Препарат 93. Привушна слинна залоза.

Забарвлення', гематоксилін і еозин.

Збільшення: х80.

Залоза вкрита капсулою і складається з часточок (1), відокремлених прошарками пухкої сполучної тканини (2), де розміщуються судини, нерви, вивідні протоки. Основну масу часточок становить паренхіма залози - кінцеві відділи круглої форми альвеолярного типу (3). Серозні клітини кінцевих відділів - сероцити (4) - мають пірамідну форму, їх ядра лежать у центрі клітини, цитоплазма забарвлена базофільно (див. окремий малюнок при великому збільшенні). До сероцитів зовні прилягають міоепітеліоцити (5).

Система вивідних проток включає внутрішньочасточкові і позачасточкові відділи. До внутрішньочасточісових належать вставні (6) і посмуговані (7) протоки.

Препарат 123. Придаток яєчка.

Забарвлення: гематоксилін і еозин.

Збільшення: х80.

При малому збільшенні бачимо зрізи канальців, оточені пухкою сполучною тканиною. Деякі з канальців мають форму овала, інші - більші за діаметром, з широким рівним контуром просвіту.

Перші є виносними канальцями головки придатка (1). Нерівний контур їх просвіту зумовлений наявністю в епітелії високих призматичних облямованих клітин із стереоциліями, які чергуються з низькими кубічними базальними клітинами. Це - слизова оболонка (2). М'язова оболонка (3) цих канальців побудована з циркулярних пучків гладких міоцитів. Адвентиційна оболонка (4) містить пухку волокнисту сполучну тканину.

Інші, широкі, канальці - це зрізи сильно покрученої протоки придатка (5). Епітелій протоки придатка двохрядний і представлений високими призматичними клітинами, ядра яких лежать базально. На їх апікальній поверхні містяться довгі стереоцилії. У просвіті часто спостерігаються сперматозоїди (б).

Препарат 124. Передміхурова залоза (простата).

Забарвлення-, гематоксилін і еозин.

Збільшення: х80.

Препарат містить два зрізи. Перший проходить через паренхіму залози (А), другий - через сечівник (Б).

Зовні простата вкрита капсулою (1) із щільної сполучної тканини, в якій розташовуються гладкі міоцити (2), ліпоцити (3) і кровоносні судини. Від капсули вглиб відходять перетинки (4). Вони поділяють залозу на часточки. Паренхіма залози представлена окремими слизовими альвеолярними залозами (5), вивідні протоки яких відкриваються в простатичну частину сечівника. Кінцеві секреторні відділи представлені двома типами епітеліоцитів: високими призматичними гландулоцитами і вставними (базальними) клітинами, які розміщені між їх основами (6). У просвіті секреторних відділів нерідко зустрічаються сферичні утворення - простатичні камені (конкреції) (7).

Препарат 113. Підшлункова залоза.

Забарвлення:гематоксилін і еозин.

Збільшення: х80.

Залоза вкрита тонкою капсулою і має часточкову будову (1). У прошарках міжчасточкової сполучної тканини (2) проходять кровоносні судини (3) і вивідні протоки, вистелені одношаровим призматичним епітелієм. У часточці містяться інтенсивно базофільно забарвлені кінцеві відділи (4) екзокринної частини залози. Між ними знаходяться значно менші за розмірами світлі острівці (5), які складають ендокринну частину залози.

Кінцевий секреторний відділ складається з 8 - 12 екзокринних панкреатоцитів (ациноцитів) (6). При великому збільшенні в багатьох панкреатоцитах можна розрізнити дві зони: базальну гомогенну базофільно забарвлену) і апікальну зимогенну (більш світлу з оксифільними гранулами).