- •Затверджено
- •Розглянуто та схвалено
- •Змістовий модуль 1. Середовище міжнародного маркетингу. Міжнародні маркетингові дослідження. Сегментація міжнародного ринку
- •Тема 1 сутність та специфіка міжнародного маркетингу
- •Сутність та форми міжнародного маркетингу
- •2. Спільні та відмінні риси внутрішнього та міжнародного маркетингу
- •3. Суб’єкти міжнародного маркетингу
- •1. Загальна характеристика міжнародного маркетингового середовища
- •4. Основні рішення, що приймаються при здійсненні міжнародної маркетингової діяльності
- •Тема 2 міжнародне маркетингове середовище
- •2. Міжнародне економічне середовище, його складові
- •3. Міжнародне політико-правове середовище. Політичні ризики та методи оцінки їх рівня
- •4. Міжнародне соціально-культурне середовище, його склад
- •Тема 3 міжнародні маркетингові дослідження
- •1. Суть та особливості міжнародних маркетингових досліджень
- •2. Етапи міжнародного марктеингового дослідження
- •3. Типи міжнародних маркетингових досліджень
- •4. Маркетингова інформаційна система
- •Тема 4 сегментація світового ринку
- •1. Поняття і мета сегментації. Підходи та вимоги до міжнародної сегментації
- •2. Критерії сегментації світового ринку
- •3. Етапи сегментації світового ринку
- •4. Стратегії сегментації
- •Тема 5. Вибір зарубіжних ринків
- •1. Визначення рівня конкуренції на обраному ринку
- •2. «Національний ромб» м. Портера.
- •3. Критерії вибору привабливих ринків. Метод «чотирьох фільтрів»
- •4. Підходи до вибору зарубіжних ринків
- •Змістовий модуль 2. Моделі виходу на зарубіжний ринок. Міжнародний маркетинговий комплекс
- •Тема 6. Моделі та стратегії виходу фірми на зовнішній ринок
- •1. Критерії та умови вибору стратегії виходу на зовнішній ринок.
- •2. Експортування
- •3. Спільна підприємницька діяльність
- •4. Пряме інвестування
- •Тема 7. Міжнародний маркетинговий комплекс: товарна політика
- •1. Поняття міжнародного маркетингового комплексу
- •2. Міжнародна товарна політика і товарні стратегії
- •3. Фактори, що впливають на товарну політику
- •4. Складові елементи товару
- •Тема 8 міжнародна цінова політика
- •1. Поняття ціни і цінової політики у міжнародному маркетингу
- •2. Види цін у міжнародному маркетингу
- •3. Методика ціноутворення на міжнародному ринку
- •4. Міжнародні цінові стратегії
- •Тема 9. Міжнародні канали розподілу
- •1. Збутова політика в міжнародному маркетингу
- •2. Канали розподілу в міжнародному маркетингу, їх вибір та структура
- •3. Методи збуту в міжнародному маркетингу
- •4. Посередники на зарубіжних ринках і форми роботи з ними
- •Тема 10 міжнародні маркетингові комунікації
- •1. Комплекс маркетингових комунікацій
- •2. Процес формування системи маркетингових комунікацій
- •3. Реклама у міжнародних маркетингових комунікаціях
- •4. Паблік рілейшнз
- •5. Стимулювання збуту у міжнародному маркетингу
- •6. Особистий продаж
- •Список рекомендованої літератури основна література
- •Допоміжна література
6. Особистий продаж
Важливий засобом впливу компанії на ринок за допомогою торгових агентів є особистий продаж. Особистий продаж (personal sales, staff promotion) спрямований на побудову відносин (між продавцем і клієнтом, між торговим представником і керівництвом тощо) і передбачає здійснення міжособових комунікацій.
Особистий продаж в міжнародному маркетингу – персональна презентація представником компанії продукту (товару, послуги, ідеї) зарубіжному потенційному споживачеві з метою досягнення певної реакції (здійснення покупки).
На певних етапах процесу покупки, особливо на етапах формування переваги, впевненості і спонуканні до дії, особистий продаж є незамінним, найбільш ефективним інструментом маркетингових комунікацій.
