Розділ I. Система статистичної звітності про стан галузей сільського господарства:зміст і завдання

1.1. Предмет, метод і завдання статистики сільського господарства

Статистика як суспільна наука вивчає стан і розвиток людського суспільства, включаючи матеріальні умови його життя, тобто суспільне виробництво. Але суспільство і суспільне виробництво є об'єктом вивчення багатьох наук: історичного матеріалізму, політичної економії, економічної географії, суспільствознавства, права, економіки галузей народного господарства і ін. Всі ці дисципліни, незважаючи на тісний зв'язок між собою, не повторюють одна одну, а мають свій зміст і свої методи. Що ж представляє собою специфічний предмет статистики?

Предметом статистики як суспільної науки є особливі об'єктивні ознаки стану і розвитку суспільства і матеріальних умов його життя. Такі ознаки одержали назву об'єктивних статистичних показників. На відміну від звичайних ознак, які означають лише якісну подібність чи відмінність, статистичні показники, що дають міру масовим явищам, представляють собою ознаки більш складного складу. Об'єктивні статистичні показники як особливі об'єктивні ознаки характеризуються такими якостями.

По-перше, це ознаки, які представляють собою єдність якісних і кількісних сторін явищ, тобто ознаки, що мають певний зміст і відповідну цьому змісту величину (міра явищ).

По-друге, це загальні ознаки, тобто ознаки, які відносяться не до одиничного факту чи випадку, а охоплюють всю сукупність фактів або одиниць спостереження цього роду, цієї якості. Пізнання таких ознак неможливе без статистичного зведення, яке забезпечує перехід від індивідуальних характеристик одиниць сукупності до узагальнених характеристик сукупності; це дало основу статистикам називати їх зведеними ознаками. Статистичний показник як загальна ознака завжди передбачає визначену кількість сукупності (в абсолютному показнику кількість – складова частина величини; в середній величині кількість передбачається як один із членів відношення, результатом якого є сама середня); він також містить в згорнутому виді визначену варіацію охоплених (узагальнених) ним індивідуальних величин. Ця варіація отримує міру в вигляді особливого показника.

По-третє, це ознаки реального суспільства в той чи інший період або момент його розвитку, тобто ознаки історично конкретні.

По-четверте, це ознаки, істотні для характеристик стану і розвитку суспільства, ознаки, які виявляють закономірність його розвитку.

Одне із головних завдань науки полягає саме у відділенні суттєвого від несуттєвого, піддаючи спеціальному вивченню суттєві ознаки, виділяючи показники, здібні надійно і правильно характеризувати явища, які вивчаються і їх взаємозв'язки, статистика може розкривати на масових матеріалах відповідні закономірності зміни цих явищ, закономірності їх розвитку.

Але сам процес суспільного відтворення, який проходить різні присутні йому стадії (виробництво, звернення, споживання і т.п.), відповідно характеризується системою багатьох ознак. В цьому процесі беруть участь і взаємодіють всі, розглянуті вище, суспільні підрозділи. Відповідно система об'єктивних статистичних показників народного господарства представляє собою систему об'єктивних ознак, об'єктивних показників суспільного відтворення на різних його стадіях і етапах як в цілому, так і диференційовано по основних суспільних підрозділах (суспільних, галузевих, регіональних і т.п.).

Статистика сільського господарства є однією з особливих галузей статистичної науки. Перш ніж дати визначення предмету статистики сільського господарства, слід вказати на існуюче різне поняття цієї науки. Деякі статистики у визначенні предмета застосовують відоме формулювання статистики як науки, яка вивчає кількісну характеристику масових суспільних явищ у нерозривному зв'язку з їх якісною характеристикою, і механічно пов'язують це формулювання з оцінками явищ у сільськогосподарському виробництві. Інші вважають, що статистика вивчає явища і процеси відтворення матеріальних благ і суспільних відносин в сільському господарстві в їх якісному вираженні, даючи їм відповідну цифрову характеристику. Заслуговує особливої уваги думка, що предметом сільськогосподарської статистики є система об'єктивних статистичних показників стану і розвитку сільськогосподарського виробництва.

З врахуванням викладеного сформулюємо визначення предмету. Статистика сільського господарства вивчає сукупність кількісних характеристик сільського господарства як галузі народного господарства у нерозривному зв'язку з їх якісними характеристиками. Статистика досліджує кількісні тенденції, зв'язку і закономірності в сільському господарстві у просторово-часових границях. Статистика сільського господарства має справу, по перше, з різними видами характеристик, які в певній мірі пов'язані між собою. Це означає: статистика сільського господарства займається класифікацією цих характеристик (показників). По друге, сукупність характеристик (показників) відноситься до сільського господарства, яке включає виробничі і обслуговуючі функції.

Сільське господарство нашої країни ведеться на великій території, яка включає в себе різноманітні природні, економічні, соціальні, національні та інші структури. Статистика вивчає стан і розвиток сільського господарства України як в цілому, так і диференційовано з врахуванням існуючих територіальних, галузевих і соціально-економічних структур. Значення цієї статистики особливо підвищується в умовах переходу на принципи регіонального госпрозрахунку, самоуправління і самофінансування. Завданням статистики є розробка методології побудови системи показників, інформаційного забезпечення і аналізу статистичних даних, які відображають територіальну, галузеву і соціально-економічну структуру сільського господарства України. Статистика вивчає цю структуру у визначеному порядку, на основі класифікації і угруповань.