Тестова частина (блок)

1. Скільки теорій свободи слова розглянув Е. Барендт?

а) одну;

б) дві;

в) три.

2. Яка з теорій, розглянутих Е. Барендтом, утверджує право на нічим не обмежену свободу слова?

а) Теорія, умовно названа “аргументом Мілля на основі істини”.

б) Теорія, умовно названа “аргументом на основі участі громадян у демократії”.

в) Теорія, яка стверджує, що свобода слова є складовою права кожного на розвиток і самореалізацію.

3. Яка зі статей Конституції України гарантує кожному право на свободу муки і слова, вільне вираження своїх і поглядів і переконань, вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації?

а) 35;

б) 34;

в) 32.

4. Скільки соціальних ролей журналістики виділяє С. Корконосенко?

а) дві;

б) вісім;

в) чотири.

5. Вкажіть номер назви соціальної функції журналістики, що співвідноситься з таким змістом: “журналістика має інформаційну природу”.

а) виробничо-економічна;

б) інформаційно-комунікативна;

в) регулююча;

6. Вкажіть номер назви соціальної функції журналістики, що співвідноситься з таким змістом: “через медіа поширюються різні цінності, ідеї, погляди”.

а) духовно-ідеологічна.

б) інформаційно-комунікативна;

в) регулююча;

7. Вкажіть номер назви соціальної функції журналістики, що співвідноситься з таким змістом: “інформація є товаром”.

а) виробничо-економічна;

б) інформаційно-комунікативна;

в) регулююча;

8. Вкажіть номер назви соціальної функції журналістики, що співвідноситься з таким змістом: “журналістика бере участь у процесах управління суспільством, самоуправління та контролю”.

а) виробничо-економічна;

б) інформаційно-комунікативна;

в) регулююча;

9. Скільки особливостей формування громадської думки виділяє Н. Джинчарадзе?

а) три;

б) шість;

в) вісім.

10. Ідеологія, за Дж. Лаллом, це –

а) виділена думка;

б) організована думка;

в) відтворена думка.

11. Скільки типів дискурсу виділив Ю. Габермас?

а) чотири;

б) два;

в) п’ять;

12. Наукова дискусія – це:

а) Комунікативна дія, яка лише позірно приймає форму дискурсу.

б) Терапевтичний дискурс.

в) Нормальний дискурс.

13. Форма ідеологічного виправдання – це:

а) Комунікативна дія, яка лише позірно приймає форму дискурсу.

б) Терапевтичний дискурс.

в) Нормальний дискурс.

14. Розмова з метою інформування та навчання або заздалегідь організований диспут – це:

а) Комунікативна дія, яка лише позірно приймає форму дискурсу.

б) Дискурс як засіб комунікативної дії.

в) Нормальний дискурс.

15. Психоаналітична розмова між лікарем та пацієнтом, засіб само рефлексії суспільства – це:

а) Комунікативна дія, яка лише позірно приймає форму дискурсу.

б) Терапевтичний дискурс.

в) Нормальний дискурс.

16. Навчання за допомогою дискурсу замість дискурсу як засобу для інформації та інструкцій – це:

а) Комунікативна дія, яка лише позірно приймає форму дискурсу.

б) Нова форма дискурсу.

в) Нормальний дискурс.

17. Скільки основних ролей ЗМІ як комунікаторів між громадянським суспільством і правовою державою виділяє Д. Дуцик?

а) шість;

б) п’ять;

в) чотири;

18. Скільки основних значень має поняття “комунікація”?

а) чотири;

б) сім;

в) три;

19. У дефініцію якого поняття входять такі складові:

– усі форми комунікації, що використовуються політиками та іншими “політичними акторами” для досягнення певних цілей;

– комунікація, адресована цим “акторам” публікою (виборцями);

– комунікація, що міститься в газетних повідомленнях та аналітичних статтях.

а) політична журналістика;

б) політична комунікація;

в) політична інформація.

20. Перші парламентські слухання з проблем інформаційної діяльності, свободи слова, дотримання законності та стану інформаційної безпеки України відбулися:

а) 16 січня 2000 року.

б) 16 січня 1999 року.

в) 16 січня 2001 року.

21. Другі парламентські слухання під назвою “Суспільство, ЗМІ, влада: свобода слова і цензура в Україні” відбулися:

а) 4 грудня 2001 року.

