- •2. Команди додавання і віднімання.
- •3. Команди множення й ділення.
- •Індивідуальні завдання:
- •Контрольний приклад
- •Індивідуальні завдання:
- •Контрольний приклад
- •Індивідуальні завдання:
- •Контрольний приклад
- •Індивідуальні завдання.
- •Команда lea. При використанні регістрів-модифікаторів часто доводиться записувати в них ті чи інші адреси. Нехай, наприклад, нам необхідно занести в регістр вх адресі змінної X:
- •Контрольний приклад
- •1. Сегментування адрес у пк
- •1.1. Загальна схема базування адрес
- •1.2. Особливості сегментування адрес у пк
- •Zzzzz - абсолютна адреса
- •1.3. Сегментні регістри за замовчуванням
- •2. Програмні сегменти
- •2.1. Значення імені сегмента
- •2.2. Адресні змінні
- •Bl dw а2 еквівалентно Bl dw offset а2 в2 dd а2 еквівалентно в2 dd вод а2 : offset a2
- •Індивідуальні завдання:
- •Контрольний приклад
- •1. Схема базування адреси в пк?
- •Invoke виpаз [, аpгументи]
- •Invoke ExitProcess, 0
- •Invoke ExitProcess, 0
- •Invoke MessageBox, null, addr MsgBoxText, addr MsgBoxCaption, mb_ok
- •Invoke ExitProcess, null
- •Invoke MessageBox,null, addr MsgBoxText,addr MsgBoxCaption,mb_ok
- •Хід роботи:
- •Написати програму, що створює полнофункціональну Windows пpогpаму, яка виводить повідомлення "Win32 assembly is great!".
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота n 2
- •Теоретичні відомості.
- •Invoke LoadIcon,null,idi_application
- •Invoke LoadCursor,null,idc_arrow
- •Invoke RegisterClassEx, addr wc ; Регістpація нашого класу вікна
- •Inst:hinstance,hPrevInst:hinstance,CmdLine:lpstr,CmdShow:dword
- •Invoke LoadIcon,null,idi_application
- •Invoke LoadCursor,null,idc_arrow
- •Invoke RegisterClassEx, addr wc
- •Invoke ShowWindow, hwnd,CmdShow
- •Invoke UpdateWindow, hwnd
- •Invoke GetMessage, addr msg,null,0,0
- •Invoke TranslateMessage, addr msg
- •Invoke DispatchMessage, addr msg
- •Invoke PostQuitMessage,null
- •Invoke DefWindowProc,hWnd,uMsg,wParam,lParam
- •Хід роботи:
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота n 3
- •Теоретичні відомості.
- •Invoke BeginPaint,hWnd, addr ps
- •Invoke GetClientRect,hWnd, addr rect
- •Invoke EndPaint,hWnd, addr ps
- •Лабораторна робота n 4
- •Теоретичні відомості.
- •Invoke InvalidateRect, hWnd,null,true
- •Хід роботи:
- •Контрольні питання:
- •Характеристика повідомлень, що посилають від клавіатури.
- •Лабораторна робота n 5
- •Теоретичні відомості.
- •Invoke lstrlen,addr AppName
- •Invoke TextOut,hdc,hitpoint.X,hitpoint.Y,addr AppName,eax
- •Хід роботи:
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота n 6
- •Теоретичні відомості.
- •Invoke LoadMenu, hInst, offset MenuName
- •Invoke LoadMenu, hInst, offset MenuName
- •Хід роботи:
- •Контрольні питання:
2.1. Значення імені сегмента
Асемблер приписує імені кожного програмного сегмента певне, значення. Їм є номер відповідного сегмента пам'яті, тобто перші 16 бітів (перші 4 шістнадцятирічні цифри) початкової адреси даного сегмента. У нашому прикладі імені А буде приписане значення l000h, імені В - значення 1041h, а імені З - значення 1042h. Зустрічаючи в тексті програми ім'я сегмента, асемблер буде заміняти його на дану величину. Наприклад, команда |
mov ах,b буде сприйматися асемблером як команда
MOV AX,1041h ; АХ:<=номер сегмента В
Відзначимо особливо, що в мові А імена сегментів віднесені до константних виражень, а не до адресного. Тому наша команда записує в регістр АХ число 1041h, а не вміст осередку по такій адресі. (По цій же причині команда LEA АХ,У буде сприйматися як помилкова, тому що в LEA не можна вказувати константу.) Оператори OFFSET і SEG
При трансляції пропозицій сегмента асемблер ставить у відповідність описаним у ньому іменам змінних і міткам адреси - зсуву відповідних осередків, відлічені від початку сегмента. У нашому прикладі ім'я А1 одержить зсув 0, ім'я А2 - зсув 400h, ім'я В1 - зсув 0, ім'я В2 - зсув 2, ім'я L - зсув 0. Саме на ці адреси (зсуву) асемблер і заміняє імена, коли зустрічає їх у тексті програми.
При цьому, нагадаємо, імена змінних і мітки розглядаються в мові А як адресні вираження. Але в мові є можливість розглядати їх і як константні вираження, для чого використається оператор OFFSET (зсув):
offset <ім'я>
Значенням оператора є зсув зазначеного імені, відлічене від початку того сегмента, у якому воно описано. Тому в нашому прикладі:
OFFSET A1 = 0, OFFSET A2 - 400h, OFFSET B1 = 0
При цьому значення даного оператора розглядається як константа, а не адреса. Тому маємо:
MOV АХ,А2; АХ:=уміст осередку А2 (АХ:=8)
MOV АХ,OFFSET А2; АХ:“зсув А2 (AX:=400h) = LEA AX,A2
Отже, А2 - це адреса, a OFFSET A2 - це константа, хоча по величині вони збігаються.
Розглянемо приклад, де корисний цей оператор. Нехай у регістрі ВХ перебуває адреса деякого елемента масиву А1, тобто BX=Al+i, і треба у ВХ записати індекс цього елемента, тобто i. Зробити це командою SUB BX,A1 не можна, т. до вона відніме із ВХ уміст початкового елемента масиву А1, а не адреса цього елемента (до того ж тут буде вирахування байта зі слова). Але от команда SUB BX,OFFSET А1 правильно вирішить нашу проблему, тому що із ВХ віднімемо саме адресу А1: ВХ:=Вх-адреса(А1)=1.
У мові А є також оператор, що дозволяє довідатися, у якому сегменті описане ім'я змінної або мітка. Це оператор SEG (сегмент):
SEG <ім'я>
Його значенням є ім'я того програмного сегмента, у якому описане ім'я, зазначене як операнд, а точніше - значення імені цього сегмента, тобто номер відповідного сегмента пам'яті. Тому в нашому прикладі:
SEG A1 = SEG A2 = А = l000h SEG B1 = SEG B2 = В = 1041h SEG L = З = 1042h
При цьому значення оператора SEG уважається константою:
MOV BX,SEG B1; BX:=B=1041h (але не ВХ:=0)
