1.2. Нормативні акти, чинні в Україні щодо незалежності та дисциплінарної відповідальності суддів

Важливим документом міжнародного значення, який стосується незалежності суддів та їх дисциплінарної відповідальності, є Європейська хартія про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 р. (далі – Європейська хартія), яка містить положення про підстави та порядок дисциплінарного провадження, а також, що не менш важливо, вимоги до органів, уповноважених здійснювати дисциплінарне провадження щодо суддів.

У ст. 1.4. Європейської хартії закріплено, що закон надає кожному судді, який вважає, що його законні права чи в найширшому розумінні — його незалежність або незалежність юридичного процесу — так чи інакше знаходяться під загрозою або не беруться до уваги, можливість звернутися до незалежного органу, наділеного ефективними засобами впливу чи здатному запропонувати такий захід. З іншого боку, відповідно до ст. 4.3. цього ж документа судді зобов’язуються утримуватися від вчинків, дій чи висловлювань, що можуть похитнути впевненість в їх неупередженості чи незалежності.

Європейською хартією також визначено, що вирішення питань, пов’язаних із застосуванням санкцій до суддів, належить здійснювати органу, незалежному від виконавчої та законодавчої влади, в якому не менше половини складу становлять судді, обрані суддями. При цьому провадження щодо судді має здійснюватися з повним заслуховуванням сторін, а судді, проти якого порушено справу має бути надано право на представництво його інтересів. Важливо підкреслити, що конкретні дисциплінарні заходи стосовно судді мають визначатись в законі та застосовуватись на основі принципу відповідності проступку.

На завершення огляду міжнародних документів, що стосуються незалежності судової влади та відповідальності суддів, наведемо фрагмент з висновку Консультативної ради європейських суддів від 23 листопада 2001 р. щодо стандартів незалежності судових органів і незмінності суддів, в якому зазначено: «Незалежність суддів має існувати як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін у будь-якому спорі, з якого судді мають винести своє рішення... Судова влада забезпечує відповідальність урядів та органів державного управління за їх діяльність, а також щодо законодавчої влади судова влада бере участь в процесі виконання належним чином прийнятих законів та більшою чи меншою мірою в тому, щоб забезпечити відповідність цих законів всім положенням конституції чи міжнародним правовим актам. Для виконання своєї ролі у вказаних сферах судова влада має бути незалежною від цих органів, що включає свободу від недоцільних зв’язків з цими органами та впливу з їхньої боку. Таким чином, незалежність використовується як гарантія неупередженості. Зрозуміло, що це впливає майже на всі аспекти кар’єри судді: від його підготовки до призначення, підвищення на посаді або вжиття до нього дисциплінарних заходів».

Вжиття дисциплінарних заходів та дисциплінарне провадження мають бути прозорими і демократичними, не створюючи загрози незалежності судової влади. Йдеться про закріплення своєрідних гарантій, які забезпечують незалежність суддів при здійсненні щодо них дисциплінарного провадження. Зазначені гарантії мають вияв у таких аспектах: 1) встановлення підстав для порушення дисциплінарного провадження і притягнення судді до дисциплінарної відповідальності; 2) визначеності органів, які здійснюють дисциплінарне провадження; 3) наявності процедури дисциплінарного провадження; 4) застосуванні різних видів дисциплінарних стягнень за різні дисциплінарні проступки; 5) встановлений порядок оскарження рішень за результатами дисциплінарного провадження.