Основна частина

1. Нормативно-правове забезпечення інформаційної політики.

Робота сучасного органу управління (штабу) з підготовки, обґрунтування та прийняття рішення вимагає опрацювання великого обсягу різноманітної інформації, що динамічно змінюється. Враховуючи часові обмеження, що завжди супроводжують роботу штабу в умовах бойової діяльності, вирішення задачі потребує постійного залучення до обробки інформації сучасних технічних засобів автоматизації, які базуються на ЕОМ, що об’єднані в комп’ютерні мережі.

Широке впровадження сучасних інформаційних технологій є безумовною вимогою часу та стало невід’ємною відзнакою роботи органів управління. Завдяки їх використанню забезпечується суттєве підвищення ефективності роботи штабів під час обґрунтування та прийняття рішень на бойові дії військ.

В той же час слід підкреслити, що наявність великих обсягів інформації, яка має бути оброблена під час підготовки та обґрунтування рішення, залучення до її обробки та передачі технічних засобів веде до ускладнення проблеми захисту інформації.

Інформаційно-аналітична система (ІАС) Збройних Сил України створюється в рамках розділу «Інформатизація стратегічних напрямків розвитку державності, безпеки та оборони» Національної програми інформатизації з метою формування інформаційного середовища, яке буде пронизувати усі рівні управління Збройними Силами України (ЗСУ), дасть уяву про достовірну картину життя ЗСУ і підставу для прийняття керівництвом Міністерства оборони обґрунтованих рішень.

Підставою для розробки ІАС ЗСУ є:

Закони України «Про Національну програму інформатизації» та «Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 1998-2000 роки (№ 74\98-ВР, № 76\98-ВР від 4 лютого 1998 року);

Указ Президента України від 14.07.2000 р. №887/2000 "Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади";

Постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.98 № 152 «Про план заходів щодо формування інформаційно-аналітичної системи органів державної влади»;

директива начальника Генерального штабу Збройних Сил України № 035 від 7.05.1993 «Про порядок військово-наукового супроводження розробки ЄАСУ ЗС України»;

наказ МО України №30 від 11.02.1994 «Про введення в дію Концепції інформатизації ЗС України»

наказ МО України №128 від 20.05.1994 «Про першочергові заходи в галузі інформатизації ЗС України»;

наказ МО України № 203 від 4.10.1995 « Про введення в дію Тимчасового керівництва щодо технічного забезпечення ЗС України засобами обчислювальної техніки»;

наказ начальника Генерального штабу Збройних Сил України № 180 від 1.09.1995 «Про введення в дію Тимчасового положення про фонд алгоритмів і програм у Збройних Силах України»;

наказ МО України № 225 від 14.11. 1995 «Про введення в дію норм забезпечення обчислювальною технікою ЗС України»;

наказ МО України № 365 від 29.11.1995 «Про затвердження Положення про організацію робіт з військової стандартизації та переліку базових організацій зі стандартизації, класифікації, кодування та каталогізації оборонної продукції в Міністерстві оборони України»;

наказ начальника Генерального штабу Збройних Сил України № 02 від 19.03.1996 «Про заходи щодо створення першої черги Єдиної автоматизованої системи управління ЗС України»;

директива начальника Генерального штабу Збройних Сил України № 28 від 30.08 1997 «Щодо інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Генерального штабу ЗС України».

Метою створення системи інформаційно-аналітичного забезпечення ЗСУ є "приведення процесів управління ЗСУ в якісно новий стан, що відповідає сучасному рівню розвитку інформаційних технологій, і об`єднує людський інтелект з комплексами математичних моделей, інтегрованим банком даних та засобами інформатизації". Досягнення мети полягає у розв‘язанні наступних завдань:

безперебійний автоматизований збір, обробка, накопичення, зберігання, пошук та розповсюдження інформації у відкритому та закритому режимах щодо воєнно-політичної ситуації, повсякденної діяльності, будівництва і розвитку, стану бойової та мобілізаційної готовності, оперативної та бойової підготовки, забезпеченості Збройних Сил України;

проведення системного аналізу отриманої інформації, розробка та обґрунтування пропозицій по найбільш важливим проблемам будівництва, розвитку і застосування Збройних Сил України;

створення умов керівництву органу управління для використання обробленої інформації та прийняття рішень з мінімально-необхідними витратами часу;

забезпечення ефективної інформаційної взаємодії з вищими органами державної влади, іншими військовими формуваннями.

