2.3.3. Коефіцієнти використання поживних речовин

Типи ґрунтів і добрив	N	P2O5	K2O
З мінеральних ґрунтів в зоні
Осушення	0,25	0,10	0,25
З торфових ґрунтів	0,35	0,10	0,15
З мінеральних ґрунтів в зоні
зрошення	0,45	0,15	0,40
З гною	0,25	0,40	0,60
З мінеральних добрив	0,60	0,25	0,70

3. Розрахунок норм внесення конкретних добрив

В міст поживних речовин з добривах коливається в значних межах в залежності від видів їх, тому норму внесення потрібно перерахувати на конкретне добриво за формулою:

де Н_к – норма конкретного добрива; Н – розрахована норма добрива в кілограмах діючої речовини на гектар; Z – вміст діючої речовини в добриві, що застосовується (табл.2.3.4).

2.3.4 Вміст діючої речовини в окремих видах добрива

Добриво	Вміст діючої речовини, %	Добриво	Вміст діючої речовини, %
Азотні		Фосфорні
Аміачна селітра	35	Суперфосфат	20
Натрієва селітра	15	Томасшлак	14
Карбамід	46	Фосфоритне борошно	20
Сульфат амонію	21	Суперфосфат подвійний	40
Калійні
Каініт	10	Гній	N-0.5
Сильвиніт	14		P-0.25
Калійні солі	30-40		K-0.6
Хлористий калій	55

Під просапні культури і пшеницю потрібно вносити органічні добрива: зона осушення – цукровий і кормовий буряк – 30т/га, картопля – 40т/га, кукурудза і озима пшениця – 20т/га; зона зрошення – кормовий і цукровий буряк, кукурудза, пшениця – 5-20т/га.

При розрахунках потреби в добривах необхідно враховувати дію (безпосередньо під культурою) і післядію (через рік після внесення). Коефіцієнти використання поживних речовин післядії грою в 2 рази менші ніж прямої дії.

Система добрив.

Ці системи розробляються для культур і сівозмін. Система добрив для сівозмін – детально розроблений план внесення, органічних і мінеральних добрив, який забезпечує одержання запланованих урожаїв сільськогосподарських культур. Цим планом передбачено розміщення добрив під всі культури сівозміни, визначені дози, спосіб і строки внесення добрив, враховані біологічні особливості культур що вирощуються, ґрунтово-кліматичні умови їх.

Цією роботою передбачено розробка систем добрив для окремих культур. Розраховані норми добрив треба розподілити за строками внесення а саме: основне, припосівне (припосадочне) і післяпосівне (підживлення) застосування добрив.

Основне добриво призначене для збагачення ґрунту поживними речовинами, зміни фізичних, фізико-хімічних і біологічних його властивостей.

Основне добриво вноситься, як правило, восени,під зяблевий обробіток, а на садких ґрунтах весною під переорювання зябу. В ці строки вносяться всі органічні добрива і мінеральні калійні (під буряк чотири п'ятих, під однорічні трави близько двох третин, під ярі зернові половину калійних).

Частина азотних і фосфорних добрив (30-50%) вноситься як основне добриво під передпосівну культивацію.

Припосівне (припосадочне) удобрення направлено на створення локальних очагів найкраще засвоюваних рослинами поживних речовин в перший період росту.

При посіві, практично під всі культури, вносять близько третини норми фосфорних добрив, під цукровий буряк і однорічні трави дають 0,1-0,25 норми калійних добрив, азотні добрива в рядки при посіві застосовують тільки під цукровий буряк (20% норми) і однорічні трави (100% норми).

Підживлення посилюють живлення рослин в окремі фази їх розвитку – в критичні періоди рослин, коли потреба в окремих поживних речовинах може бути особливо гострою.

Підживлення дають в період вегетації рослин. Дуже ефективне ранньовесняне підживлення озимини азотними добривами, тому що після зимівлі вони, як правило, ослаблені, да і біологічна активність ґрунту в цей період дуже низька.

Широко застосовують підживлення і просапних культур (картопля, цукровий буряк, кукурудза тощо). При підживлені використовують ту частину добрив, яка залишилась після основного і припосівного внесення. Підживлень може бути 1 або 2.

Послідовність виконання роботи

1. За тими культурами за якими програмувався врожай розрахувати норми внесення азотних, фосфорних, калійних добрив і гною за вищеописаною методикою (варіант ґрунту призначається викладачем).

