Координаційні осі
Кожному окремому будинку або споруді надають самостійну систему позначень координаційних осей.
Координаційні осі наносять на зображення тонкими; штрихпунктирними лініями з довгими штрихами, позначають арабськими цифрами і великими літерами українського алфавіту (за винятком літер: З, Е, І. ї. Й, О, X. Ц, Ч. Щ, Ь) для документації, що буде застосовуватись в Україні, або літерами російського алфавіту (за винятком літер: (Е, З, Й, О, X, Ц, Ч, Щ. Ь. ЬІ, Ь) для документації, що буде застосовуватись в інших країнах СНД, в кружках діаметром 6-12 мм.
Пропуски в цифрових і літерних (крім вказаних) позначеннях координаційних осей не допускаються.
Цифрами позначають координаційні осі по стороні будинку і споруди з більшою кількістю осей. Якщо для позначення координаційних осей не достає літер алфавіту, наступні осі позначають двома літерами.
Приклад АА; ББ, ВВ.
Послідовність цифрових і літерних позначень координаційних осей приймають по плану зліва направо і знизу уверх.
Позначення координаційних осей, як правило, наносять по лівій і нижній стороні будинку і споруди. При незбігу координаційних осей протилежних сторін плану позначення цих осей у місцях розходження додатково наносять по верхній і (або) правій стороні.
Для. окремих елементів, розташованих між координаційними осями основних несучих конструкцій, наносять додаткові осі і позначають їх у вигляді дробу, де в чисельнику указують позначення попередньої координаційної осі, а в знаменнику — долаткивий порядковий номер в межах ділянки між суміжними координаційними осями у відповідності з рисунком 1.
Рисунок 1
Д
Цифрові осі
Осі літер
Рисунк2
На зображенні елемента, який повторюється і прив'язаний до декількох координаційних осей, координаційні осі позначають у відповідності з рисунком 2а (при числі координаційних осей не більше трьох), з рисунком 26 (більше трьох координаційних осей) і з рисунком 2в (при всіх літерних і цифрових координаційних осях).
При необхідності, орієнтацію координаційної осі, до якої прив'язаний елемент, відносно сусідньої осі зазначають у відповідності з рисунком 2г.
Для позначення координаційних осей блок-секцій житлових будинків застосовують індекс "с".
Приклад Іс, 2с, Ас, Бс
На планах житлових будинків, скомпонованих із блок-секцій, наносять позначення крайніх координаційних осей блок-секцій без індексу у відповідності з рисунком 3.
Тип1Тип2Тип2ТипЗ
Відмітки
Відмітки рівнів (висоти, глибини) елементів конструкцій, устаткування, трубопроводів, повітроводів та ін. від рівня відліку (умовної "нульової" відмітки) позначають умовним знаком у відповідності з рисунком 4 і указують в метрах з трьома десятинними знаками, які відокремлені від цілого числа комою
Рисунок 5
"Нульову" відмітку, яка приймається, як правило, для поверхні будь-якого елемента конструкцій будинку або споруди, що розташований поблизу від планувальної* поверхні землі, позначають без знаку; відмітки вище нульової — зі знаком "+", нижче нульової — зі знаком "-".
На видах (фасадах), розрізах і перерізах відмітки розміщують на виносних лініях або лініях контуру у відповідності з рисунком 5.
На планах відмітки наносять в прямокутнику у відповідності з рисунком б.
На планах напрямок уклону площин указують стрілкою, над якою, при необхідності, проставляють величину уклону у відсотках у відповідності з рисунком 7 або у вигляді відношення висоти і довжини (наприклад, 1:7).
Рисунок 7 Рисунок 9
Допускається, при необхідності, величину уклону указувати в проміллях, у вигляді десятинного дробу з точністю до третього знака. На кресленнях і схемах перед розмірним числом, яке визначає величину уклону, наносять знак "<", гострий кут якого повинен бути спрямований в сторону уклону.
Позначення ухилу наносять безпосередньо над лінією контуру або,, на полиці лінії винесення.
Виносні написи до багатошарових конструкцій належить виконувати у відповідності з рисунком 8.
Номери позицій (марки елементів) наносять на полицях ліній-винесень, які проводять від зображення складових частин предмета, поруч із зображенням без лінії-винесення або в межах контурів зображених частин предмета.