Вирішення цих завдань дозволить створити умови керівництву для використання обробленої інформації та прийняття рішень з мінімально-необхідними витратами часу, забезпечити ефективну інформаційну взаємодію з вищими органами державної влади, іншими військовими формуванням.

Інформаційно-аналітичне забезпечення ЗСУ це сукупність інформаційних продуктів, ресурсів та послуг, що надаються для забезпечення інформаційних потреб керівного складу органів управління ЗСУ, та система підтримки і прийняття рішень їх управлінської діяльності. Система ІАЗ ЗСУ є складовою частиною Єдиної автоматизованої системи управління (ЄАСУ) і представляє собою сукупність суб`єктів та об`єктів інформаційної діяльності, пов`язаних між собою функціонально, технологічно та технічно для вирішення завдань розвитку і функціонування ЗСУ.

Суб`єктами системи ІАЗ ЗСУ є керівний склад органів управління та інформаційно-аналітичні підрозділи ЗСУ. Інформаційно-аналітичні підрозділи постійно реалізують інформаційні процеси та подають результати аналізу стану та діяльності військ керівництву відповідних органів управління..

Об`єктом ІАЗ ЗСУ є процеси підготовки та прийняття рішень керівництвом МО України з питань управління ЗСУ на основі інформації про їх діяльність .

Основою впровадження передових інформаційних технологій має стати використання загальносистемного і спеціального програмно-математичного забезпечення, яке вже зарекомендувало себе в практичній діяльності. Втілення в роботу нових інформаційних технологій повинно забезпечити створення механізму підтримки процесу прийняття рішень в усіх сферах управління ЗСУ на основі системного аналізу даних обстановки, автоматизованого формування та обробки знань. Аналітична система повинна базуватись на єдиній методології аналізу і синтезу інформаційного матеріалу, включати комплекси математичних, логіко-лінгвістичних і оптимізаційних моделей, побудованих на знання-орієнтованому підході та методах реалізації технологій експертних систем.

Завдання ІАЗ ЗСУ можна поділити на два класи, сутність яких випливає з особливостей інформаційних процесів обробки інформації. Регламентований інформаційний процес характеризується визначеними правилами щодо тематичної спрямованості, структури вхідної інформації та джерел її подання, чіткою визначеністю періодів подання як вхідної інформації, так і вихідних аналітичних документів. Змістова сутність завдань аналітичного опрацювання регламентованої вхідної інформації полягає у перевірці вхідного інформаційного матеріалу на протиріччя відносно попередньої інформації, узагальненні інформації, формуванні вихідних аналітичних документів.

Інша група завдань пов‘язана з особливістю нерегламентованого інформаційного процесу. Джерелами нерегламентованої інформації є різноманітні інформаційні агентства, інформація, яка циркулює по міжнародних комп‘ютерних мережах, по каналах взаємодії з іншими відомствами тощо. Така інформація слугує додатковим матеріалом для вирішення завдань з оцінки воєнно-політичної обстановки, військового та технічного потенціалу іноземних держав тощо.

Одне з провідних місць у вирішенні завдань аналітичної обробки нерегламентованих документів належить розвідці, завданнями якої є цілеспрямований збір як відкритої, так і закритої інформації, узагальнення та аналіз інформації щодо її достовірності, корисності та відповідності завданням, які вирішуються військовим керівництвом. “Розвідка дає знання, на яких повинна базуватися зовнішня політика ... як під час війни, так і в мирний час.” Отже, одне з ключових місць в системі інформаційно-розвідувальної діяльності посідають інформаційно-аналітичні підрозділи, які, власне, і займаються аналізом та оцінкою розвідувальних відомостей з воєнно-політичних, військових, військово-технічних, воєнно-економічних і воєнно-наукових питань іноземних держав.

Обробка розвідувальних відомостей - безперервний в часі процес, який включає такі етапи: збір, накопичення, систематизацію даних про оперативну обстановку (розвідувальні дані про противника, про стан своїх військ); обробку інформації про противника та дії своїх військ; оцінку обстановки на основі отриманої інформації та формулювання висновків; визначення ступеню відповідності досягнутих результатів задуму операції; виробку рішення, в тому числі планування дій військ та сил розвідки або корегування раніше спланованих дій; контроль за виконанням планів тощо.

Управління військами без розвідувальної інформації практично неможливо. Основні цілі обробки розвідувальних відомостей: отримання і надання командуванню розвідданих про противника, необхідних для своєчасного прийняття обґрунтованих рішень та організації управління військами (силами) щодо знищення, пригнічення виявленого противника.