4.2 Таблиці

Таблиці використовують для зручності порівняння показників або виконання розрахунків в табличній формі. Під час виконання таблиці розмір шрифту такий же, як і в тексті. Як виняток таблиці можна виконувати шрифтом 12 пунктів через один міжрядковий інтервал.

На кожну таблицю має бути посилання в тексті із зазначенням її номера.

Таблиці слід нумерувати наскрізно або в межах розділу арабськими цифрами. Приклад : “Таблиця %” ( якщо нумерація виконана наскрізно) або “Таблиця 2.4” ( в розділі 2 таблиця 4 ) ( для нумерації в межах даного розділу)

Назву таблиці друкують з прописної літери ( шрифт 14 пт)

і розташовують над таблицею ( починаючи над верхнім лівим кутом):

Таблиця 1 – Характеристика споживачів

Якщо таблиця містить велику кількість граф, то можна її розміщувати поздовж довгої сторони аркуша.

Якщо таблицю перенесено на іншу сторінку, то таблицю не закривають, а на наступній сторінці назву таблиці не пишуть і виконують такий напис:

Таблиця 1 – Характеристика споживачів

Продовження таблиці 1

На останній сторінці виконується наступний напис:

Кінець таблиці 1

Потрібно виконувати нумерацію граф таблиці, якщо таблицю переносять на наступну сторінку. В цьому разі головку таблиці на подальших сторінках не наводять.

Заголовки колонок та рядків таблиці треба друкувати з великої літери, підзаголовки - з маленької, якщо вони становлять одне речення з заголовком колонки, або з великої літери, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовка чи підзаголовка крапку не ставлять.

Заголовки колонок друкують паралельно рядкам таблиці.

За потреби можна розташовувати заголовки колонок перпендику-лярно до рядків.

Переважна форма іменників у заголовках – однина. Заголовки колонок та текст рядків таблиці зцентрують або зміщують ліворуч на нульову позицію, зважаючи на специфіку таблиці.

Графу “№ п/п” в таблицю не включають. Якщо існує велика кількість показників, параметрів та інших даних порядкові номера можна проставляти безпосередньо перед їх назвами.

4.3 Формули

Формули треба нумерувати наскрізно або в межах розділу арабськими цифрами ( подібно до нумерації таблиці). Номер формули друкують на її рівні праворуч, наприкінці строчки, в круглих дужках. Якщо формулу пишуть у кількох рядках, її номер ставлять на рівні першого рядка.

У посилках на формули в тексті подають їхні номери у круглих дужках.

Приклад

...у формулі (1)

В формулах в якості символів слід використовувати позначення, котрі встановлені відповідними державними стандартами.

Пояснення символів та числових коефіцієнтів , котрі входять в формулу, якщо їм раніше не дано пояснення, повинні бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нової строки у тій послідовності, в котрій символи наведені в формулі. Після пояснення познаки через кому пишуть одиницю відповідної фізичної величини.

Приклад

До встановлення прийнято крильчатий водолічильник калібром 25 мм з експлуатаційною витратою лічильника - 2 м³/год.

Втрати тиску в лічильнику h , м, розраховано за формулою

, (14)

де S - гідравлічний опір лічильника, м/(м³/ч)², котрий

прийнято за [ 4].

При позначенні множення чисел чи числових величин не рекомендовано використовувати “х”, “ * “ чи будь-які інші.

Приклад

( а не 1,8 10 чи 1,8 10)

Переніс формули на наступну строку дозволяється тільки на знаках виконуємих операцій, при чому знак на початку наступної строки повторюють. Якщо перенос формули виконується на знаку множення, то використовують знак ”х” .

Між попереднім текстом та формулою і між формулою та наступним текстом повинен бути відступ.