Література.

1. Банківські операції: Підручник. – 2-ге вид., випр. і доп. / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М.Мороза. – К.: КНЕУ, 2002. с.69-119.

2 Банківська справа: Навчальний посібник/ За ред. проф. Р. І. Тиркала.- Тернопіль: карт-бланш, 2001. –с.49-58.

3. Вовчак О. Д., Скаско О. І., Стасів А. М. Банківський нагляд: Навчальний посібник. – Львів: Новий світ-2000, 2005. – 472с.

4. Капран В. І. Кривченко М. С., Коваленко О. К., Омельченко С. І. Банківські операції. Навчальний посібник – К: Центер навчальної літератури, 2006.с.57-79.

5. Остапишин Т. П. Основи банківської справи: Курс лекцій.-К.:МАУП, 1999.-с26-45..

6. Павлишин О. П., Ричаківська В. І. Банківські операції. Практикум: Навч.-матод. Посібник. – К.: Алерта, 2005.- 158с.

7. Прокопенко І. Ф., Ганін В. І., Соляр В.В., Маслов С.І. Основи банківської справи:Навчальний посібник.-: К.:Ценр навчальної літератури, 2005. –с.59-101.

8. Череп А. В., Андросова О. Ф. Банківські операції: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2008. –с.117-144.

1.Загальні основи організації безготівкових розрахунків.

Організаторами та основними виконавцями розрахункових операцій є банки, небанківські фінансові інститути, клірингові установи — члени платіжної системи.

Платіжна система платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу грошей.

Платіжна система в Україні представлена внутрішньодержавною та міжнародною платіжними системами

Внутрішньодержавна платіжна система це платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу грошей виключно з межах України.

Міжнародна платіжна система це платіжна система, є якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу грошей з однієї країни в іншу.

Банки, клірингові установи, а також інші установи, що надають фінансові послуги, мають право укладати договори з платіжними організаціями міжнародних платіжних систем про членство або про участь у цих системах після отримання ними відповідного дозволу Національного банку України.

В Україні можуть створюватися внутрішньодержавні банківські та небанківські платіжні системи.

До внутрішньодержавних банківських платіжних систем відносяться системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів та внутрішньобанківські платіжні системи.

1. Система міжбанківських розрахунків призначена для переказу грошей у межах України між банками на виконання зобов'язань їх клієнтів, а також власних зобов'язань цих банків.

2. Внутрішньобанківська платіжна система створюється банком з метою забезпечення найбільш сприятливих умов для проведення переказу грошей між його підрозділами.

3. Система масових платежів призначена для переказу грошей за операціями, що здійснюються юридичними та фізичними особами із застосуванням платіжних інструментів.

Внутрішньодержавні небанківські платіжні системи мають право здійснювати діяльність, пов'язану із переказом, виключно після їх реєстрації та отримання відповідного дозволу Національного банку України.

Обробка та передача в межах України електронних та паперових документів на переказ, документів за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів та документів можуть здійснюватися за допомогою як внутрішньодержавних, так і міжнародних платіжних систем, що діють в Україні.

Грошові розрахунки здійснюються за допомогою готівкових грошей і в безготівковому порядку.

Готівкові розрахунки застосовуються в основному у взаємовідносинах підприємств і організацій з населенням, тобто обслуговують рух грошових доходів і витрат населення.

У розрахунках між підприємствами та організаціями майже всі господарські платежі здійснюються шляхом безготівкових перерахувань.

Безготівкові розрахунки грошові розрахунки шляхом запису на рахунках у банках, коли гроші списуються з рахунку платника й зараховуються на ра­хунок одержувача.

Сукупність принципів та вимог до організації безготівкових розрахунків, що залежать від конкретних умов господарювання, форм і способів розрахунків та документообігу утворюють систему безготівкових розрахунків.

