Гідравлічний розрахунок теплопроводів

№ ділянки	Q, Вт	G кг год	L м	Дані попереднього розрахунку							Дані остаточного розрахунку
				d м	v м/с	R Па/м	Rl Па	Σξ	Z Па	Rl+Z Па	d м	v м/с	R Па/м	Rl Па	Σξ	Z Па	Rl+Z Па
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18

За швидкістю v, користуючись номограмою (рис. 3.3) визначають значення динамічного тиску, помножуючи яке на суму коефіцієнтів місцевих опорів, отримують втрати тиску в місцевих опорах на ділянці, яку розраховуємо Z, значення яких записують в графу 10 табл. 8. Знаючи -1 і 2 на кожній ділянці, визначають сумарні втрати тиску на всіх ділянках циркуляційного кільця системи г.ц.к.

3.2.5. Порівнюють набутого значення г.Ц.К. З

Необхідне виконання умови .

Іншими словами, необхідний запас тиску приблизно 10% на невраховані гідравлічні опори. Якщо це умова при попередньому підборі діаметрів ділянок не виконується, необхідно на деяких ділянках змінити діаметри.

3.2.6. Після розрахунку головного циркуляційного кільця приступають до розрахунку і ув'язки півкілець через решту стояків. Зазвичай для визначення діаметрів всіх ділянок подаючої і зворотної магістралей розглядають відгалуження через нижні прилади ближнього і дальнього стояків. Нев'язка не повинна перевищувати 15%.

4. Розрахунок поверхні опалювальних приладів

При виборі вигляду і типу опалювального приладу беруться до уваги призначення архітектурно-технологічне вирішення приміщення, місце і тривалість перебування в ньому людей, вид системи опалення, техніко-економічні і санітарно-гігієнічні показання приладу.

У контрольній роботі в приміщеннях встановлюють чавунні радіатори типу М-140, М-140-АО.

Опалення сходових кліток здійснюється нагрівальними приладами типу конвектор “Акорд” або ж рециркуляційними повітронагрівачами.

4.1. Розрахунок поверхні нагріву радіаторів типу М-140 і М-140-АО

4.1.1. Визначаємо теплове навантаження на стояк, Вт:

(4.1)

де, - теплове навантаження на I-й, II-й та i-ий прилад відповідно, Вт.

4.1.2. Витрата води в стояку, кг/год

(4.2)

де, =4,19 - питома теплоємність води, кДж/кг·ºС;

- температура теплоносія в подаючій магістралі,·ºС;

- температура теплоносія в зворотній магістралі,·ºС.

4.1.3. Температура на вході (виході) з приладів, ºС

(4.3)

де, =4,19 - питома теплоємність води, кДж/кг·ºС;

4.1.4. Температура теплоносія в приладі,·ºС

(4.4)

4.1.5. Температурний натиск, ºС.

(4.5)

де, - розрахункова температура внутрішнього повітря, ºС.

4.1.6. Тепловіддача 1 екм нагрівального приладу, Вт/екм

Для даного типу приладів дозволяється користуватися спрощеною залежністю у разі відкритої установки приладу біля зовнішньої стіни при односторонньому приєднанні до стояка. Тепловіддача 1 екм чавунних радіаторів розраховується по формулі:

(4.6)

4.1.7. Площа необхідної тепловіддаючої поверхні нагрівального приладу, екм:

(4.7)

де, - поправний коефіцієнт, що враховує пониження температури води в наслідку її охолодження в трубопроводах системи, прийняти рівним =1;

- поправний коефіцієнт, що враховує спосіб підведення теплоносія до нагрівального приладу і зміну тепловіддачі залежно від відносної витрати води через прилад прийняти рівним ;

- поправний коефіцієнт для радіаторів, що приймається при числі секцій:

до 5 – 0,95

от 5 до 10 – 1,0

от 10 до 20 – 1,05

більше 20 – 1,1

- поправний коефіцієнт, що враховує спосіб установки нагрівального приладу і всякого роду укриття, прийняти рівним =1

- поверхня нагріву труб, прокладених в приміщенні. Спрощено при русі теплоносія знизу-вгору приймається при:

d=15 мм – 0,46 екм

d=20 мм – 0,4 екм

при русі теплоносія зверху-вниз для:

d=15 мм – 0,4 екм

d=20 мм – 0,49 екм

4.1.8. Число секцій в кожному нагрівальному приладі:

(4.8)

де, - поверхня однієї секції, екм, рівна:

=0,31 екм – для радіаторів М-140

=0,35 екм – для радіаторів М-140-АО

Число секцій в приладі округляють до цілих у велику сторону.