­2 Розрахункова частина

2.1 Розрахунок річного об'єму робіт ремонтно-механічного цеху (дільниці)

Трудомісткість виконання ремонту на програму визначаємо шляхом множення трудомістко­сті, на одиницю виробу, на річну програму ремонтних робіт кожної позиції номенклатури.

Зводимо розрахунок трудомісткості робіт у таблицю 2.1.

Таблиця 2.1- Розрахунок трудомісткості ремонтних робіт в люд./год.

Обладнання	Кількість	Верстатні роботи	Ковальсько-пресові	Термічні	Електро-зварювальні	Малярні	Слюсарно-збірні		Всього
	Витрати на програму
ВертлюгУВ 250МА	12	576	204	24	132	36		576		1548
Ротор Р-560	34	2584	306	170	1054	68		2210		6392
Бу. НасосНБТ475	22	1078	396	462	660	66		4972		7634
Запчастини		678	-	-	-	-		-		678
Інші замовлення		541	100	72	203	19		853		1987
Всього		4957	1006	728	2049	189		8611		18040

2.2 Розрахунок потреб в обладнанні і площах

За значеннями сумарних трудомісткостей на програму визначаємо кількість обладнання і робочих місць за видами робіт за формулою:

, (2.1)

де: ∑ Nt - сумарна трудомісткість виконаних робіт на програму, люд/год.;

F_еф - дійсний фонд часу роботи обладнання (річний),

F_еф = 2030 год; [ 1, табл. 22 ]

К_Н - коефіцієнт виконання норм часу.

За формулою (2.1) визначаємо кількість технологічного обладнання і робочих місць за вида­ми робіт та приймаємо ціле число. Розрахунки проводимо для:

1) верстатного обладнання (С_В):

шт

Приймаємо кількість верстатів С_В = 3 шт.

2) ковальско-пресового обладнання (С_КП):

шт

Приймаємо кількість ковальсько- пресового обладнання С_КП = 1 шт.

3) термічного обладнання (С_Т):

шт

Приймаємо кількість термічного обладнання С_Т = 1 шт.

4) електрозварювального обладнання (С_ЕЗ):

шт

Приймаємо кількість електрозварювального обладнання С_ЕЗ = 1 шт.

5) малярного обладнання (С_М):

шт

Приймаємо кількість малярного обладнання С_М = 1 шт.

6) Слюсарно-збірних робочих місць (С_Сл.Зб.)

шт

Приймаємо кількість слюсарно-збірних робочих місць 4 шт

Згідно [ 2, табл. 8.3] здійснюємо розбивку верстатного обладнання за групами верстатів за відсотковими значеннями груп верстатного обладнання в їх загальній кількості. Отримані значення заносимо в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2 - Розподіл за групами верстатів механічного цеху

Верстати	Роз­поділ (нор­ми), %	Число верстатів		Коеф. за­вантаження К3 = Ср/Сп
		Розраху­нкове Ср	При­йняте Сп
Токарні	39	1,17	2	0,585
Карусельні	5	0,15	1	0,15
Розточні	4	0,12	1	0,12
Верт. свердли­льні	7	0,21	1	0,21
Гор. свердли­льні	5	0,15	1	0,15

Продовження таблиці 2.2

Верстати	Роз­поділ (нор­ми), %	Число верстатів		Коеф. за­вантаження К3 = Ср/Сп
		Розраху­нкове Ср	При­йняте Сп
Фрезерні	10	0,3	1	0,3
Строгальні	8	0,24	1	0,24
Шліфувальні	15	0,45	1	0,45
Зубонарізні	7	0,21	1	0,21
Всього	-	3	10	0,3

Визначаємо пропускну здатність обладнання за групами за формулою:

Р = F_еф ∙ С , ( 2.2)

де С – кількість обладнання або робочих;

Отже,

- для токарного обладнання:

Р_ТВ = F_еф ∙ С_ТВ = 2030 ∙ 2 = 4060 год

- для карусельних верстатів:

Р_КВ = F_еф ∙ С_КВ = 2030 ∙ 1 = 2030 год

- для розточних верстатів:

Р_РВ = F_еф ∙ С_РВ = 2030 ∙ 1 = 2030 год

- для верт. свердли­льних верстатів:

Р_ВСВ = F_еф ∙ С_ВСВ = 2030 ∙ 1 = 2030 год

- для гор. свердли­льних верстатів:

Р_ГСВ = F_еф ∙ С_ГСВ = 2030 ∙ 1 = 2030 год

- для фрезерних верстатів :

Р_ФВ = F_еф ∙ С_ФВ. = 2030 ∙ 1 = 2030 год

- для строгальних верстатів :

Р_СВ = F_еф ∙ С_СВ. = 2030 ∙ 1 = 2030 год

- для шліфувальних верстатів :

Р_ШВ = F_еф ∙ С_ШВ. = 2030 ∙ 1 = 2030 год

- для зубонарізних верстатів :

Р_ЗНВ = F_еф ∙ С_ЗНВ. = 2030 ∙ 1 = 2030 год

Визначаємо загальне завантаження обладнання за формулою:

(2.3)

Отже,

- для верстатного обладнання:

год

- для ковально - пресового обладнання:

год

- для термічного обладнання:

год

- для електрозварювального обладнання:

год

- для малярного обладнання:

год

- для слюсарно – збірних робочих місць:

год

Розбивку завантаження за групами верстатів проводимо за відсотковим вмістом в загальному завантаженні згідно таблиці розподілу за групами верстатів механічного цеху. Розбивку зводимо в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3 – Завантаження обладнання за групами верстатів механічного цеху.

