Викладач кафедри
службовець С.М.Данилюк
Навчальні матеріали
Перше навчальне питання. Наступ як основний вид бою, його мета та завдання. Тактика дій взводу в наступі при захопленні (знищенні) об’єкта в тилу противника
НАСТУП – основний вид бою, що проводиться з метою знищення противника та захоплення призначення об’єктів (рубежів).
Наступ полягає в ураженні противника всіма засобами, які є, рішучій атаці, стрімкому просуванні підрозділів в глибину його бойового порядку, захопленні призначеного об’єкта та його знищенні (виводу з ладу).
б) ОБ’ЄКТАМИ ЗАХОПЛЕННЯ ВЗВОДУ можуть бути:
засоби ядерного нападу (ракети, пускові установки, гармати);
елементи пунктів управління, вузлів зв’язку, аеродромів, складів, залізничних станцій, гідротехнічних та інших споруд;
радіотехнічні прилади;
помпові станції;
трубопроводи;
переправи на водних перешкодах;
мости та підрозділи, які охороняють та обороняють їх;
вигідні ділянки місцевості на шляхах висунення противника;
в) ОБ’ЄКТОМ АТАКИ ВЗВОДУ можуть бути:
жива сила;
вогневі засобі;
бойова техніка противника, що розташовані на напрямку дій взводу.
г) БОЙОВИЙ ПОРЯДОК ВЗВОДУ, що наступає на бойових машинах, складається з:
бойової лінії бойових машин з інтервалом між ними до 100 метрів;
засобів посилення, які діють у бойовій лінії або поза нею.
БОЙОВИЙ ПОРЯДОК взводу, що наступає в пішому порядку, складається з:
цепу;
бойових машин;
засобів посилення.
БОЙОВИЙ ПОРЯДОК гранатометного взводу, який діє на бойових машинах – лінія машин з інтервалом між ними до 50 метрів.
БОЙОВИЙ ПОРЯДОК гранатометного взводу, який діє в пішому порядку, складається з бойових порядків відділень з інтервалом між ними до 50 метрів.
д) У бою взвод, використовуючи вигідні умови місцевості, повинен УМІЛО ПОЄДНУВАТИ ВОГОНЬ З ПРОСУВАННЯМ І ШИРОКО ЗАСТОСОВУВАТИ МАНЕВР.
Маневр проводиться силами і засобами, а також вогнем.
Маневр силами і засобами проводиться з метою заняття вигідного положення для ведення вогню по найбільш уразливому місцю в бойовому порядку противника, особливо у фланг і в тил, а також для виводу підрозділів з-під удару противника.
Видами маневру силами та засобами є: охоплення, обхід, їх поєднання та відхід.
ОХОПЛЕННЯ – маневр, який здійснюється з метою виходу для удару (атаки) у фланг противнику.
ОБХІД – більш глибокий маневр, який здійснюється з метою виходу для удару (атаки) по противнику з тилу.
Охоплення здійснюється, як правило, у тісній вогневій та тактичній взаємодії, а обхід – в тактичній взаємодії з підрозділами, які діють з фронту.
ВІДХІД – маневр, який застосовується з метою виводу своїх підрозділів із-під удару противника і заняття більш вигідного положення. Він проводиться тільки за дозволом командира.
Маневр повинен бути простим, проводиться швидко, потай та раптово для противника. Для його здійснення використовуються результати вогневого ураження противника, відкриті фланги, проміжки, складки місцевості, приховані підступи, аерозолі (дими).
Маневр вогнем застосовується для ефективного ураження противника.
Він полягає у:
зосередженні вогню взводу (відділення) по однієї важливій цілі;
своєчасному перенесенні вогню з однієї цілі на іншу;
веденні вогню взводом одночасно по декількох цілях.
є) При десантуванні ПОБЛИЗУ ОБ’ЄКТУ ЗАХОПЛЕННЯ взвод після приземлення та збору з ходу приймає бойовий порядок, виходить на рубіж переходу в атаку та за сигналом командира взводу, не очікуючи підходу бойових машин, в пішому порядку атакує противника, який обороняє об’єкт, намагаючись вийти у фланг та тил основним силам опору.
