2.3. Збутова і комунікаційна політика

Система збуту товару - одна з найважливіших у маркетинговій політика  підприємства. У збутовій політика маркетологи торкають питань вибору  найбільше оптимального каналу збуту, методу збуту товару, що при ефективному використанні безсумнівно збільшить прибуток підприємства. Одним із пунктів збутової політики підприємства є вибір оптимального  каналу збуту.

Реалізація продукції в більшості випадків проводиться через влану торгову точку в смт. Борова, а також напряму покупцям. Підприємство в умовах ринкової економіки значна увага приділяє  проблемам оптимізації процесу просування товарів від виробника до споживача. Підприємство у своїй діяльності користується послугами «Приват банку».

Підприємство планує розвивати власну торгову мережу. Це доцільно - кількість товару достатньо велика, щоб виправдати прибутком витрати на  організацію торгової мережі, споживачі знаходяться достатньо близько від фірми і їхня невеличка кількість, тому що витрати на організацію мережі будуть невеликі. Просування продукту здійснюється шляхом використання у визначеній  пропорції реклами, методів стимулювання збуту (продажів), персонального  продажу і методів зв'язку з громадськістю. На даному підприємстві реклама не використовується. Для стимулювання збуту на підприємстві часто використовується система оптових знижок, а також знижок для постійних клієнтів. Також слід зазначити, що підприємство приймаю участь у різноманітних сільськогосподарських виставках, що також сприяє створенню певного іміджу і може слугувати певного роду рекламою підприємства та його продукції. Зв'язок із громадськістю припускає створення добрих стосунків із  різноманітними державними і суспільними структурами і прошарками шляхом  створення сприятливої думки про компанію, її продуктах і шляхом нейтралізації  несприятливих подій і чуток. Зв'язок із громадськістю включає також зв'язок із пресою, поширення інформації про діяльність компанії, лобістську діяльність у законодавчих і урядових органах, проте підприємство не використовує ці методи.

Отже, у маркетингу також розглядається політика просування, що сприяє  максимальному збуту товару, що допомагає підприємцю краще з'ясувати преваги покупця і вибрати найбільше ефективний вид просування.

Комунікаційна політика  - усвідомлене формування інформації, що надходить з підприємства на ринок.

Підприємство підтримує комунікації зі своїми споживачами і різними контактними аудиторіями.

Комплекс маркетингових комунікацій (названий також комплексом стимулювання) складається з 5 основних засобів впливу.

1) Реклама  - будь-яка платна форма первинного позиціонування і просування ідей,  товарів чи послуг від імені відомого спонсора.

2) Стимулювання збуту  - короткочасні спонукальні заходи заохочення покупки чи продажу товару, послуги.

3) “Пабліситі” (пропаганд) - неособисте і неоплачуване спонсором стимулювання попиту на товар, послугу або ділову організаційну одиницю, за допомогою поширення про них комерційно важливих даних у друкованих засобах інформації чи доброзичливого представлення по радіо, чи телебаченню зі сцени.

4) Прямий маркетинг  - займається встановленням індивідуального контакту з чітко обмеженою, відомою цільовою групою споживачів.

5) Особистий продаж  - усне позиціонування товару в ході бесіди з одним чи декількома потенційними покупцями з метою здійснення продажу.

Кожній категорії властиві власні специфічні прийоми комунікації, такі, як торгові презентації, експозиції в місцях продажу товару, реклама з використанням сувенірів, спеціалізовані виставки та інше.

У своїй діяльності підприємство не використовує рекламних заходів та не займається особистим продажем та прямим маркетингом. Проте користується стимулюванням збуту – встановлюючи певні знижки, а також таким способом комунікації як пропаганда.