б) 4 грудня 2002 року.

в) 4 грудня 2000 року.

22. Скільки періодів виділяє Д. Дуцик в історії розвитку незалежних українських ЗМІ?

а) чотири;

б) два;

в) три.

23. Скільки періодів виділяє В. Дрешпак в історії розвитку державної політики у галузі ЗМІ після здобуття Україною незалежності?

а) чотири;

б) три;

в) п’ять.

24. Кому приписують винайдення терміну “Інформаційне суспільство”?

а) М, Маклюену;

б) Ю. Хаяші;

в) В. Шрамму.

25. До якої групи політичних джерел належать політтехнологи?

а) експерти;

б) учасники політичного процесу.

26. Вкажіть номер групи осіб, які не входять у категорію “експерти” з-поміж політичних джерел інформації:

а) учені;

б) журналісти, які працюють у політичній сфері;

в) представники громадських об’єднань і організацій;

27. Вкажіть номери груп осіб, які входять у категорію “учасники політичного процесу”:

а) виборці;

б) журналісти, які працюють у політичній сфері;

в) політичні персони;

28. Які з названих документів не є нормативними?

а) наукові праці;

б) Закони України;

в) кодекси;

29. Правовий контекст публікації забезпечує звернення журналістів до:

а) матеріалів виборчих кампаній;

б) особистих документів;

в) нормативних документів.

30. Недоліками якого журналістського методу є наведені ознаки: етичні проблеми, неможливість гарантованого контролю над використанням акторських здібностей, ризик утрати професійної ідентичності.

а) методу анкетування;

б) методу прихованого спостереження;

в) методу інтерв’ю.

31. Скільки типів цільових настанов і функцій журналіста виділяє І. Блохін?

а) три;

б) п’ять;

в) чотири.

32. При якій цільовій настанові журналіст намагається вплинути на ситуацію?

а) Спостереження без участі.

б) Спостереження окремого як вияв загального.

в) Участь як апеляція.

33. Яку цільову настанову передбачає функція узагальнення?

а) Спостереження без участі.

б) Спостереження окремого як вияв загального.

в) Участь як апеляція.

34. При якій цільовій настанові журналіста спостерігаються такі недоліки: неможливість повноцінно відобразити соціальну реальність, оскільки трансляція передбачає відбір інформації і переклад відібраної інформації у вербальний, образно-символічний ряд, зрозумілий для авдиторії?

а) Спостереження без участі.

б) Спостереження окремого як вияв загального.

в) Участь як апеляція.

35. При якій цільовій настанові журналіст впливає на ситуацію, досягає поставленої мети, змінює і формує політичне життя?

а) Участь.

б) Спостереження окремого як вияв загального.

в) Участь як апеляція.

36. Процес, спрямований на пізнання навколишньої політичної дійсності, метою якого є вироблення нового знання, це:

а) політична пропаганда;

б) політичне розслідування;

в) політичне дослідження.

37. Систематично здійснювані зусилля впливу на особисту й суспільну свідомість з метою досягнення певних результатів політичного впливу, незалежно від того, наскільки він розумний і справедливий, це:

а) політична агітація;

б) політична пропаганда;

в) політичне розслідування.

38. Оперативно-новинним жанром у політичній журналістиці є:

а) політичний репортаж;

б) політична замітка;

в) політичний нарис.

39. Дослідницькі тексти політичної журналістики – це:

а) політична кореспонденція;

б) політична стаття;

в) політичний звіт;

40. Дослідницько-образним (художньо-публіцистичним) текстом політичної журналістики є:

а) політичний нарис;

б) політичне інтерв’ю;

в) політичний огляд.

41. Оперативно-дослідницькими текстами політичної журналістики не є:

а) політична кореспонденція;

б) політичний репортаж;

в) політичне інтерв’ю;

42. Дослідницько-новинними текстами політичної журналістики є:

а) політичний нарис;

б) політична кореспонденція;

в) політична дискусія;

43. Параметрами якого типу текстів політичної журналістики є: художність, літературність, образність, символізм, психологізм?

а) дослідницько-образні тексти.

б) оперативно-дослідницькі тексти;

в) дослідницько-новинні тексти;

44. Параметрами якого типу текстів політичної журналістики є: оперативність, фактична точність, лаконічність, відсутність надлишкової інформації?

