- •Предмет психології вищої школи, її завдання, основні категорії.
- •Роль психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищої школи.
- •Структура і міждисциплінарні зв’язки курсу «Психологія вищої школи».
- •Методологія науково-психологічних досліджень. Класифікація методів психології вищої школи та їх загальна характеристика.
- •Студентство як особливе соціально-психологічне явище. Своєрідність соціальної ситуації розвитку сучасного студента.
- •Характеристика студентського віку як особливого періоду розвитку людини.
- •Суперечності студентського віку та шляхи їх розв'язання.
- •Адаптація студента-першокурсника до навчання у вищій школі.
- •Динаміка розвитку студента протягом його навчання у вищому навчальному закладі (проблеми і завдання).
- •Новоутворення студентського віку як передумова успішного розв'язання професійних завдань молодим фахівцем.
- •Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою.
- •Фактори, що визначають соціально-психологічний портрет сучасного студента.
- •Аналіз особистості студентської молоді залежно від мотивів вибору нею професії (спеціальності) і здобуття вищої освіти.
- •Типологія сучасних студентів.
- •Психолого-педагогічна модель особистості викладача вищої школи.
- •Психологічні типи викладачів і оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •Типи викладачів «очима» студентів.
- •Механізми та джерела соціалізації особистості студента в умовах вищої школи.
- •Формування «я-концепції» студента як показника особистісного його зростання протягом навчання у внз.
- •Формування професійної спрямованості особистості студента. Розвиток професійної ідентичності.
- •Психологічні особливості виховання студентів у процесі навчання.
- •Самовиховання і саморозвиток майбутніх фахівців із вищою освітою.
- •Соціально-психологічні чинники та психологічні механізми формування моральних якостей студентів.
- •Формування психологічної готовності студентів до самостійного виконання професійних функцій після закінчення вищого навчального закладу.
- •Психологічні засади педагогічного управління навчальним процесом у вищій школі.
- •Психологічні основи педагогічного контролю та оцінки якості навчання студентів.
- •Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
- •Мотивація учіння студентів, її розвиток у процесі навчання.
- •Пізнавальні психічні процеси в навчальній діяльності студента.
- •Емоційно-вольові процеси і психічні стани в навчально-професійній діяльності студента.
- •Психологічні особливості засвоєння знань студентами.
- •Психолого-педагогічні аспекти організації самостійної роботи студентів.
- •Розвиток самостійного творчого мислення студентів у процесі навчання.
- •Академічна успішність студентів, критерії та умови її ефективності. Причини неуспішності та їх подолання.
- •Індивідуальний стиль навчально-пізнавальної діяльності студента, його формування та врахування в процесі навчання.
- •Особливості змісту і структури науково-педагогічної діяльності викладача.
- •Психологічні передумови ефективності діяльності викладача. Роль його настанов і особливостей «я-концепції».
- •Шляхи формування педагогічної майстерності й підвищення рівня професіоналізму викладача вищої школи.
- •Психологічні особливості студентської академічної групи, її структура і зміст діяльності.
- •Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
- •Рівні розвитку студентської академічної групи та шляхи формування студентського колективу.
- •Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі. Психологічні засади студентського самоврядування.
- •Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах вищого навчального закладу.
- •Стилі професійно-педагогічного спілкування та оцінка їх ефективності.
- •Психологічні умови ефективності професійного діалогу.
- •Бар’єри професійно-педагогічного спілкування, їх причини та шляхи подолання.
- •Взаємини «викладач – студент» як чинник становлення і розвитку особистості майбутнього фахівця та їх оптимізація.
- •Позиція викладача в навчально-професійній взаємодії зі студентами (розуміння, визнання і прийняття студента).
- •Конфлікти у взаєминах «студент – викладач», «викладач-студентська академічна група», їх причини та шляхи конструктивного розв’язання.
- •Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі.
Фактори, що визначають соціально-психологічний портрет сучасного студента.
Чинники, що визначають соціальний психологічний портрет студента і неабиякою мірою впливають на успішність навчання, можна розділити на дві категорії: ті, з якими студент прийшов у вуз (їх тільки можна брати до уваги), і ті, які з'являються в процесі навчання (ними можна управляти).
До першої категорії відносяться: рівень підготовки, система цінностей, відношення до навчання, інформованість про вузівські реалії, уявлення про професіональне майбутнє.
Ці чинники багато в чому визначаються загальною атмосферою в країні і конкретними «побутовими знаннями» тих, хто був безпосереднім джерелом інформації. Впливати на них можна лише побічно, констатуючи і використовуючи їх як відправну крапку для здійснення впливу на студентів.
Чинники першої категорії працюють переважно на етапі пристосовування, коли першокурсники намагаються зрозуміти, «куди я потрапив» і «хто мене оточує». Студент повинен дуже швидко зорієнтуватися і з нових позицій освоїти способи і методи навчальної діяльності, зрозуміти систему норм і правив, існуючих на факультеті і в його навчальній групі, розробити свою систему цінностей по відношенню до навчання, майбутньої роботи, викладачів.
Поступово вплив чинників першої групи слабшає, і вирішальну роль починають грати чинники другої групи. До них можна віднести: організацію навчального процесу, рівень викладання, тип взаємостосунків викладача і студента і т.п. Вся сукупність сучасних студентів досить явно розділяється на три групи.
Першу складають студенти, орієнтовані на освіту як на професію. В цій групі найбільше число студентів, для яких інтерес до майбутньої роботи, бажання реалізувати себе в ній — найголовніше. Лише вони відзначили схильність продовжувати свою освіту в аспірантурі. В цій групі біля третини всіх студентів.
Другу групу складають студенти, орієнтовані на бізнес. Для них освіта виступає як інструменту для того, щоб надалі спробувати створити власну справу, зайнятися торгівлею і т.п. Вони розуміють, що з часом і ця сфера вимагатиме наявність освіти, але до своєї професії вони відносяться менш зацікавлено, ніж перша група.
Третю групу складають студенти, яких, з одного боку, можна назвати «ті, що ще не визначилися», з іншого — заклопотаними різними проблемами особистого, побутового характеру. На перший план у них виходять побутові, особисті, житлові, сімейні проблеми. Вони не можуть вибрати свій шлях, для них освіта і професія не представляють такого інтересу, як у перших двох груп. Можливо, самовизначення студентів даної групи відбудеться пізніше, але можна припустити, що в ту групу потрапили люди, для яких процес самовизначення, вибору шляху, цілеспрямованості нехарактерний.
Існують якісні відмінності, зокрема, результати аналізу статистичних даних показують, що у «комерційних» студентів більш яскраво виразимий прагнення до досягнення успіху в сфері бізнесу, у зв'язку з чим вони вище, ніж «бюджетні» студенти, оцінюють значущість хорошої освіти, професійної підготовки, вільного володіння іноземними мовами, духовно і культурно багатого життя.