1. Конкуренція як атрибут ринкової економіки. Сутність економічної конкуренції

Сучасні підприємства перебувають у постійному пошуку протидії конкурентам і пристосуванні до умов зовнішнього середовища. Однією з визначальних рис світової економіки є те, що економічні взаємовідносини її суб'єктів виявляються в конкуренції, яка є іманентною (властивою) ринковій системі господарювання.

Конкуренція — це економічне змагання за досягнення кращих результатів у області будь-якої діяльності, боротьба товаровиробників за найбільш вигідні умови господарювання, одержання максимального прибутку. Зміст конкуренції полягає в широкому розсіюванні економічної влади всередині двох головних сукупностей, які становлять економіку, — підприємств і домогосподарств. Коли на конкретному ринку є велика кількість покупців і продавців, тоді покупець чи продавець не може пред’явити попит або пропонування на таку кількість продукції, котрої було б достатньо, щоб помітно вплинути на її ціну.

Дрібні продавці неспроможні помітно вплинути на загальний обсяг пропонування, тому продавець, що виступає одним з численних індивідуальних продавців, не може маніпулювати ціною товару. Саме тому дрібний продавець, беручи участь у конкуренції, «відданий на милість ринку». Така сама характеристика справедлива і для дрібних покупців.

Широке розосередження економічної влади, що становить основу існування конкуренції, регулює використання цієї влади й обмежує можливості зловживання нею.

Економічне змагання не дає можливості економічним одиницям завдавати один одному руйнівних збитків, коли вони намагаються збільшити свою особисту вигоду. Конкуренція встановлює межі для реалізації покупцями й продавцями особистого інтересу.

Конкуренція породжується такими об'єктивними умовами:

— великою кількістю рівноправних ринкових суб'єктів;

— повною економічною відокремленістю кожного з них;

— залежністю ринкових суб'єктів від кон'юнктури ринку;

— протиборством з усіма іншими ринковими суб'єктами за задоволення купівельного попиту.

Методи конкурентної боротьби — це поліпшення якості товарів і послуг, швидке оновлення асортименту продукції, дизайн, надання гарантій і післяпродажних послуг, тимчасове зниження цін, умов оплати тощо.

На думку американського економіста М. Портера, підприємство веде конкурентну боротьбу трьома основними методами:

1) продати товари за нижчою ціною ніж конкуренти;

2)виробляти товари з вищими якісними характеристиками (диференціація продукту);

3) виробляти товари з особливими властивостями, що задовольняють потреби вузького кола споживачів (глибока спеціалізація виробництва). Водночас використовуються й «мирні» методи обмеження конкуренції — укладення концернами таємних угод про єдину політику.

Також англійського економіст вважав, що стан конкуренції на будь-якому конкурентному ринку можна охарактеризувати п'ятьма конкурентними силами:

— суперництво конкуруючих продавців;

— конкуренція з боку товарів, що виробляються фірмами інших галузей і є гідними замінниками (субститутами), а також конкурентоспроможні за ціною;

— загроза появи нових конкурентів (прихід нових фірм зумовлює верхню межу прибутковості галузі);

— економічні можливості та торговельні здібності постачальників (здатність постачальників диктувати свої умови);

— економічні можливості та торговельні здібності покупців (вплив покупців на рівень прибутковості фірми, якість товару, надання кредиту).

Ці п'ять сил конкуренції в кінцевому підсумку визначають умови, за яких функціонують кожен ринок і економічні одиниці (фірми), що його утворюють. Стан кожної сили та їх спільна дія визначають можливості конкретного типу ринкової структури в конкурентній боротьбі та його потенціал.

У моделі М. Портера значення і сила впливу кожного фактора конкуренції змінюються від ринку до ринку, визначаючи ціни, витрати, розміри капіталовкладень у виробництво, збут продукції та прибутковість бізнесу. Постачальники і покупці, намагаючись використати сприятливу для них ситуацію, зменшують прибуток фірми. Конкуренція всередині галузі також знижує прибуток, тому що для підтримки конкурентних переваг доводиться збільшувати витрати (на рекламу, організацію збуту тощо) або втрачати прибуток за рахунок зниження цін. Наявність товарів-замінників зменшує попит і обмежує ціну, яку фірма може запросити за свій товар.

У ринковій системі конкуренція виконує важливу функції. Такі як:

• Функцію стимулювання технічного прогресу. Застосування технології, яка знижує витрати виробництва, забезпечує інноваційному підприємству тимчасові переваги перед конкурентами. Зниження витрат виробництва означає для новаторського підприємства одержання економічного прибутку. Передаючи споживачеві частину економії від зниження витрат у формі зниження продажної ціни продукту, новаторське підприємство може значно розширити ринок збуту і підвищити норми прибутку за рахунок конкурентних підприємств. Конкуренти змушені чинити за прикладом прогресивного підприємства, бо інакше будуть покарані ринком: спочатку збитками, а в перспективі — банкрутством.

• Створення тотожності приватних і суспільних інтересів. Підприємства і постачальники ресурсів, досягаючи збільшення власної вигоди, водночас сприяють забезпеченню державних або суспільних інтересів. За наявності конкурентної боротьби підприємства застосовують найбільш економічну технологію і комбінацію ресурсів, оскільки це відповідає їх приватній вигоді. Але це є вигідним і для всього суспільства, бо його інтересам відповідає використання рідкісних ресурсів з найменшими витратами, тобто найбільш ефективними методами.

• Регулювання. Для того щоб вистояти в боротьбі з конкурентами, підприємство повинно пропонувати продукцію, якій віддають перевагу покупці (суверенітет покупця). Тому і фактори виробництва під впливом цін направляються в ті ланки, де в них існує найбільша потреба.

• Контроль. Обмежує силу кожного підприємства. Наприклад, монополіст може сам визначати ціну і обсяги виробництва. У той самий час конкуренція надає покупцю право вибору серед декількох продавців. Чим досконаліша конкуренція, тим справедливіша ціна.

• Формування ринкової ціни. Це така ціна, яка врівноважує в собі не тільки попит і пропозицію, але й ціни попиту і пропозиції. За допомогою ринкової ціни конкуренція забезпечує збалансоване співвідношення між суспільними потребами і суспільним виробництвом.

• Стимулювання підвищення якості продукції та послуг. Конкуренція спонукає виробників неухильно запроваджувати у виробництво все нові й нові види продукції, а також виробляти один і той самий продукт найрізноманітніших модифікацій.

Отже, у цьому розділі ми з’ясували сутність поняття «конкуренція», функції конкуренції, об’єктивні умови, що породжують конкуренцію. А також дослідили думку американського вченого М. Портера щодо методів конкурентної боротьби та конкурентних сил.