- •Питання до контрольної роботи та іспиту:
- •Операційна система як віртуальна машина
- •Операційна система як менеджер ресурсів
- •Що таке операційна система? Структура обчислювальної системи
- •Коротка історія еволю
- •Операційна система як захисник користувачів і програм
- •Комп'ютери на основі інтегральних мікросхем. Перші багатозадачні ос
- •Поняття процесу. Стани процесу.
- •Персональні комп'ютери. Класичні, мережні й розподілені системи
- •Взаємодія операційної системи з переферійними пристоями
- •Процес. Рівні планування процесу
- •Критерії планування процесів й вимоги до алгоритмів
- •Параметри планування процесів
- •Гарантоване планування процесів
- •Пріоритетне планування процесів
- •Багаторівневі черги (Multilevel Queue) процесів
- •Створення процесів
- •Створення потоків
- •Планування й диспетчеризація потоків (процесів)
- •Мультипрограмування в системах пакетної обробки, в системах поділу часу, в системах реального часу
- •Мультипроцесорна обробка
- •Мультипрограмування на основі переривань
- •Механізм переривань, та системні виклики
- •Взаємодіючі процеси
- •Категорії засобів обміну інформацією
- •Особливості передачі інформації за допомогою ліній зв'язку
- •Буферизація. Потік уведення/виводу й повідомлення
- •Тупіки. Визначення та умови виникнення тупіків.
- •Основні напрямки боротьби з тупиками та ігнорування проблеми тупиків
- •Способи запобігання тупиків шляхом ретельного розподілу ресурсів. Алгоритм банкіра
- •Запобігання тупиків за рахунок порушення умов виникнення тупиків
- •Фізична організація пам'яті комп'ютера
- •Логічна пам'ять, локальність, зв'язування адрес
- •Функції системи керування пам'яттю
Функції системи керування пам'яттю
Функції системи керування пам'яттю
Щоб забезпечити ефективний контроль використання пам'яті, ОС повинна виконувати наступні функції:
· відображення адресного простору процесу на конкретні області фізичної пам'яті;
· розподіл пам'яті між конкуруючими процесами;
· контроль доступу до адресних просторів процесів;
· вивантаження процесів (цілком або частково) у зовнішню пам'ять, коли в оперативній пам'яті
недостатньо місця;
· облік вільної й зайнятої пам'яті.
У наступних розділах лекції розглядається ряд конкретних схем керування пам'яттю. Кожна схема містить у собі
певну ідеологію керування, а також алгоритми й структури даних і залежить від архітектурних особливостей
використовуваної системи. Спочатку будуть розглянуті найпростіші схеми. Домінуюча на сьогодні схема віртуальної
пам'яті буде описана в наступних лекціях.
Найпростіші схеми керування пам'яттю Перші ОС застосовували дуже прості методи керування пам'яттю. Спочатку кожен процес користувача повинен
був повністю поміститися в основній пам'яті, займати безперервну область пам'яті, а система приймала до
обслуговування додаткові користувальницькі процеси доти, поки всі вони одночасно містилися в основній пам'яті. Потім з'явилася "простий свопінг" (система як і раніше розміщає кожен процес в основній пам'яті цілком, але іноді на підставі деякого критерію цілком скидає образ деякого процесу з основної пам'яті в зовнішню й заміняє його в основній пам'яті oбразом іншого процесу). Такого роду схеми мають не тільки історичну цінність
.