2. Розподілити добрива за строками і дозами на основні, припосівні і підживлюючі, дані звести в таблицю 2.3.5

2.3.5 Система застосування добрив під культури в сівозміні

Система застосування добрив	Культури
	зона осушення	зона зрошення
Основне добриво
Гній т/га
Мінеральна добрива кг/га
N
P2O5
K2O
Припосівне добриво
Мінеральні добрива кг/га
N
P2O5
K2O
Підживлення
Мінеральні добрива кг/га
N
P2O5
K2O

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2.4

СИСТЕМИ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ

Мета роботи: ознайомитись з усіма видами обробітку ґрунту, навчитись розробляти системи обробітку ґрунту під окремі культури з урахуванням попередника.

Завдання: вивчити види обробітку ґрунту, їх мету і роль; скласти систему обробітку ґрунту за програмованими культурами.

Загальні поняття.

Сукупність заходів обробки ґрунту, які виконуються в певній послідовності і підпорядковуються рішенню її головних завдань з врахуванням ґрунтово –кліматичних умов, називають системою обробітку ґрунту. Системи обробітку можна розділити на ланки: обробіток стерні, оранка і передпосівний обробіток восени, оранка на зяб, передпосівний обробіток ґрунту весною і обробіток догляду за культурами. З них ланок можна скомбінувати систему для будь-якої культури.

Обробіток стерні. Перша і найголовніша робота після збирання зернових. Ґрунт під час вегетації зернових культур значно виснажується, твердішає і висихає, крім того під час. жнив поверхня ґрунту сильно збагачується насінням бур'янів.

Лущення стерні виконують дисковими або плужними лущильниками (останні мають значну перевагу на зрошуваних землях) зразу після збирання зернових культур. При цьому верхній шар ґрунту сильно розпушується, що особливо важливо для сухих районів, бо опади легше акумулюються, а втрати води на випаровування зменшуються, крім того знищуються бур'яни, які залишились в стерні, а насіння їх провокується на проростання, а ті що не проростають нищаться ґрунтовими бактеріями. Лущення в зоні зрошення бажано доповнювати провокаційним поливом, що значно посилює дію цього заходу. При сильному засміченні ґрунту бур'янами роблять два лущення з інтервалом 10-15 днів.

Оранка і передпосівний обробіток ґрунту восени.

Осінню оранку під озимі і проміжні культури виконують на протязі 4-6 тижнів після збирання зернових, а під деякі культури (озимий ріпак, свиріпа, озимий ячмінь) зразу після жнив. Під озиме жито оранку проводять на початку вересня, під пшеницю в середині цього місяця. Оранка має бути не глибока (18-20см) якщо проміжок часу між оранкою і посівом менше двох тижнів, треба виконати прикочування ріллі кільчастими котками зразу після оранки, щоб ґрунт влігся і рослини не пошкоджувались при перезимівлі. Якщо ґрунт сухий, застосовують важкі гладенькі котки.

На важких, вологих, садких ґрунтах (Прикарпаття) оранку замінюють культивацією.

Якщо попередник озимих картопля, то оранку робити непотрібно, вона замінюється культивацією з боронуванням.

Оранка на зяб. Для всіх ґрунтів осіння оранка до початку приморозків є найважливішим заходом для одержання високих урожаїв ярих культур. При весняній оранці урожаї нижчі на 10-50%, а забур'яненість полів набагато більша ніж при зяблевій оранці. Осіння оранка має бути глибокою, деяке зменшення глибини оранки допустиме після просапних культур. Якщо під культуру вноситься гній, він заорюється саме оранкою на зяб.

Передпосівний обробіток ґрунту весною. Головна мета обробітку ґрунту весною - збереження зимової вологи для культурних рослин і боротьба з бур'янами. Всі агротехнічні заходи при передпосівному обробітку повинні бути направлені на збереження сприятливої будови орного шару, яку створено оранкою на зяб і впливом дії морозів на накопичену зимою вологою. Тому підготовка ґрунту до посіву повинна виконуватись при можливо найменшому числі проходів знарядь полем.

Першим і найважливішим заходом для збереження зимової вологи є ранньовесняне шлейфування або боронування зябу для вирівнювання гребенів і розпушення самого верхнього шару ґрунту. Після, цього, на легких ґрунтах досить проборонувати ґрунт в два сліди, а на важких треба провести культивацію на глибину загрібання насіння. Для дрібнонасінних культур ґрунт треба закоткувати до посіву.