Механіки-водії та навідники–оператори знаходять та приводять у готовність до бою бойові машини, вогнем з місця приземлення знищують противника, що обороняється, та з максимальною швидкістю пересуваються у напрямку дій своїх відділень, ведуть вогонь по живій силі та вогневим засобам противника, який заважає пересуванню особового складу до об’єкта захоплення.
ж) При десантуванні взводу на ДЕЯКОМУ ВІДДАЛЕННІ ВІД ОБ’ЄКТА ЗАХОПЛЕННЯ взводу призначається пункт збору.
Рубіж переходу в атаку вибирається як можна ближче до призначення об”єкту захоплення (знищення) звичайно за складками місцевості, що сховають підрозділи від вогню противника.
При підході до рубежу переходу в атаку взвод по команді командира роти розгортається у бойовий порядок, при необхідності спішується і знищує противника вогнем з ходу, продовжує навальний рух до об”єкту захоплення, обходить або долає загородження та перешкоди і під прикриттям вогню артилерії вдирається у розташування противника, знищує його вогнем всіх засобів та оволодіває об”єктом.
Атака на бойових машинах проводиться у такому випадку, коли по об”єкту захоплення нанесений ядерний удар або він надійно придушений авіацією, ракетним ударом та вогнем артилерії.
Атака у пішому порядку проводиться, якщо до початку її не вдалося викрити та надійно придушити протитанкові засоби противника, а також на різко перетятої важкодоступній для бойових машин місцевості.
Друге навчальне питання. Послідовність та зміст роботи командира взводу з організації десантування та бою
а) Командир взводу, одержавши бойове завдання :
з’ясовує його;
оцінює обстановку;
приймає рішення;
віддає бойовий наказ;
організує взаємодію;
управляє підготовкою особового складу, озброєння і бойової техніки взводу до виконання бойового завдання.
б) Під час з’ясування одержаного завдання командир взводу повинен:
зрозуміти завдання роти і взводу;
які об’єкти (цілі) на напрямку дій взводу уражаються засобами старших командирів;
завдання сусідів і порядок взаємодії з ними;
чим підсилюється взвод;
час готовності до виконання завдання.
в) Оцінюючи обстановку, командир взводу повинен вивчити:
склад, положення та можливий характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів, його сильні та слабкі сторони, найбільш ймовірні напрямки дій танків, а також літаків і вертольотів на малих та гранично малих висотах, напрямок відходу противника з об’єкта;
стан, забезпеченість і можливості взводу приданих підрозділів;
склад, положення, характер дій сусідів і умови взаємодії з ними;
характер місцевості, її прохідність, захисні та маскуючі властивості, вигідні підступи до об’єкта захоплення, умови спостереження і ведення вогню.
Крім того, командир враховує радіаційну та хімічну обстановку, час доби, пори року і стан погоди.
г) В рішенні командир взводу визначає порядок виконання одержаного завдання, завдання відділенням, приданим підрозділам та вогневим засобам і порядок взаємодії.
д) В бойовому наказі командир взводу указує:
орієнтири;
об’єкт захоплення, склад, положення і характер можливих дій противника на об’єкті, місця розташування його вогневих засобів;
завдання роти і взводу;
об’єкти і цілі на напрямках дій взводу, які уражаються засобами старших командирів, а також завдання сусідів;
бойові завдання відділенням, приданим підрозділам і вогневим засобам;
час готовності до виконання завдання;
своє місце і заступника.
є) Під час організації взаємодії командир взводу повинен узгодити зусилля штатних і приданих вогневих засобів для успішного виконання поставленого завдання, добитися правильного і єдиного розуміння всіма командирами відділень бойового завдання та способів його виконання, а також указати сигнали розпізнавання, оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними.
Організовуючи бойове забезпечення, командир взводу вказує порядок спостереження та дій особового складу під час застосування противником зброї масового ураження і високоточної зброї, порядок інженерного обладнання позицій, заходи щодо маскування, охорони та порядок їх виконання.
