Психологія доказування
Особливості пізнавального процесу
сутність та етапи формування внутрішнього переконання
психологія планування та організація розслідування
Розслідування злочинів та суд справ є за своєю природою та походженням , що носить пізнавальний характер.
Пізнавальна діяльність у слідчо-судовому застосуванні підпорядкована загальним категоріям діалектики, а саме:
аналіз та синтез
причини та наслідки
сутні та явища
тотожність, відмінність
загальне та окреме
У процесі пізнавальної діяльності вирішуються складні завдання, які пов’язані з процесом моделювання. Види моделей:
1. матеріальне
2. ідеальне
Матеріальне (модель і об’єкти) – відтворюють будь-які матеріальні об’єкти (макети, відбитки)
Ідеальне (уявні моделі) – це образи, які мають вираження у поняттях.
Види ідеальних моделей:
1 статичні, динамічні
2. за своєю формою – прості, складні
Підґрунтям побудови ідеальних моделей є :
1 використання логічного мислення
2 наявність творчого уявлення
Творче уявлення формується на підставі минулого життєвого досвіту, наявних у мат справи доказів.
Поряд з логічним мисленням застосовують при побудові уявних моделей інтуїцію і мислення
Інтуїтивне мислення та висновки , які є результатом такого мислення не можуть бути покладені в основу вироку та рішення суду взагалі, а вони мають застосовуватись при висуненні перевірки та використання версій.
Інтуїція – це знання , яке виникає без усвідомлення шляхів та умов їх одержання.
Внутрішнє переконання – суб’єктивна впевненість в об’єктивно існуючих обставинах і фактах.
Етапи формування внутрішнього переконання
1 аналіз, наявних в мат справі доказів
2 зіставлення доказів
3 синтез отриманих знань, з метою формування внутрішнього переконання.
Підґрунтя внутрішнього переконання є правосвідомість .
Правосвідомість – це відношення особи до правової системи держави.
Елементи:
інтелектуальна (система поглядів, знань, теорій)
емоційний (сукупність почуттів, емоцій, які супроводжують застосування норм права)
вольовий елемент (дія самої особи відносно норм права)
Елементи, які впливають на внутрішнє переконання.
емоційні чинники
соціально-політичні
-3-
Планування – це розумовий процес, який включає послідовність виконання будь-яких дій та очікуваність результатів.
Етапи планування процесів діяльності:
Орієнтування планування (особа оцінює можливість вирішення аг чи окр. Завдань з розслід злочинів)
організація, планування – особа вирішує розумові завдання пов’язані з організацією та проведення слідчих дій чи роботи взагалі.
планування виконання дій особа передбачає не тільки ті дії, які вона виконую, але й прогнозує ймовірний результат.
до планування, тобто, доповнення заздалегідь розробляє план будь-який слідчих дій відповідно до ситуації.
ПСИХОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ ОКРЕМИХ СЛІДЧИХ ДІЙ.
ПСИХОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ПОКАЗАНЬ
сприйняття, чинник, які сприяють на сприйняття
пам'ять, сутність, види
відтворення
-1-
Формування показань має етапи:
сприйняття
запам’ятовування
відтворення
Сприйняття – це здатність особи сприймати навколишнє середовище та фіксувати його ознаки.
Види сприйняття:
симультанне
субцисидне
сутність симультанного полягає в тому, що особа сприймає об’єкт який – від загального до конкретного
Субцисидне – шляхом сприйняття окремих рис, з яких буд явними.
Фактори, які діють на сприйняття:
направленість, уваги, яка обумовлена: емоційністю сприйняття об’єкта.
професійні навички
суб’єктивна зацікавленість відносно об’єкту .
Сприйняття навколишнього середовища проводиться людиною за допомогою органолептичних засобів .
Чинники, які впливають на об’єктивне сприйняття:
об’єктивні чинники: природні умови (сніг, дощ), час сприйняття , відстань на якій проводиться сприйняття , місце розташування сприймаючого та самого явища або предмета
суб’єктивні чинники :
емоційний стан сприймаючого – страх, по стресовий стан, афективна поведінка.
Розлади стану людину – слуху, зору.
-2-
Пам’ять – це здатність особи фіксувати події минулого (життєвий досвіт)
Види пам’яті:
1 в залежності від вольових зусиль
- ймовільно
- неймовільно
При використанні ймовільної форми пом’яті, особа прикладає вольові зусиля для запам’ятовуванні предметів, явищ.
Неймовільна характеризується достатністю малого об’єму інформації.
Види пам’яті в залежності органолептики:
Зорова
Слухова
Рухова
Вербально логічна
В залежності від часу зберігання інформації:
Короткострокова
Дострокова
Оперативна
-3-
Відтворення - здатність особи відтворювати події або явища, які були раніше сприйняті
Елементи:
Суб’єктивні (розлади стану здоров’я людини, вік особи)
Об’єктивні
- час, який пройшов з моменту сприйняття до відтворення.
- нашарування інформації, яка відбулась до відтворення подій.