Верстати	Розподіл (норми),%	За­вантаження Q, год
Токарні	39	1666,6
Карусельні	5	213,66
Розточні	4	170,93
Верт. свердли­льні	7	299,13
Гор. свердли­льні	5	213,66
Фрезерні	10	427,33
Строгальні	8	341,86
Шліфувальні	15	640,99
Зубонарізні	7	299,13
Всього	100	4273,3

Визначаємо резерви завантаження для груп верстатів за формулою:

R = P – Q (2.4)

- для токарного обладнання:

R_TB = P_TB - Q_ТВ = 4060 – 1666,6 = 2393,4 год

- для карусельних верстатів:

R_КB = P_КB - Q_КВ = 2030 – 213,66 = 1816,34 год

- для розточних верстатів:

R_РB = P_РB - Q_РВ = 2030 – 170,93 = 1859,07 год

- для верт. свердли­льних верстатів:

R_ВСB = P_ВСВ - Q_ВСВ = 2030 – 299,13 = 1730,87 год

- для гор. свердли­льних верстатів:

R_ГСB = P_ГСB - Q_ГСВ = 2030 – 213,66 = 1816,34 год

- для фрезерних верстатів :

R_ФB = P_ФB - Q_ФВ = 2030 – 427,33= 1602,67 год

- для строгальних верстатів :

R_СB = P_СB - Q_СВ = 2030 – 341,86= 1688,14 год

- для шліфувальних верстатів :

R_ШB = P_ШB - Q_ШВ = 2030 – 640,99= 1389,01 год

- для зубонарізних верстатів :

R_ЗНB = P_ЗНB - Q_ЗНВ = 2030 – 299,13 = 1730,87 год

Визначаємо загальний коефіцієнт завантаження обладнання за часом за формулою:

, (2.5)

- для токарного обладнання:

- для карусельних верстатів:

- для розточних верстатів:

- для верт. свердли­льних верстатів:

- для гор. свердли­льних верстатів:

- для фрезерних верстатів :

- для строгальних верстатів :

- для шліфувальних верстатів :

- для зубонарізних верстатів :

Нормативне значення коефіцієнта завантаження складає К_ЗН = 0,83 - 0,85. Порівняння коефіцієнтів завантаження обладнання з нормативним виконуємо в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 – Завантаженість обладнання механічного цеху

Група обладнання ( верстати )	Коефіцієнт завантаження обладнання КЗ	Нормативне значення коефіцієнта завантаження КЗН	Висновок
Токарні	0,41	0,83 - 0,85	недовантаження
Карусельні	0,01		недовантаження
Розточні	0,08		недовантаження
Верт. свердли­льні	0,14		недовантаження
Гор. свердли­льні	0,01		недовантаження
Фрезерні	0,21		недовантаження
Строгальні	0,17		недовантаження
Шліфувальні	0,31		недовантаження
Зубонарізні	0,15		недовантаження

Визначаємо площу ремонтного цеху. Для визначення площі ремонтного цеху в середньому беремо площу механічного цеху (S_мех) за питомою площею на 1 верстат 22 м². Визначаємо та приймаємо ціле значення.

S_мех = n ∙ S_пит = 10 ∙ 22 = 220 м²

Для визначення площі інших цехів і дільниць розраховуємо число основних робочих за ви­дами робіт за формулою:

(2.8)

де: F_др = 1760 год – дійсний річний фонд одного робочого.

Розраховуємо та приймаємо ціле число робочих відповідно до:

- верстатні робочі (Ч_В):

чол.

Приймаємо Ч_В = 3 чол.

- Ковально - пресові (Ч_КП):

чол.

Приймаємо Ч_КП = 1 чол.

- Термічні (Ч_Т):

чол.

Приймаємо Ч_Т = 1 чол

- Електрозварні (Ч_ЕЗВ):

чол.

Приймаємо Ч_ЕЗВ = 2 чол.

- Малярні (Ч_М):

чол.

Приймаємо Ч_М = 1 чол.

- Слюсарно – збірні (Ч_Сл.Зб.):

чол.

Приймаємо Ч_В = 5 чол.

Отримані дані заносимо в таблицю 2.5.

Таблиця 2.5 – Площа цехів і дільниць ремонтної бази.

Цех або дільниця	Питома площа, м2	Кіль­кість робочих місць	Загальна площа, м2
Механічний цех	-	3	220
Цех зборки	25 - 30	5	150
Малярна дільниця	40 - 50	1	40
Ковально-пресова дільниця	24 - 26	1	25
Термічна дільниця	24 - 26	1	25
Котельно – зварювальна дільниця	20 - 25	2	50
Всього			510

Площа побутових приміщень складає 15% від виробничих, адміністративних - 6%. Визна­чаємо загальну площу виробничих та адміністративних приміщень за формулою:

S = ( 15 + 6 ) % ∙ заг. площу зайняту обладнанням ( 2.9 )

S = ( 15 + 6 ) / 100 ∙ 510 = 107.1 м²

Загальна площа ремонтного цеху складе:

S_ЗАГ = Заг. площ. зайн. обладн. + S ( 2.10 )

S_ЗАГ = 510 + 107,1 = 617,1 м²

Визначаємо висоту виробничої будівлі.

Висоту будівлі (при наявності верхнього транспорту) розраховуємо за формулою:

Н > к + І + f + c (2.11)

де к - висота підйому вантажу при транспортуванні, к=2 м;

І - найбільша висота вантажу, І = 2 м;

f - віддаль між вантажем і центром гака, f = 1,5м;

с - віддаль від центра гака у верхньому крайньому положенні до верхньої частини го­ловки рельса, с = 1.

Н > к + І + f + c = 2 + 2 + 1,5 + 1 = 6,5 м

Отриману висоту заокруглити до найближчої більшої уніфікованої висоти , яка відповідає висоті прольоту до нижньої частини перекриття.

Отже, висота будівлі складає 8,4 м.