1.2.2.2. Прямокутні повітропроводи на фальцевих з’єднаннях
Трійники і хрестовини прямокутних повітропроводів виготовляють у такій послідовності: у прямій ділянці повітропровода за допомогою електроножиць вирізають отвір, діаметром, що відповідає діаметру заздалегідь виготовленого відгалуження,яке вмонтовується в отвір з наступним з'єднанням за допомогою крапкового зварювання.
При утворенні трійника на торцевій частині прямої ділянки встановлюють заглушку, а при монтуванні хрестовини до прямої ділянки приєднують перехід. Для з'єднання з повітропроводом трійника або хрестовини, які виготовлені на фальцевих з'єднаннях, кромки цих фасонних частин відбортовують для встановлення фланців.
Деталі відводів прямокутного перерізу (шийка, потилиця, боковина) після розмітки та відрізу збирають за допомогою кутового фальцевого з'єднання з просічними защіпками.
1.3. Виготовлення зварних повітропроводів
При виготовлені зварних деталей повітропроводів круглого і прямокутного перетину на металевому листі за допомогою шаблонів роблять розмічання картин, розгорнення частин відводів та переходів, потім здійснюють виріз по внутрішньому та зовнішньому контурах деталей з наступним вальцюванням або вигинанням заготовок і зварюванням кромок.
1.4. Монтаж повітропроводів
Заготовлені деталі повітропроводів (прямі ділянки і фасонні частини) підготовляють для відправлення на об'єкт: грунтують, якщо вони виготовлені з чорної листової сталі (фарбування провадиться після монтажу на об'єкті), маркують, укомплектовують засобами кріплення. До комплекту повітропроводів, якщо вони збираються за допомогою безфланцевих з’єднань, повинні входити також бандажі, ніпелі, рейки та інші деталі, що передбачені технічною документацією на вказані з’єднання.
На об’єкті монтажу окремі ланки і деталі вентиляційної системи (прямі ділянки,фасонні частини) з’єднують між собою різними способами. Найбільш розповсюджені фланцеві та безфланцеві з’єднання.
Для фланцевих з’єднань повітропроводів застосовують фланці, що виготовляються на верстатах із стрічкової або кутикової сталі шляхом вигину у відповідності з потрібним перетином круглого або прямокутного повітропровода. У фланцях утворюють овальні (для зручності збирання) отвори під болти . Кількість отворів та сортамент металу нормується (див.табл. 1, дод.1 і 2).
Під час монтажу фланці двох повітропроводів з’єднують між собою з попередньою прокладкою ущільнювального матеріалу, а у отвори вставляють болти і стягують їх гайками.
При монтажі круглих повітропроводів застосовуються такі типи безфланцевих з’єднань: ніпельне (з підкладним кільцем), розтрубне та бандажне (рис.7), а при монтажі повітропроводів прямокутного перерізу застосовуються рейкові з’єднання (рис.2,в). Безфланцеві з’єднання повітропроводів у порівнянні з фланцевими мають переваги, які зумовлені зменшенням трудових витрат та певним скороченням витрат металу на з’єднання.
Рис. 7. Типи безфланцевих з’єднань круглих повітропроводів а) на підкладному кільці; б) розтрубне; в) бандажне 1- стінка повітропровода; 2- крапкове зварювання; 3 - заклепки; 4− підкладне кільце; 5- самонарізаючі гвинти або заклепки; 6- металевий бандаж; 7- герметик; 8- вушки бандажу; 9- болти з гайками; 10- зиги.