1. Вимоги, пов'язані з особливостями транспортування:

- Морська перевезення - слід враховувати бічний тиск інших вантажів; розміри вантажних люків; особливості навантаження-розвантаження;

- Залізнична перевезення - слід враховувати розміри мостів і тунелів; часті поштовхи при маневруванні та гальмуванні;

- Автомобільна перевезення - слід враховувати особливості навантаження-розвантаження залежно від типу автомобіля;

- Авіаційна перевезення - вимагає мінімального ваги тари у зв'язку з високою вартістю вантажних тарифів; особливі вимоги пред'являються до упаковки легкозаймистих товарів.

2. Вимоги, пов'язані з кліматичними особливостями;

3. Вимоги, зумовлені митним режимом:

- У тому випадку, коли нарахування мита відбувається на об'ємно-вагові одиниці товару, встановлення ваги товару брутто, брутто-за-нетто та нетто має дуже важливе значення, оскільки від цього залежить величина мита. На стандартні види упаковки існує так званий тарний тариф, який встановлює легальні вагові знижки. Деякі країни встановлюють, крім того, імпортні мита на окремі види тари (наприклад, - скляні пляшки).

МАРКУВАННЯ це комплекс написів, умовних позначень та зображень, які розміщені на зовнішній упаковці, транспортних бирках і самому товарі для цілей індивідуалізації, транспортування, завантаження та розвантаження товару.

Маркування має велике значення не лише для транспортних цілей, але і для інших обставин, пов'язаних з виконанням поставки.

Якщо контракт не містить вказівок щодо маркування, продавець повинен забезпечити маркування, звичайну для такого виду товару та упаковки, з урахуванням умов транспортування.

Якщо в контракт включаються вказівки по маркування, вони носять, зазвичай, детальний характер.

Маркування повинна містити відомості, призначені різним адресатам:

1. Для покупця - (товарна маркування). Написи для покупця повинні бути зроблені на мові країни покупця. Якщо передбачається тривала транспортування по території країни виробника, написи, також, повинні дублюватися мовою країни виробника. Ці написи повинні містити:

- Найменування виробника та країну походження товару ;

- Найменування вантажовідправника;

- Найменування вантажоодержувача та місце призначення;

- Номер контракту;

- Місцезнаходження документації;

- Вагові показники;

- Загальна кількість місць вантажу

- Номер пакувальної одиниці;

- Вказівки по оборотності тари.

2. Для перевізника - (транспортна маркування):

- Точні габарити;

- Інструкції за погрузки, вивантаження та складуванню - «верх, низ, не кантувати, скло, боїться вогкості» тощо;

- Інструкції по стропуванні - центр ваги, місця стропування, напрямок Стропові тросів;

3.Для споживача - інформація про товари має містити:

- назви нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати товари;

- перелік основних споживчих властивостей товару, а для продуктів харчування - склад, калорійність, вміст шкідливих речовин, у порівнянні з нормативними вимогами, протипоказання;

- ціну та умови придбання товару;

- дату виготовлення, термін служби і термін придатності;

- гарантійні зобов'язання виготівника;

- правила та умови ефективного використання;

- найменування та адресу виробника та особи, що задовольняє претензії споживача;

- вказівку про сертифікацію товарів, які повинні бути сертифіковані;

- попередження про потенційну небезпеку товару.

Структура товарної маркування включає в себе наступні 3 елементи:

1. Текст (50 - 100%);

2. малюнок;

3. умовні позначення (інформаційні знаки).

3 розглядом питання про якість тісно пов'язане питання про поняття і порядок вирахування гарантійного терміну, що відіграє важливу роль у визначенні меж відповідальності виробника, ви-конавця і продавця.

Поняття «гарантійний термін» давно відомо вітчизняному законодавству. Однак його офіційне визначення з'явилося порів-няно недавно в Законі України «Про захист прав споживачів». Первісна редакція закону не містила визначення поняття «гаран-тійний термін», хоча він і згадувався як термін, наданий для ви-явлення споживачем недоліків, одночасно розглянутий і як пері-од часу, протягом якого споживач має право заявити свої претен-зії до якості придбаного ним товару.

У новій редакції закону під гарантійним терміном розумі-ється термін, встановлений виробником товару, протягом якого виробник (продавець), виконавець або будь-яка третя особа бере на себе зобов'язання про здійснення безкоштовного ремонту або заміну відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг. При цьому, встановлення гарантійного терміну віднесено до права, a не обов'язку виробника (продавця, виконавця).

Трохи інше розуміння «гарантійного терміну» дає Цивільний кодекс України: це термін протягом якого продавець гарантує якість товару (ст. 657 ЦК). Господарський кодекс України розуміє гарантійний термін як термін для встановлення покупцем у нале-жному порядку недоліків у товарі (ст. 269 ГК). Незважаючи на різницю у формулюванні у першому і в другому випадку в поняття «гарантійний термін» вкладено практично однаковий зміст - це період часу протягом якого товар (робота), послуга повинні відпо-відати вимогам якості, тобто це той термін, протягом якого поку-пець або замовник може виявити недоліки в придбаному ним то-варі або роботі.

Цивільний кодекс, окрім поняття «гарантійний термін», наво-дить ще поняття «термін придатності» - період часу з закінченням якого товар вважається непридатним для використання за призна-ченням. Крім того, визначає «термін придатності» як період часу, що обчислюється з дати виготовлення і протягом якого товар є при-датним для використання, або визначений термін (дата), з настанням якої товар стає непридатним для використання (ст. 677 ЦК).

Особливість терміну придатності полягає в тому, що, по-перше, він встановлюється тільки на відповідні групи товарів. Закон України «Про захист прав споживачів» у ст. 7 чітко вказує, що тер-мін придатності встановлюється на товари, споживчі властивості яких можуть погіршуватися і становити небезпеку для життя. Тер-мін придатності встановлюється на товари, призначені для нетрива-лого, іноді разового використання, після чого втрачають свої пози-тивні властивості в силу розвитку відповідних фізико-хімічних про-цесів і навіть можуть стати небезпечними для споживача. Тобто на даному прикладі яскраво видно, що мова йде не тільки про якість товару, але і про його безпеку.