3.Закономірності та етопи розвитку капіталістичної економічної системи

Економіка капіталізму вільної конкуренції характеризується пануванням приватної власності на економічні ресурси, передбачає функціонування великої кількості діючих виробників і покупців товарів, свободу вибору підприємницької діяльності, особисту свободу всіх економічних суб'єктів, однаковий доступ їх до ресурсів, науково-технічних досягнень, інформації. У такій системі поведінка кожного економічного суб'єкта мотивується його особистими інтересами. Кожний з них прагне отримати максимальний дохід на основі індивідуального прийняття рішень. Але кожний економічний суб'єкт здатний реалізувати свій приватний інтерес лише в тому випадку, якщо він одночасно є носієм і суспільного інтересу.

Економічна система монополістичного капіталізму виникла на початку XVI ст., нижча стадія її еволюції тривала до кінця XIX — початку XX ст., вища — почалася у XX ст. і продовжує тривати. Цей процес розпочався з розпадом економічної системи феодалізму, що супроводжувався первісним накопиченням капіталу.

4.Закономірності та особливості розвитку перехідних економік

Зміст, чинники і типи перехідної економік.

Перехідна економіка - це така економіка, в якій здійснюються інтенсивні процеси трансформації одного економічного ладу в інший.

Зміст перехідної економіки вирішальним чином зумовлений її чинниками. Вони можуть бути представлені трьома групами: природно-кліматичні, виробничо-економічні, соціокультурні.

Природно-кліматичні фактори пов’язані з природним базисом суспільства. За певних умов природно-кліматичні фактори можуть відігравати важливу роль у стимулюванні переходу від одного стану суспільства до іншого.

До виробничо-економічних факторів належать засоби виробництва, технологічні досягнення, форми організації виробництва, форми власності і т. д. Саме виробничо-економічні фактори є водночас і критерієм об’єктивної необхідності переходу від одного стану економіки до іншого, і засобом здійснення цього переходу.

Соціокультурні фактори характеризують переважно духовний аспект життєдіяльності людей. Вони взаємопов’язані з виробничо-економічними факторами, взаємовизначають один одного.

Можна виділити відповідно такі типи перехідної економіки: за масштабами перехідних процесів — локальний і глобальний; за характером перехідних процесів — природно-еволюційний та реформаторсько-еволюційний.

Локальна перехідна економіка дає уявлення про характер перехідних процесів на обмеженому територіальному просторі — в окремій країні чи певному регіоні.

Глобальна перехідна економіка характеризує єдиний процес змін у масштабах усього світового господарства чи у межах певної цивілізації.

Природно-еволюційний тип перехідної економіки відображає природну ходу еволюції економічних систем під впливом зазначених вище факторів. Даний тип перехідної економіки є основним.

Реформаторсько-еволюційний тип характеризується певним свідомим регулюванням перехідних процесів з боку суспільства.

Формування сучасних ринкових відносин і ринкової інфраструктури.

Об’єктивним змістом перехідної економіки України є формування дійсних ринкових відносин. Перехід до ринкових відносин передбачає насамперед лібералізацію економіки, здійснення якої пов’язане з переходом до вільного ціноутворення; організацією торгівлі на основі використання принципу свободи торгівлі для всіх суб’єктів господарської діяльності; підпорядкуванням діяльності виробників вимогам ринку.

Формування повноцінних ринкових відносин неможливе без створення ринкової інфраструктури — системи економічних і надбудовних закладів, які покликані обслуговувати ринковий механізм з метою безперебійного руху товарних і грошових потоків, їх відповідного розподілу в просторі й часі.

Процес формування ринкових відносин і ринкової інфраструктури супроводжується становленням ринкового і державного механізмів регулювання економіки.