Безготівкові розрахунки здійснюються за такими принципами:

• через банківські рахунки, які відкриваються на ім'я клієнта для зберігання і переводу коштів;

• за розпорядженням їх власників у порядку встановленої черги платежів у межах залишку коштів на рахунку;

• свобода вибору суб'єктами ринку форм безготівкових розрахунків, що знаходить відображення у господарчих угодах без участі банку. Банк виконує лише посередницьку роль у платежах;

• виходячи із строків, передбачених у договорі;

• наявність у платника або у його гаранта ліквідних засобів.

Безготівкові розрахунки розрізняються

за складом учасників:

• міжбанківські

• внутрішньобанківські

• клієнтські.

за призначенням операцій:

• з відкриття рахунків

• з ведення рахунків

• касові

• переуступка платіжних вимог

• попередня оплата

• акцептні(згода на оплату)

• авальні(вексельне доручення)

за місцем знаходження клієнтів:

• місцеві

• іногородні

за функціональним призначенням платежу:

• товарні

• нетоварні

Порядок розрахунків визначають способи здійснення безготівкових операцій:

• до початку торгової операції (авансовий платіж);

• одразу ж після її завершення з використанням платіжного доручення;

• через деякий час після завершення торгівельної операції — відстрочений, прострочений, комерційний кредит, оформлення векселя;

• з кожної поставки окремо;

• за всіма поставками взагалі;

• шляхом заліку взаємних вимог;

• за рахунок власних коштів з розрахункового рахунку;

• за рахунок кредиту.

Комерційні банки здійснюють безготівкові розрахунки у різних формах.

Форма розрахунків це сукупність взаємопов’язаних елементів – спосіб платежу і документообіг.

Найбільш розповсюдженими є розрахунки платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, акредитивні, розрахунки з використанням чеку, факторинг, інкасове доручення, відкритий рахунок, розрахунки по сальдо взаємної заборгованості.

Застосування тієї чи іншої форми розрахунків визначається особливостями господарських взаємовідносин підприємств та організацій і спрямовано на зміцнення договірної дисципліни, забезпечення безперебійних платежів і прискорення оборотності грошових коштів у розрахунках.

Підприємства, а також установи банків здійснюють розрахунки при дотриманні таких умов:

1. Кошти підприємств підлягають обов'язковому зберіганню в банках, за винятком залишків готівки в їх касах у межах встановленого банком ліміту та норм витрат з виручки, які передбачені діючим порядком ведення касових операцій у народному господарстві України.

2. Безготівкові розрахунки між підприємствами здійснюються у національній валюті України через банк шляхом перерахування коштів з рахунку платника на рахунок одержувача коштів.

3. Кошти з рахунку клієнта списуються за розпорядженнями його власника крім випадків, у яких чинним законодавством передбачене безспірне стягнення та безакцептне списання коштів.

У безакцентному порядку проводиться списання:

• за виконавчим листом суду та арбітражу;

• недоїмок по податках, недоплат у державні цільові фонди, позабюджетні фонди;

• платежів за розпорядженням державних податкових адміністрацій;

• платежів державного обов'язкового і державного соціального страхування, до Пенсійного фонду;

• за розпорядженням Антимонопольного комітету і КРУ;

• за розпорядженням підприємств за результатами розгляду претензій, що стосуються доарбітражного врегулювання господарських спорів у тому випадку, якщо боржник визнав претензію.

Розрахункові документи приймаються банком до виконання тільки в межах наявних коштів на рахунку клієнта.

Платежі проводяться, як правило, після відвантаження товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт чи надання послуг або одночасно з ними. В окремих випадках може бути проведена попередня оплата. Платежі проводяться за рахунок власних коштів платника, а в окремих випадках за рахунок кредиту банку.

Платежі одного клієнта за рахунок коштів іншого не допускаються, за винятком випадків уступки вимоги і переведення боргу відповідно до Цивільного Кодексу України та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Банк на договірній основі здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконує їх розпорядження щодо перерахування коштів з рахунків.

Підприємства самостійно обирають форми розрахунків, передбачені інструкцією № 7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України» та вказують їх при укладенні між собою договорів.