Передпосівний обробіток під просапні культури має метою викликати найбільш можливе проростання бур'янів до посіву культури і знищення їх при наступних обробітках. Тому ранньовесняне боронування або шлейфування для цих культур треба виконувати як найраніше. Якщо основне добриво не було внесене під зяб, то воно вноситься весною і зразу загрібається культиватором в агрегаті з шпоровим котком і бороною. Під буряк і кукурудзу добрива вносять за 2-3 тижні до їх посіву. Через тиждень поле обробляють сітчастою бороною. Під буряк передпосівна підготовка частіше всього агрегатом з важкої і середньої борони з котком і сітчастою бороною. Буряк потребує для посіву ґрунту, який добре улігся. Тому на пухких і гумусованих ґрунтах застосовується важкий гладенький коток в агрегаті з бороною.

Під картоплю ґрунт орють звичайно перед посадкою. Тому ранньою весною вноситься гній і основні добрива і мілко загрібаються. Оранку бажано виконати безпосередньо перед посадкою, в агрегаті з плугом має бути ґрунтовий ущільнювач і ротаційна борона. Важкі ґрунти, на яких не можна орати весною, перед посадкою мають бути прокультивовані в декілька слідів. Гній на них вивозять зимою і весною мілко загрібають культиватором, або дисковою бороною.

Передпосівний обробіток під кукурудзу після озимої проміжної культури виконують зразу після косіння. Ґрунт розпушують культиватором, а після цього орють. В агрегаті з плугом використовують ґрунтовий ущільнювач і ротаційну або звичайну борону. Мінеральні ґрунти вносять безпосередньо перед оранкою, а гній під проміжну озиму культуру.

Всі заходи з обробітку ґрунту весною виконують як найраніше з урахуванням боротьби з бур'янами і збереженням ґрунтової вологи. Тому окремі роботи на відповідних ґрунтах повинні бути пристосовані до їх стану в даний момент. При цьому повинні враховуватись температурні вимоги культур, що вирощують.

Роботи з догляду за культурами.

Найважливішим завданням обробітку догляду за рослинами є розпушення ґрунту (поліпшення аерації і акумуляції опадів і поливної води) і підтриманням його чистим від бур'янів. Але в деяких випадках буває необхідним і деяке ущільнення ґрунту.

Так, весною на початку вегетації озимих часто мусимо зменшити надлишкову пухкість його, яка виникає при випиранні посівів. Таке явище найчастіше спостерігається на багатих гумусом ґрунтах. Такі посіви повинні бути прикатані на початку польових робіт рубчастими катками (на важких ґрунтах кільчастими) в агрегаті з боронами. Тип борони залежить від стану посівів. Чим вони густіші, тим важча вона повинна бути. Рух борони поперек посівів.

Догляд за ярими культурами починають ще до появи сходів. В цей період знищують бур'яни боронуванням, простою або сітчастою бороною.

Повторне боронування роблять по сходах (зернові після появи четвертого листка, бобові і буряки при висоті сходів 3-5 см). Цей захід можна повторювати аж до змикання рядків, але тільки сітчастою бороною.

Найбільш вимогливі до аерації ґрунту просапні культури. Крім того вони поволі розвиваються і пізніше затінюють ґрунт, через що дуже інтенсивно розвиваються бур'яни.

На цукровому і кормовому буряках міжряддя треба розпушувати ще до сходів. Для позначення рядків в насіння буряків домішується маячна культура (гречка, редиска, ріпак, які дуже швидко проростають). Після сходів роблять двократне боронування поперек рядків. В подальшому міжряддя культивують 4-6 разів аж до змикання рядків. Ідентично обробляють і кукурудзу.

Картопля серед просапних займає особливе положення. Для кращої аерації, а також для полегшення збирання картоплю бажано скучити зразу після садіння (якщо вона не була посаджена в гребені).

До появи сходів (на 8-10-й день після посадки окучування повторюють, а через 2 дні розрівнюють сітчастою бороною). Після сходів картоплю продовжують боронувати до висоти рослин 10см. Після цього обробляють міжряддя культиваторами, а перед самим змиканням ряди, окучують.

Послідовність виконання роботи

Вивчити системи обробітку культур, підібрати заходи з обробітку для своїх культур і записати їх у послідовності: основний, передпосівний обробіток і догляд рослин, з цих етапів складається система обробітку ґрунту , яку треба звести в таблицю 2.4.1