Розрізняють кілька типів особистого продажу за видом контакту:
1) продаж у відповідь, коли торговий представник реагує на запит конкретного покупця (наприклад, продаж товару в магазинах побутової техніки);
2) продаж представникам торгівлі, за якого представник компанії регулярно обслуговує торгових посередників, з якими він підтримує постійні контакти (використовує багато компаній харчової і текстильної галузей);
3) місіонерський продаж, що полягає у розповіді торгового представника потенційним клієнтам про новий товар, який ще не став доступним для широкої публіки (фармацевтичні компанії через власних торгових представників), розповсюдження серед відомих осіб;
4) технічний продаж, за якого торговий представник розв’язує технічні проблеми клієнтів завдяки власному досвіду (для торгівлі складними промисловими товарами);
5) творчий продаж, який передбачає використання торговим представником творчих здібностей з метою переконати потенційних клієнтів, що вони мають незадоволену потребу або проблему і найкращий засіб її розв’язати – придбання певного продукту (при створенні піонерного товару або впровадженні існуючого товару на новий зарубіжних ринок);
6) консультативний продаж, коли торговий представник спочатку при зустрічі з потенційними клієнтами розповідає про загальні можливості співробітництва, а потім, вивчивши їх особливості та вибудувавши відносини, пропонує провести презентацію продукції, яка відповідає запитам споживачів. Цей вид продажу часто використовують у «мережевому» маркетингу.
Таблиця 7.
Переваги та недоліки особистого продажу
Переваги |
Недоліки |
- гнучкість; - індивідуальний підхід та увага до кожного покупця; - можливість передачі великого обсягу інформації; - пристосування до вимог кожного окремого споживача, акцентування уваги на потребах кожної людини; - концентрація на чітко визначених цільових ринках; - висока вірогідність придбання товару; - швидкий та чіткий зворотний зв'язок; - оптимальне вирішення проблем сервісного обслуговування; - можливість перевірки маркетингової політики, оперативне її коригування. |
- обмеженість сфери впливу; - великі витрати на одного споживача; - додаткові витрати на підготовку кваліфікованих продавців; - можливість формування негативного образу фірми, пов’язаного з персональними рисами продавців та їх методами роботи. |
Логічним і очікуваним аспектом будь-якого процесу продажу є опір або відкладення рішення про покупку, які мають назву заперечень. Професійний продавець повинен вміти передбачати можливі заперечення, а також нейтралізовувати їх. Заперечення часто ґрунтуються на недоліку інформації: про товар, продавця, компанію, умову продажу та масу інших факторів.
До основних причин заперечень належать:
покупець взагалі бажає утриматися від інтерв’ю, презентації чи покупки;
продавець недостатньо чітко оцінив покупця;
заперечення є звичкою покупця;
покупець не любить змін в поведінці або у щоденному житті;
покупець недостатньо чітко усвідомлює потребу, що може бути результатом недостатньо кваліфікованої оцінки покупця продавцем або недостатньо ефективної презентації;
покупець може негативно реагувати на: продавця, фірму, товар, галузь, інше.
Серед найбільш розповсюджених способів нейтралізації заперечень є:
- визнати і трансформувати. Суть даного способу полягає в погодженні з розумністю, доцільністю заперечення при одночасному підкресленні більш значимих вигод;
- компенсація. Даний метод передбачає погодження із запереченням і одночасно пропозицію компенсації, яку може надати компанія;
- відкласти відповідь. Якщо заперечення не є суттєвим, на погляд продавця, він може відкласти відповідь, аби не порушувати перебіг презентації, а по її завершенню надати відповідь;
- відкинути. Суть способу полягає в аргументованому захисті від критики чи то в бік компанії, ти товару;
- бумеранг. Заперечення повертається назад до покупця;
- неявна відмова. Передбачає посилання на третю сторону, яка висловлювала аналогічне зауваження і те, як компанії вдалося знайти з нею порозуміння;
- ігнорування. Нехтування запереченням як несуттєвим.
У кожному окремому випадку продавець може використовувати ті чи інші методи нейтралізації.
