої умови для життя і соціального прогресу;

– зменшення впливу потенційно небезпечних і шкідливих факторів на людину та суспільство шляхом підвищення рівня безпечності технологічного та іншого обладнання;

– мінімізація рівня небезпеки, приведення ризику виникнення небезпечних явищ до ненульового (прийнятного) значення, величина якого має бути обґрунтована, виходячи з економічних і соціальних міркувань:

– інтеграція національної системи забезпечення безпеки життєдіяльності до аналогічних міжнародних систем;

– оновлення системи страхування шляхом встановлення величин відповідних страхових відрахувань пропорційно рівню потенційної небезпеки техногенних об’єктів:

– доступність інформації, своєчасне попередження щодо можливих проявів потенційно небезпечних і шкідливих факторів.

Рівень безпеки суспільства, його науково-технічних і економічних можливостей має стохастичну природу і визначається рядом випадкових явищ. У загальному випадку він характеризується:

– імовірністю виникнення техногенних аварій, пожеж, катастроф, небезпечних природних явищ і можливих збитків при цих подіях;

– ступенем негативного впливу на людину і навколишнє середовище техногенних і природних процесів, що повільно відбуваються при збереженні на макрорівні рівноваги екосистеми;

– імовірністю переростання екологічної обстановки в катастрофічну і виникнення надзвичайної ситуації.

Визначено, що імовірнісні характеристики можуть відображати ризики деяких подій, зокрема:

– ризики виникнення техногенних аварій, пожеж, катастроф, небезпечних природних подій і соціальних явищ;

– ризик погіршення здоров’я людини під впливом негативних змін у навколишньому середовищі при неекстремальних умовах.