а) оперативно-новинні тексти;

б) оперативно-дослідницькі тексти;

в) дослідницько-новинні тексти;

45. Параметрами якого типу текстів політичної журналістики є: проблемність, аналітичність, діалектичність, аргументованість?

а) оперативно-новинні тексти;

б) оперативно-дослідницькі тексти;

в) дослідницько-новинні тексти;

46. Параметрами якого типу текстів політичної журналістики є: масштабність, доказовість, науковість, чіткість, логічність?

а) дослідницькі тексти;

б) оперативно-дослідницькі тексти;

в) дослідницько-новинні тексти;

47. Параметрами якого типу текстів політичної журналістики є: послідовність, наочність, образність, документальність, емоційність?

а) оперативно-новинні тексти;

б) оперативно-дослідницькі тексти;

в) дослідницько-новинні тексти;

48. Комплекс явищ і елементів політичної культури, які служать маркерами політичної приналежності, це –

а) політична міфологія;

б) політична символіка.

49. Скільки умовних блоків виділяють в політичному портреті?

а) три;

б) п’ять;

в) два.

50. Використання формул-заклинань передбачає:

а) мова політичного протесту;

б) мілітаристська мова.

51. Якщо, готуючи матеріал на економічну тематику, ви акцентуєте увагу не на цифрах, а на пікантних подробицях і вміщуєте смішні карикатури, анекдоти про гроші, компрометуюче досьє на відомого політика, опитування пересічних громадян, то ви працюєте для:

а) ділового тижневика в регіоні;

б) бульварної газети;

в) щоденної економічної газети.

52. Якщо, готуючи матеріал на економічну тематику, ви намагаєтесь якнайповніше показати читачеві наслідки описуваного факту чи явища і представляєте основну економічну подію тижня (факт + коментар); корисну поточну інформацію для приватних підприємців; законодавчі новини у сфері економіки; короткі інформаційні повідомлення про події у сфері бізнесу; динаміку й коливання курсу валют, то ви працюєте для:

а) ділового тижневика в регіоні;

б) бульварної газети;

в) щоденної економічної газети.

53. Якщо, готуючи матеріал на економічну тематику, ви дбаєте про салоган – промовистий і лаконічний, вміщуєте анонси сьогоднішніх подій, відомості про курси валют, центральній статті виділяєте найбільшу площу, а її заголовок виділяєте найбільшим шрифтом, то ви працюєте для:

а) ділового тижневика в регіоні;

б) бульварної газети;

в) щоденної економічної газети.

54. Готуючи матеріал на економічну тематику, ви аналізуєте річний балансовий звіт підприємства і з’ясовуєте, що статутний капітал АТ зріс удвічі. Це свідчить про:

а) наявність великих боргів;

б) проведення додаткової емісії акцій підприємства;

в) підприємство отримало банківський кредит.

55. Готуючи матеріал на економічну тематику, ви аналізуєте річний балансовий звіт підприємства і з’ясовуєте, що нематеріальні активи АТ зросли майже в чотири рази. Про які наміри підприємства це свідчить?

а) придбання якогось бренду чи торгової марки;

б) спробу переоцінки власного бренду з метою його подальшого продажу;

в) проведення додаткової емісії акцій підприємства.

56. Додаткова емісія акцій підприємства свідчить про:

а) потребу подальшого розвитку підприємства;

б) намагання зменшити дебіторську заборгованість;

в) спробу витіснити одного з акціонерів чи серйозно зменшити його вплив.

57. Готуючи матеріал на економічну тематику, ви аналізуєте річний балансовий звіт підприємства і з’ясовуєте, що дебіторська заборгованість підприємства зросла удвічі, а виробничі запаси – втричі. Це свідчить про те, що:

а) підприємство придбало новий бренд;

б) у підприємства є багато неплатоспроможних клієнтів, які не розраховуються за отриману продукцію;

в) підприємство має проблеми зі збутом продукції.

58. Готуючи матеріал на економічну тематику, ви аналізуєте річний балансовий звіт підприємства і з’ясовуєте, що довгострокові зобов’язання АТ зросли удвічі. Про яку стратегію підприємства це свідчить?

