Артикль.

В англійській мові перед іменниками вживається особливе службове слово – а р т и к л ь.

В англійській мові є два артиклі – неозначений і означений. В українській мові артиклів немає.

Неозначений артикль має дві форми: а і an.

Форма а вживається перед словами, що починаються з приголосного звука:

a woman, a good engineer.

Форма an вживається перед словами, що починаються з голосного звука:

an old woman, an engineer.

Неозначений артикль походить від староанглійського числівника один, тому він вживається лише перед злічуваними іменниками в однині.

Означений артикль the має одну графічну форму, яка вимовляється [ ] перед словами, що починаються з приголосного звука, і [ ] перед словами, що починаються з голосного.

Означений артикль походить від вказівного займенника that той і вживається перед іменниками в однині і множині.

Основні функції означеного та неозначеного артпкля

Іменник вживається з неозначеним артиклем, коли називають будь – який предмет з усього класу однорідних предметів.

This is a table. Це стіл.

Іменник вживається з означеним артиклем, коли мова йде про певний предмет (або предмети), виділений із класу предметів, до якого він належить.

Вживання означеного артикля свідчить про те, що співрозмовникам (або тому, хто читає чи пише) з ситуації (контексту) зрозуміло, про який саме предмет йдеться.

The pencil is hard. Олівець твердий.

Вживання неозначеного артикля.

Неозначений артикль вживається, якщо особа чи предмет згадуються вперше. При їх повторному називанні перед відповідним іменником вживається означений артикль:

He sat up and took a wallet out the inside pocket of his coat. Opening the wallet he pulled some notes out.

Він підвівся і дістав гаманець із внутрішньої кишені піджака. Відкривши гаманець, він витяг звідти кілька банкнот.

Неозначений артикль вживається перед злічуваними іменниками в однині після звороту there is (there was, there will be), який вводить предмет, ще невідомий читачеві чи співрозмовникові. Іменники в множині, а також незлічувані іменники в такому разі вживаються без артикля, але перед ними можуть стояти займенники some, any:

There is a map on the wall. На стіні висить карта.

There were maps on the wall. На стіні висіли карти.

There are some apples on the plate. На тарільці лежать яблука.

Неозначений артикль вживається здебільшого перед іменником – предикативом (іменною частиною складеного присудка). У цій синтаксичній функції іменник, як правило, вказує на клас, до якого належить особа чи предмет, позначені підметом:

Odessa is a city. Одеса – місто.

Але якщо предикатив означає якийсь певний предмет або особу, то він вживається з означеним артиклем:

He is the doctor who treated me. Це лікар, який лікував мене.

Неозначений артикль звичайно вживається перед іменником - прикладкою, яка вказує на те, ким є особа або чим є предмет, позначений іменником, до якого відноситься прикладка:

The report was made by Petrenko, an engineer of our plant.

Доповідь була зроблена Петренком, інженером нашого заводу.

Але якщо прикладка відноситься до загальновідомої особи, то перед нею вживається означений артикль:

N. V. Gogol, the outstanding Russian writer, studied in Nizhyn.

М. В. Гоголь, видатний російський письменник, вчився в Ніжині.

Неозначений артикль вживається перед злічуваними іменниками в однині після слова what в окличних реченнях, а також після слів such такий, quite зовсім, rather досить. Іменники в множині, а також незлічувані іменники у такому разі вживаються без артикля:

What a beautiful day! Який чудовий день!

It is rather a difficult problem. Це досить важка задача.

У деяких випадках неозначений артикль зберігає своє колишнє значення – один.

A minute passed. Пройшла хвилина.

Неозначений артикль вживається також у значенні будь – який, всякий.

A bear likes honey. Ведмідь любить мед.

Неозначений артикль вживається в деяких сталих словосполученнях, наприклад: to go for a walk ходити на прогулянку, to have a look глянути, to be in a hurry поспішати, for a long time довго та ін..