Під час організації управління командир взводу уточнює (доводить) радіодані та порядок користування радіо- і сигнальними засобами зв’язку.
Третє навчальне питання. Дії взводу в наступі. Особливості організації та ведення наступального бою в особливих умовах
а) В пункті збору командир взводу організує:
спостереження;
безпосередню охорону та маскування;
перевіряє наявність особового складу, озброєння та бойової техніки, боєприпасів, палива та мастильних матеріалів;
доповідає командирові роти про результати виконання завдання та стан взводу і ставить завдання на подальші дії.
Перебування особового складу в пункті збору повинно бути короткочасним.
б) Після уточнення бойового завдання командир роти, командир взводу проводить посадку особового складу на бойові машини і по сигналу командира роти в колоні на максимальній швидкості висувається на рубіж переходу в атаку.
До підходу на рубіж переходу в атаку командир взводу повинен на місцевості вказати особовому складу орієнтири та уточнити бойове завдання. Підчас атаки на бойових машинах взвод після розгортання у бойову лінію продовжує рухатися до об’єкта атаки, обходить, або по проробленому проходу долає загородження та перешкоди та оволодіває вказаним об’єктом.
в) Якщо атака проводиться в пішому порядку, то на рубежі спішування особовий склад швидко покидає бойові машини, розгорається в цеп та висувається на рубіж переходу в атаку.
Атака в пішому порядку проводиться, якщо до її початку не вдалося надійно вразити ПТЗ противника, а також на різко пересіченій місцевості, котра важко доступна для бойових машин.
Атака на БМ проводиться в тому випадку, коли по об’єкту захоплення нанесений потужний бомбово-штурмовий удар, або якщо противник надійно подавлений вогнем артилерії.
В ході бою командир взводу веде безперервне спостереження, ставить завдання відділенням, а також приданим підрозділам та вогневим засобам на знищення та подавлення противника вогнем.
Успішне просування хоча б одного відділення (БМ) або сусідів командир взводу негайно використовує для швидкого просування вперед. Опорні пункти, окремі вогневі точки, де противник чинить опір, взвод обходить та атакує їх у фланг та тил. При неможливості атаки у фланг та тил, взвод вогнем усіх засобів наносить ураження противнику та завершує його знищення рішучою атакою з фронту.
По мірі ослаблення опору противника взвод, що наступає в пішому порядку здійснює посадку на БМ. Для цього по команді командира взводу БМ обганяють свої відділення, уповільнюють рух або роблять коротку зупинку і особовий склад здійснює посадку. Взвод продовжує виконання бойового завдання.
г) Після захоплення об’єкта командир взводу виводить взвод до пункту збору, доповідає командиру роти про результати виконання завдання та стан взводу.
д) При десантуванні та захопленні об’єкта або в умовах обмеженої видимості командир взводу крім загальних питань визначає завдання по знищенню приладів нічного та засобів світлового забезпечення противника, заходи з маскування та захисту особового складу від світлового випромінювання.
Після збору взвод до об’єкта захоплення висувається у складі роти з дотриманням світлового маскування, а також з використанням захисних та маскуючих властивостей місцевості.
З виходом взводу на рубіж переходу в атаку особовий склад навально атакує противника і захоплює об’єкт.
Освітлення місцевості та об’єктів противника узгоджується з просуванням підрозділів. Для досягнення раптовості атака та бій з захопленням об”єкту можуть проводитися без вогневого нальоту і застосування засобів освітлення, а тільки з використанням приладів нічного бачення. При діях взводу в пішому порядку бойові машини наступають в цепу взводу у проміжках між відділеннями.
Для захисту особового складу від світлового випромінювання ядерного вибуху використовуються захисні властивості бойової техніки і спеціальні захисні окуляри. Крім того, прилади нічного бачення та стекла кабін підготовлюються для послаблення світлового імпульсу.
є) У місті об’єктами захоплення можуть бути:
пускові установки, вузли зв’язку які розташовані в будинках та підземних спорудах;
залізничні станції (вузли, депо) та інші об’єкти;
радіо та телецентри;
склади;
тощо.