а) підприємство збирається позбутися неплатоспроможних клієнтів;

б) АТ має наміри розширюватися й завойовувати нові позиції на ринку;

в) готується проведення додаткової емісії акцій.

59. Готуючи матеріал на економічну тематику, ви аналізуєте річний балансовий звіт підприємства і з’ясовуєте, що зобов’язання по короткострокових кредитах залишилися практично незмінними. Це свідчить про те. що:

а) у підприємства великі борги;

б) підприємство планує розширення ринків збуту;

в) виробництво залишається на рівні попереднього року.

60. Готуючи матеріал на економічну тематику, ви аналізуєте річний балансовий звіт підприємства і з’ясовуєте, що представники говорять про прибутки від оперативної діяльності. Це свідчить про:

а) великі борги;

б) стабільний розвиток підприємства;

в) розширення обсягів виробництва.

61. З метою отримання інформації про макроекономічну діяльність країни, ви звернетеся з інформаційним запитом до:

а) Верховної Ради;

б) Кабінету міністрів;

в) Державного комітету статистики;

62. З метою отримання статистичних оглядів з макроекономічною інформацією, ви звернетеся з інформаційним запитом до:

а) Верховної Ради;

б) Кабінету міністрів;

в) Державного комітету статистики;

63. З метою отримання інформації про курси валют, грошову масу, платіжний баланс, зовнішню торгівлю, макроекономічну ситуацію та прогнози, ви звернетеся з інформаційним запитом до:

а) Національного банку;

б) Кабінету міністрів;

в) Державного комітету статистики;

64. З метою отримання інформації про зовнішній борг та бюджет країни, ви звернетеся з інформаційним запитом до:

а) Міністерства фінансів;

б) Кабінету міністрів;

в) Державного комітету статистики;

65. З метою отримання інформації щодо змін у законодавчій базі країни, ви звернетеся з інформаційним запитом до:

а) Верховної Ради;

б) Кабінету міністрів;

в) Державного комітету статистики;

66. Основними функціями екологічної журналістики є:

а) соціалізаційна;

б) просвітницька;

в) регулятивна;

67. Вкажіть номер поняття, дефініцію якого наведено: “критичний стан довкілля, що загрожує існуванню людини; формується як результат хижацького використання основних природних ресурсів та інтенсивного забруднення навколишнього середовища”.

а) екологічна аварія;

б) екологічна криза:

в) екологічна катастрофа.

68. Вкажіть номер поняття, дефініцію якого наведено: “вкрай незадовільна зміна умов природного середовища на великій території, що виникає в результаті дії руйнівних природних і антропогенних сил і супроводжується великою екологічною втратою – масовою загибеллю живих організмів, зруйнуванням екологічним систем і деградацією природних територіальних комплексів”.

а) екологічна аварія;

б) екологічна криза:

в) екологічна катастрофа.

69. Чи правильним є твердження: “Україна збирається покращувати свою екологію”?

а) так;

б) ні.

70. Ефект присутності захисту в друкованій інформації проявляється в:

а) підвищенні самоповаги читача й поваги до своєї референтної групи;

б) зміцненні відчуття соціальної захищеності;

в) використанні споживачем друкованої продукції для розв’язання своїх особистих проблем.

71. Ефект посилення позицій в друкованій інформації проявляється в:

а) підвищенні самоповаги читача й поваги до своєї референтної групи;

б) зміцненні відчуття соціальної захищеності;

в) використанні споживачем друкованої продукції для розв’язання своїх особистих проблем.

72. Утилітарний ефект в друкованій інформації проявляється в:

а) підвищенні самоповаги читача й поваги до своєї референтної групи;

б) зміцненні відчуття соціальної захищеності;

в) використанні споживачем друкованої продукції для розв’язання своїх особистих проблем.

73. До якого типу уваги ви апелюватимете, готуючи матеріал з науковою інформацією?

а) усіх типів одразу.

б) свідомої уваги;

в) пост свідомої уваги;

74. Якими статтями Конституції України гарантується право громадян на одержання екологічної інформації?

а) 16, 32, 34, 40, 50.

б) 17, 23, 48, 51.

в) 10, 12, 28, 35, 43.

75. Якими статтями (статтею) Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” гарантується право громадян на одержання екологічної інформації?

а) 7;

в) 9;

в) 6.

76. Якими статтями (статтею) Закону України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” гарантується право громадян на одержання екологічної інформації?

