5.6 Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні дипломної роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, вирішуються поставлені завдання, питання. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання.

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «у працях [ 1 – 7 ]...».

Посилання на рисунки вказують її порядковим номером, наприклад, «рис. 1.2».

Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад: «... у формулі (2.1)».

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «... в табл. 1.2».

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед пропущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

5.7 Оформлення переліку посилань

Список використаних джерел розміщується після висновків.

Бібліографічний опис складають з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін.

Джерела можна розміщувати одним із таких способів:

• у порядку появи посилань у тексті ;

• в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні дипломних робіт);

• у хронологічному порядку.

Приклад :

1. Костіна Н.І., Алексєєв А.А., Василик О.Д. Фінансове прогнозування: методи і моделі. – К.: “Знание”, 1995. – 350 с.

2. Проектний аналіз: Навч.посібник / Під ред. Москвіна С.О. – К.: ТОВ “Видавництво Лібра”, 1999. –368 с.

5.8 Додатки

Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований зверху малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток___» і велика літера, що його позначає.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Є,З,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад: Додаток А, Додаток Б і т.д. Якщо додаток взагалі один, він позначається як Додаток А.

Рисунки, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис Д.1.2 — другий рисунок першого розділу Додатка Д, формула (А. 1) - перша формула Додатка А.

5