В місті взвод як правило наступає на бойових машинах в складі роти вздовж вулиць по обом її сторонам. Взаємна підтримка досягається веденням вогню по будинках, розташованих на протилежній стороні.
Для скритого пересування використовують сади, двори, проломи в стінках та парканах. Якщо противник здійснює сильний опір, взвод наступає в пішому порядку, під прикриттям вогню БМ, САГ, та інших вогневих засобів.
Для захоплення підготованих до оборони будинків та споруд взвод може діяти в складі штурмової групи. Взводу видається збільшена кількість боєприпасів, ручних гранат, вибухівки, димових та запалювальних засобів, а також пристроїв для штурму будинків та подолання загороджень. Як правило придаються сапери.
В горах на бойові дії взводу здійснюють вплив:
різка пересіченість рельєфу;
наявність важко прохідних перешкод;
наявність підступів, що не проглядаються і не прострілюються;
ускладнене орієнтування (світлові, димові створи);
різка зміна погоди та розрядженність повітря;
швидка течія гірських рік з різкими та частими перепадами рівня води;
екранізуюча дія гір здійснює вплив на роботу радіостанцій;
можливість довгочасних застоїв отруйних речовин у щілинах та долинах.
Разом з особливостями, які мають негативний вплив, гірська місцевість і ряд позитивних якостей:
наявність непроглядаємих просторів та скритих підступів сприяє маскуванню підрозділів, їх скритому пересуванню та розташуванню, а також проведенню обходу та захоплень;
зменшуються вражаючі фактори ядерної зброї;
наявність ділянок місцевості, що дозволяють малими силами вести бій роти переважаючих сил противника на протязі довгого часу (з історії ВВВ – піхотний взвод зайняв один з перевалів головного Кавказького хребта і не пропустив підготовлений загін німців – альпіністів).
При веденні бойових дій в лісі погіршуються умови для спостереження, орієнтування, маневру (особливо б/т); цілевказівок та коригування вогню, управління підрозділами та взаємодії.
В лісі при захопленні об’єктів, командир взводу, крім загальних питань, повинен вивчити:
умови викидання особового складу та бойової техніки;
вказати пункт збору після приземлення;
довести до командирів відділень азимут напрямку наступу;
встановити порядок подолання лісових завалів та знищення противника, що веде вогонь з дерев.
В лісі взвод наступає, як правило, вздовж доріг, просік, або за вказаним азимутом. Взвод, як правило, діє в пішому порядку, маючи скорочені інтервали між відділеннями. БМ та придані засоби просуваються за цепом взводу по доступній для них місцевості та підтримують взвод вогнем.
Взимку на дії підрозділів впливають:
обмежена кількість доріг;
труднощі у виконанні завдань щодо інженерного облаштування;
складність орієнтування та маскування;
глибоке снігове покриття, низька температура;
підвищена стійкість отруйних речовин.
При підготовці до десантування та захоплення об’єкту командир взводу особливу увагу звертає на:
підготовку озброєння, бойової техніки, індивідуальних засобів захисту до застосування їх в умовах низьких температур;
попередження переохолодження та обмороження особового складу;
забезпечення машин засобами підвищення прохідності.
Особовий склад забезпечується маскувальними костюмами,бойова техніка фарбується у білий колір.
В умовах полярної ночі особлива увага приділяється орієнтуванню та створенню запасів засобів освітлення. Площадка приземлення вибирається як можна ближче до об’єкту захоплення. Наступ ведеться як правило, вздовж доріг, річок, по іншим доступним напрямкам.
По глибокому сніговому покритті взвод діє на лижах. Бойові машини, забезпечені засобами підвищення прохідності, просуваються по дорогах (вздовж доріг) та підтримують вогнем дії особового складу.
Командир взводу повинен передбачити заходи щодо здійснення допомоги застряглим машинам.
В ході наступу та атаки об’єкта між взводами та відділеннями можуть бути великі проміжки. Це потребує організації розвідки на флангах та постійної безпосередньої охорони підрозділів, особливо в період полярної ночі та за інших умов обмеженої видимості.