а) 19;

б) 10;

в) 4.

77. Якими статтями (статтею) Закону України “Про відходи” гарантується право громадян на одержання екологічної інформації?

а) 14;

б) 9;

в) 7.

78. Якими статтями (статтею) Закону України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань” гарантується право громадян на одержання екологічної інформації?

а) 4;

б) 12;

в) 18.

79. Якими статтями (статтею) Закону України “Про інформацію” гарантується право громадян на одержання екологічної інформації?

а) 7, 18, 53.

б) 4, 20, 32.

в) 9, 35, 47.

80. Які найпоширеніші методи використовують журналісти, які пишуть на екологічну тематику?

а) інтерв’ю;

б) опитування;

в) анкетування;

81. Коли саме під час інтерв’ю варто ставити провокаційні запитання?

а) на початку розмови;

б) всередині;

в) наприкінці.

82. Щоб перевірити документ на надійність, потрібно:

а) врахувати всі наведені вище чинники.

б) визначити вірогідність уміщених у ньому даних, тобто переконатися, що вони відповідають реальним подіям;

в) усвідомити те, наскільки дані репрезентативні та чи утворять вони достатню базу для ґрунтовних висновків;

83. Хто уклав етичний кодекс екологічного журналіста?

а) Незалежна медіа-профспілка;

б) Міжнародна Федерація екологічних журналістів;

в) Національна спілка журналістів України;

84. Яка стаття Міжнародного пакту про громадянські та політичні права забороняє будь-яку пропаганду війни і розпалювання національної, расової чи релігійної ненависті?

а) 20;

б) 22;

в) 24.

85. Вкажіть, визначення якого поняття наведено нижче: “спосіб діалогічно-аргументативного перевірення спірних домагань значущості стверджувальних та нормативних висловлювань (а також дій) з метою досягнення універсального консенсусу”.

а) диспуту;

б) бесіди;

в) дискурсу.

86. Вкажіть, визначення якого поняття наведено нижче: “прояв суспільної свідомості у вигляді суджень або якихось рис поведінки, які відображають оціночне ставлення соціальних спільнот до будь-яких явищ, фактів дійсності і має інтенсивний характер”.

а) дискурсу;

б) громадської думки;

в) комунікативного зв’язку.

87. Чи використовується у ЗМІ терапевтична форма дискурсу?

а) так;

б) ні.

88. Хто із зарубіжних дослідників, розглядаючи питання свободи громадської думки, веде мову про “підтасовану відкритість”?

а) Скенлон;

б) Маршал;

в) Габермас.

89. Поняття “політична комунікація” з’явилося:

а) у середині 50-х рр. ХХ ст.;

б) у середині 60-х рр. ХХ ст.;

в) у середині 70-х рр. ХХ ст.

90. Який з наведених нижче способів політичної комунікації Р.-Ж. Шванценберг вважає основним:

а) усі, названі способи, – основні.

б) комунікація через організації, зокрема політичні партії, групи інтересів тощо (які у свою чергу використовують медіа для комунікування з суспільством), мережу наукових та науково-інформаційних установ, об’єктом діяльності яких виступає вивчення політики та накопичення політичної інформації;

в) комунікація через неформальні канали з використанням особистих зв’язків;

91. Світову асоціацію українських журналістів було запропоновано створити:

а) Першим світовим форумом української діаспори;

б) Незалежною медіа-профспілкою;

в) Національною спілкою журналістів України.

92. На думку дослідника історії української журналістики В. Кіпіані, незалежну українську журналістику створив:

а) Леонід Кравчук;

б) Левко Лук’яненко;

в) В’ячеслав Чорновіл.

93. Який з періодів розвитку незалежної української журналістики (за Д. Дуцик) характеризувався “найбільшою свободою преси й появою нових потужних видань”?

а) перший;

б) другий;

в) третій.

94. Який з періодів розвитку незалежної української журналістики (за Д. Дуцик) характеризувався “повним підпорядкуванням ЗМІ владі та підконтрольним їй фінансово-політичним групам, придушенням опозиційної преси, появою цензури”?

а) перший;

б) другий;

в) третій.

95. Який з періодів розвитку незалежної української журналістики (за Д. Дуцик) характеризувався “втратою значної частини свободи, активним використанням медіа у виборчих кампаніях та під час референдуму з метою маніпуляції громадською думкою”?

