- •Центральна спілка споживчих товариств
- •Чернігівський кооперативний технікум Україна
- •2.Форми власності.
- •3. Форми безготівкових розрахунків.
- •5.Чинники що впливають на формування прибутку
- •6.Розподіл і використання прибутку відповідно до п(с)бо
- •7. Податки, їх функції та види
- •8. Визначення потреби в оборотних коштах
- •9. Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства.
- •10.Необхідність і сутність кредитування.
- •11.Кругообіг коштів підприємсвт та необхідність залучення кредитів.
- •12. Причини виникнення кредитних відносин.
- •13. Класифікація кредитів.
- •14. Форми та види кредитів.
- •15. Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів.
- •16. Державне кредитування.
- •17. Порядок перетворення бухгалтерського балансу на аналітичний.
- •4.1. Формати балансового звіту.
- •Формати балансового звіту.
- •Побудова агрегованого балансу
- •4.3. Методи фінансового аналізу, які застосовуютьсяпри аналізі балансу
- •18. Прогнозування фінансового стану.
- •18. Інформаційна база фінансового планування.
12. Причини виникнення кредитних відносин.
Для розвитку кредитних відносин необхідні певні умови. По-перше,
учасники кредитної угоди — кредитор і позичальник, мають бути юридично
самостійними суб’єктами, які матеріально гарантують виконання
зобов’язань. По-друге, інтереси суб’єктів кредитної угоди повинні
збігатися.
Для забезпечення всього процесу відтворення необхідно, щоб підприємства
мали необхідні оборотні кошти, які вони використовують для придбання
оборотних виробничих фондів. Із стадії виробничих запасів оборотні кошти
переходять у незавершене виробництво, а потім у готову продукцію. У свою
чергу, готова продукція, призначена для продажу, стає товаром і
реалізується. Виручка від реалізації поступає на рахунок підприємства.
За браком власних оборотних коштів підприємства залучають банківські
кредити, кошти інших кредиторів та комерційний (товарний) кредит. Кредит
дає змогу доцільніше організувати оборот коштів підприємств, не
витрачати значних фінансових ресурсів на створення зайвих запасів
сировини й матеріалів.
У процесі кредитування підприємств насамперед ураховуються індивідуальні
особливості кругообороту їхніх оборотних коштів. Особливості
індивідуального кругообороту коштів підприємств проявляються у
розбіжності в часі між вивільненням з обороту вартості в грошовій формі
та авансуванням коштів у новий оборот. Такі розбіжності відбуваються,
передусім, через сезонність виробництва. Сезонність виробництва зумовлює
в одні періоди випереджаюче зростання виробничих витрат порівняно з
надходженням коштів і спричиняє додаткову потребу в коштах понад ті, що
є в розпорядженні підприємства. В інші періоди витрати виробництва
зменшуються або зовсім припиняються, збільшується вихід готової
продукції та надходження грошової виручки, частина якої виявляється
тимчасово вільною.
Таке чергування зростання додаткових потреб у коштах і створення
тимчасово вільних залишків їх на тому самому підприємстві створюють
реальну економічну основу для використання кредитів на формування
виробничих і оборотних фондів та погашення їх через певний час.
13. Класифікація кредитів.
За формою забезпечення кредити поділяються на:
( забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);
( гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);
( з іншим забезпеченням (поручительством, свідоцтвом страхової
організації);
( незабезпечені (бланкові).
За ступенем ризику кредити поділяються на: стандартні, під контролем,
субстандартні, сумнiвні, безнадiйні.
За формою надання кредити бувають: строковий, револьверний, кредитна
лiнiя, овердрафт, субординований борг, iншi кредити.
Субординований борг — це позика (забезпечена або незабезпечена), за якою
в договірному порядку погоджено, що в разі ліквідації чи банкрутства
боржника сплата буде здійснена після задоволення вимог усіх інших
кредиторів.
За строками погашення кредити поділяються на:
( кредити, що погашаються одноразово, тобто кредит повертається у повній
сумі у певний термін;
( кредити, для яких передбачається періодичне погашення суми позички і
відсотків по ній певними частинами, що пов’язане з періодичністю
надходження виручки від реалізації продукції (проведення робіт, надання
послуг);
( кредити, що погашаються достроково ( за вимогою кредитора або за
заявою позичальника);
( кредити з регресією платежів.
Для укладення кредитного договору та прийняття рішення про надання
кредиту клієнт повинен подати у кредитний відділ такі документи:
1 Заявку на кредит.
2. Копію установчих документів, засвідчених нотаріусом.
3. Баланс (форма № 1 за ДКУД), завірений податковою інспекцією.
4. Звіт про фінансові результати підприємства (форма № 2 за ДКУД).
5. Довідку податкової інспекції про відсутність заборгованості.
6. Цільове призначення кредиту та техніко-економічне обгрунтування
заходу, на який береться кредит (бізнес-план).
7. Копії контрактів по угоді, на реалізацію якої береться кредит.
8. Гарантії повернення кредиту і оплати відсотків: гарантія банку,
страховий поліс, застава або змішані форми гарантії.
9. Довідка банку про сплату раніше взятих кредитів.
10. Довідка про майно, яке має позичальник.
11. Виписки (завірені банком) по рахунках, що відкриті в інших банках.
12. Довідка позичальника про те, де знаходяться його розрахунковий
рахунок і дозвіл для ознайомлення з його станом в будь-який момент часу.
Погашення заборгованості за кредитом та відсотків за ним здійснюється у
черговості, яка встановлюється сторонами при укладанні угоди про надання
кредиту.
Кошти для погашення заборгованості спрямовують насамперед для сплати
відсотків за користування кредитом, потім простроченої заборгованості, а
залишки суми направляються на погашення основної суми кредиту.
