2. Організаційні типи виробництва. Виробничий цикл.

• Тип виробництва — класифікаційна категорія виробництва, що враховує його об’єктивно існуючі конкретні властивості (широту номенклатури, регулярність, стабільність та обсяг випуску продукції).

• Організаційні типи виробництва:

• одиничне — виробництво, що характеризується широкою номенклатурою продукції і малим обсягом випуску однакових виробів, повторне виготовлення яких здійснюється через тривалі проміжки часу або зовсім не передбачається;

• серійне — виробництво, яке має обмежену номенклатуру продукції, а виготовлення окремих виробів періодично повторюється певними партіями (серіями); загальний їх випуск може бути достатньо великим; воно буває дрібно-, середньо- і великосерійним;

• масове — виробництво, що відрізняється вузькою номенклатурою продукції (часто вона обмежується одним типом і видом), великим обсягом безперервного й тривалого виготовлення окремих виробів;

• дослідно-експериментальне — виробництво, в якому виготовляються зразки або партії (серії) виробів для проведення дослідних робіт, випробувань, доробки конструкції

За ознаками типу виробництва можна характеризувати виробничі підрозділи: від робочого місця до підприємства взагалі, при цьому універсальним показником рівня спеціалізації робочих місць є коефіцієнт закріплення операцій, який характеризує кількість технологічних операцій в розрахунку на одне робоче місце за місяць.

Тип виробництва істотно впливає на його організаційно-технічну побудову й ефективність. Від типу виробництва залежить виробнича структура підприємства та його підрозділів, вибір технологічних процесів, устаткування і оснащення, методів організації виробництва та управління. Найбільш ефективним є масове виробництво, яке уможливлює застосування високопродуктивного спеціального устаткування та раціональної організації виробництва (виробничих процесів); технічно та організаційно складним і найменш ефективним є одиничне виробництво.

Виробничий цикл — це інтервал від початку до закінчення процесу виготовлення продукції, тобто час, протягом якого запущені у виробництво предмети праці перетворюються на готову продукцію. Він обчислюється для одного виробу або для певної їх кількості виробів, що виготовляються одночасно. Виробничий цикл є важливим календарно-плановим нормативом організації виробничого процесу в часі. Виходячи з його тривалості, визначають термін запуску продукції у виробництво, складають календарні плани її виготовлення на всіх стадіях виробничого процесу, узгоджують роботу суміжних підрозділів (дільниць, цехів). На основі виробничого циклу обчислюється величина незавершеного виробництва - важливого елемента оборотних коштів підприємства.

Структуру виробничого циклу складається з виробничого часу і перерв. Час перерв включає перерви в робочий час, тобто тоді, коли підприємство працює, і неробочий час, який визначається режимом роботи (вихідні, святкові дні, перерви між робочими змінами).

Рис. 6.2. Структура виробничого циклу.

Конкретна структура виробничого циклу залежить від особливостей продукції, технологічних процесів її виготовлення, типу виробництва та деяких інших факторів. У безперервних виробництвах (хімічному, металургійному і т. п.) найбільшу частку у виробничому циклі займає час виробництва. У дискретних виробництвах істотну частку виробничого циклу становлять перерви. Особливо тривалими є перерви в одиничному виробництві, меншими — в серійному, а мінімальними — у масовому.