а) перший;

б) другий;

в) третій.

96. Який з періодів в історії розвитку державної політики у галузі ЗМІ після здобуття Україною незалежності В. Дрешпак вважає “періодом наближення державної політики України у сфері ЗМІ до європейських стандартів”?

а) четвертий.

б) другий;

в) третій;

97. Який з періодів в історії розвитку державної політики у галузі ЗМІ після здобуття Україною незалежності В. Дрешпак вважає “періодом нового регулятивізму”?

а) перший;

б) другий;

в) третій;

98. Який з періодів в історії розвитку державної політики у галузі ЗМІ після здобуття Україною незалежності В. Дрешпак вважає “періодом стихійного плюралізму”?

а) перший;

б) другий;

в) третій;

99. Який з періодів в історії розвитку державної політики у галузі ЗМІ після здобуття Україною незалежності В. Дрешпак вважає “періодом маніпулятивним”?

а) перший;

б) другий;

в) третій;

100. До основних ризиків, пов’язаних із формуванням інформаційного суспільства, належать:

а) загроза “руйнації соціуму”;

б) загроза політичного нагляду;

в) усі, названі вище.

101. Якщо журналіст свідомо бере участь у маніпуляціях громадською думкою, – це:

а) маніпуляції пресою;

б) маніпуляції в пресі.

102. Якщо журналіст несвідомо бере участь у маніпуляціях громадською думкою, – це:

а) маніпуляції пресою;

б) маніпуляції в пресі.

103. До якого типу документів належать мемуари, спогади, щоденники, автобіографії, характеристики?

а) нормативні документи;

б) твори мистецтва;

в) особисті документи;

104. До якого типу документів належать дослідницькі звіти, філософські і теоретичні роботи, монографії, підручники і посібники, статті, матеріали конференцій і круглих столів?

а) наукові праці.

б) твори мистецтва;

в) особисті документи;

105. Факто логічністю, відсутністю авторського коментарю і стилю, обов’язковим зазначенням джерела інформації вирізняються;

а) нормативні документи;

б) твори мистецтва;

в) дані інформаційних агентств;

106. Матеріали ЗМІ можуть використовуватися:

а) як інформаційний привід;

б) як окрема група джерел інформації;

в) і як інформаційний привід, і як окрема група джерел інформації.

107. Чи можуть бути використані як джерела інформації під час підготовки матеріалу на політичну тематику літературні твори, кіно- і відеофільми, музичні твори, твори декоративно-ужиткового мистецтва?

а) так;

б) ні.

108. Найбільш близькою до реальної політичної дійсності є:

а) політична портретистка;

б) політична публіцистика.

109. Унаслідок чого склалася ситуація, іронічно схарактеризована журналісткою М. Олійник: “світова спільнота потроху набуває святої впевненості в тому, що побутовий рай із пральними машинами і кухонними комбайнами – то є особиста заслуга політиків, а ядерну бомбу припхали до Хіросіми і там власноруч підірвали кляті фізики”?

а) недостатньої політичної пропаганди;

б) значного погіршення стану наукової і науково-популярної журналістики;

в) недостатнього розвитку екологічної журналістики.

110. Обслуговування діяльності екологічних громадських та науково-освітянських інституцій, інформування вузького кола читачів про специфічні події та явища, пов’язані з охороною довкілля та використанням природних ресурсів є комунікативним призначенням:

а) загальнополітичної преси;

б) спеціальної екологічної преси.

111. Якщо “екологічний” журналіст ознайомлює читачів з основними законами екосистем, із небезпекою і негативними наслідками антропогенного впливу на довкілля; встановлює взаємозв’язки між окремими явищами, що спричинюють зміну клімату чи виникнення інших ризиків для здоров’я людей, то він виконує:

а) інформаційну функцію;

б) просвітницьку функцію;

в) організаційну функцію;

112. Якщо “екологічний” журналіст надає аудиторії дані про стан довкілля, інформує про існуючий чи потенційний ризик для здоров’я людини й екосистем, то він виконує:

а) інформаційну функцію;

б) просвітницьку функцію;

в) організаційну функцію;

113. Якщо “екологічний” журналіст інформує про діяльність влади, підприємств, які забруднюють навколишнє середовище, допомагає громадянам реалізувати право на інформацію про стан довкілля і захищати право на існування в безпечному світі, то він виконує:

а) контролюючу функцію.

б) просвітницьку функцію;

в) організаційну функцію;

114. Якщо “екологічний” журналіст “стимулює” населення до прийняття тих чи інших рішень, до конкретних дій, то він виконує:

а) інформаційну функцію;

б) просвітницьку функцію;

в) організаційну функцію;

115. Які проблеми виникають у роботі з науковою тематикою?

а) більшість із матеріалів написані в науковому стилі, який часто є малозрозумілим і для журналіста, і для пересічного читача;

б) науковці не завжди охоче співпрацюють із журналістами, пояснюючи це тим, що незадоволені великою кількістю помилок у пресі та якістю співпраці;

в) всі описані проблеми.

116. Виберіть із запропонованих нижче найбільш вдалий приклад використання статистичних даних для ілюстрації тези: “Викиди у повітря однієї з отруйних речовин вбивають 1,4 людини з 1000 протягом усього життя”.

а) Ризик протягом життя становить 0,0014.

б) Ризик протягом життя складає 0,14 відсотка.

в) У місті зі 100 000 населення очікується 140 загиблих.

117. Які з наведених нижче висловів неправильні?

а) “погана екологія”;

б) “охорона екології”;

в) “покращувати екологію”;

г) “боротьба з екологією”;

д) “екологічна криза”.

118. Доберіть найбільш вдале порівняння із запропонованих, щоб проілюструвати вислів: “Можливість захворіти на рак у зв’язку з викидами діоксану під час спалення сміття становить на одну людину за рік: 1:1 000 000”.

а) 1 міліграм до 1 кілограма;

б) 1 хвилина до 2 років;

в) усі варіанти – вдалі.

119. Акцент на якій із запропонованих мотивацій здатний стимулювати увагу читачів?

а) фізіологічна потреба;

б) потреба у самозбереженні;

в) усі зазначені потреби однаковою мірою.

120. Вкажіть, які із зазначених джерел інформації є редакційними:

а) статистичні звіти;

б) новини та бюлетені інформаційних агентств;

в) власні розслідування та ідеї журналіста;

121. Наведені джерела інформації – партійна інформація, повідомлення та періодичні видання міжнародних організацій, інформація офіційних прес-служб – є:

а) редакційними;

б) позаредакційними.

122. Державна інформація за критерієм докладності/узагальненості надходить:

а) знизу – вгору;

б) згори – вниз.

123. У наданні якого з наведених типів інформації журналістові не може бути відмовлено?

а) стихійні лиха, аварії, катастрофи;

б) надзвичайні події, що загрожують життю та здоров’ю громадян;

в) усіх названих типів.

124. Порушенням законодавства України при наданні інформації є:

а) необґрунтована відмова в наданні інформації про стан навколишнього природного середовища, якість харчових продуктів, джерела забруднення;

б) надання інформації, що не відповідає дійсності;

в) усі наведені порушення.

125. “Індекс туманності” журналістського матеріалу визначає –

а) рівень освіченості журналіста;

б) легкість прочитання тексту;

в) ступінь володіння журналістом термінологією.

126. Оптимальним вважається “індекс туманності” із значенням:

а) дев’ять;

б) дванадцять;

в) чотирнадцять.

127. Такі проблеми, як: фундаментальні дослідження в галузі найважливіших проблем природничих, суспільних та гуманітарних наук; новітні біотехнології; новітні комп’ютерні засоби і технології інформатизації суспільства – розглядаються в межах:

а) політичної проблематики;

б) екологічної проблематики;

в) наукової проблематики.

128. Сприяння формуванню інноваційної культури всього суспільства й окремої людини забезпечуватиметься шляхом активної участі преси в:

а) удосконаленні системи освіти й підготовки кадрів, зорієнтованих на інноваційний розвиток;

б) посиленні підприємницької активності громадян;

в) активністю журналістів в усіх означених сферах.

129. За якими з названих параметрів структурується громадська думка про стан довкілля?

а) загальний рівень занепокоєння на шкалі пріоритетних суспільних проблем;

б) масштаб (локальні, національні, глобальні проблеми);

в) за всіма названими параметрами.

130. До функцій ЗМК в процесах висвітлення наукових проблем західні вчені відносять:

а) тематизації;

б) сервісна;

в) усі названі функції.

131. Зростання уваги до наукових проблем відбудеться за рахунок:

а) збільшення кількості відповідних матеріалів;

б) поліпшення якості змісту цих матеріалів;

в) залучення усіх названих чинників.

132. До недоліків у роботі з науковою інформацією належать:

а) некритичне та поверхове надання інформації;

б) залежність від політичних та інших офіційних повідомлень;

в) усі названі чинники.

133. Науковці визначають такі недоліки роботи журналістів:

а) змістові помилки;

б) фальсифікація через спрощення, ненаукове, неповне подання;

в) усі названі недоліки.

134. Індекс цитування вказує на:

а) ступінь зрозумілості матеріалу;

б) кількість посилань на матеріал у серйозних наукових виданнях.

135. Для того, щоб успішно працювати в галузі наукової і науково-популярної журналістики, журналіст повинен:

а) мати енциклопедичні знання;

б) бути глибоко компетентним в обраній галузі;

в) бути спостережливим і освіченим;

136. Жанрові форми політичної журналістики:

а) відповідають загальній системі жанрів, але мають свою специфіку, яка проявляється крізь чітко виражену функціональність жанрів, кожен із яких реалізує логічну послідовність “інформування – оцінювання – вплив”;

б) не відповідають загальній системі жанрів.

137. Вибір жанру в політичній журналістиці є:

а) показником загальної ерудиції журналіста;

б) показником ступеня політичної ангажованості журналіста.

138. Які з наведених особливостей мови політичної журналістики є негативними:

а) переважання оціночної лексики і коментарю над фактом

б) апеляція до почуттів, а не до розуму;

в) усі наведені.

139. Обираючи мовні форми для створення тексту політичної журналістики, слід визначити:

а) мету створення тексту (інформування, аналіз, вираження громадянської позиції, пропаганда);

б) адресатів твору, їхні типи (масова авдиторія чи цільова) та характеристики;

в) обидва чинники.

140. Чи може виступати джерелом інформації сам журналіст?

а) так;

б) ні.

141. При якій журналістській настанові виникає небезпека нав’язування аудиторії системи власних поглядів, оцінок, світобачення.?

а) Спостереження без участі.

б) Спостереження окремого як вияв загального.

в) Участь як апеляція.

142. При якій журналістській настанові керівні органи реагують на журналістські рекомендації вибірково, що дискредитує можливості “четвертої влади” в очах аудиторії й породжує зневіру у власних силах у самих журналістів?

а) Спостереження без участі.

б) Спостереження окремого як вияв загального.

в) Участь як апеляція.

143. Політичний журналіст користується найбільшою довірою аудиторії, коли виступає:

а) як реальний політик, представник певної партії;

б) як відмежований від реальності теоретик-політолог;

в) як політичний журналіст, політичний коментатор того чи іншого видання або редакції;

144. Тематика політичної журналістики пов’язана з:

а) визначенням політичності тексту;

б) зі ступенем загальної ерудиції журналіста;

в) з рівнем освіти журналіста.

145. Текст є політичним, якщо він:

а) відображає увесь спектр суспільного життя країни;

б) відображає відносини між соціальними групами з приводу здійснення влади в суспільстві.

146. Журналістське розслідування – це особливий вид діяльності, який може бути представлений:

а) у різноманітних жанрах: репортажу, звіту, нарису, етюду та ін.

б) в жанрі аналітичної статті.

147. Журналістське дослідження стає розслідуванням:

а) тоді, якщо журналістові не бажають надати потрібну інформацію,

б) тоді, коли суперечлива інформація потребує перевірки;

в) в обох зазначених випадках.

148. Чи слушним є твердження: “Політика становить собою зміст публіцистики, а публіцистика є судженням про політику і форми її буття”?

а) так;

б) ні.

149. Чи адекватним є твердження: “Ідеологічне спрямування політичної публіцистики, оформлене як переконання й точка зору автора, є невід’ємною її часткою”?

а) ні;

б) так.

150. Чи слушним є твердження: “Політична міфологія існує як емоційно забарвлене, чуттєве уявлення про політичну дійсність, яке заміщує і витісняє істинне знання її”?

а) так;

б) ні.