Рис.8.
При дрібномасштабному зображенні лінії-винесення закінчують без стрілки і крапки.
Розмір шрифту для позначення координаційних осей і позицій (марок) повинен бути на один — два номери більше, ніж розмір шрифту, який прийнятий для розмірних чисел на тому самому кресленні.
Розрізи будинку або споруди позначують арабськими цифрами послідовно в межах основного комплекту робочих креслень.
Самостійна нумерація допускається тільки для розрізів окремих ділянок будинків, споруд або установок, всі креслення яких розміщені на
одному аркуші або групі аркушів і якщо на цих кресленнях відсутні посилання на розрізи, які знаходяться на інших аркушах основного комплекту робочих креслень.
Допускається розрізи позначати великими літерами українського (російського) алфавіту.
Напрямок погляду для розрізу за планом будинку і споруди приймають, як правило, знизу угору і справа наліво.
Якщо окремі частини виду (фасаду), плану, розрізу потребують більш детального зображення, то додатково виконують виносні елементи — вузли і фрагменти.
При зображенні вузла відповідне місце відмічають на виді (фасаді), плані або розрізі замкненою суцільною тонкою лінією (як правило, колом або овалом) з позначенням на полиці лінії-винесення порядкового номеру вузла арабською цифрою у відповідності з рисунком 10
427-3-АР2(6)
Аркуш 10
Рисунок 10
Якщо вузол міститься на іншому аркуші, то номер аркуша вказують під полицею лінії-винесення у відповідності з рисунком 10а або на полиці лінії-винесення поруч, у дужках, у відповідності з рисунком 10 6.
При необхідності посилання на вузол, який міститься в іншому основному комплекті робочих креслень, або на типовий вузол, указують позначення і номер аркуша відповідного основного комплекту робочих креслень у відповідності з рисунком 10а або серію робочих креслень типових вузлів і номер випуску — у відповідності з рисунком 10б.
При необхідності посилання на вузол в перерізі виконують у відповідності з рисунком 11.
Над зображенням вузла вказують у кружку його порядковий номер у відповідності з рисунком 12а або 126
Рисунок 12
Вузлу, який є повним дзеркальним відображенням іншого (основного) виконання, надають порядковий номер такий самий, як і основному виконанню, з доданням індексу "н".
Фрагменти планів, розрізів, фасадів, як правило, відмічають фігурною дужкою у відповідності з рисунком 13.
Під фігурною дужкою, а також над відповідним фрагментом наносять найменування і порядковий номер фрагменту. Якщо фрагмент міститься на іншому аркуші, то дають посилання на цей аркуш.
Допускається посилання на фрагмент вміщувати на полиці лінії-винесення.
Якщо зображення (наприклад, план) не вміщується на аркуші прийнятого формату, то його поділяють на декілька ділянок, які розміщують на окремих аркушах.
В цьому випадку на кожному аркуші, де показана ділянка зображення, наводять схему цілого зображення з необхідними координаційними осями і умовним позначенням (штриховкою) показаної на цьому аркуші ділянки зображення у відповідності з рисунком 14.
Рисунок 14
Якщо плани поверхів багатоповерхового будинку мають невеликі відмінності один від одного, то повністю виконують план одного з поверхів, для інших поверхів виконують тільки ті частини плану, які
необхідні для показу відмінності від плану, який відображений повністю.
Під назвою частково зображеного плану роблять запис: "Решту див. план (найменування повністю зображеного плану)".
В назвах планів поверхів будинку і споруди указують відмітку чистої підлоги поверху, номер поверху або позначення відповідної січної площини.
Приклади
План на відм. 0.00
План 2-9 поверхів
План 3-3
Допускається в назві плану поверху указувати "призначення приміщень, які розташовані на поверсі.
У назвах розрізів будинку і споруди указують позначення відповідної січної площини.
Приклад Розріз 1-1
У назвах фасадів будинку і споруди указують краяні осі, між якими розташований фасад.
Приклад Фасад 1-12
Основні надписи
Кожний аркуш робочого креслення 1 текстового документа повинен мати основний надпис і додаткові графи до нього.
Основні надписи оформляють:
н
а
першому аркуші креслення будівельного
виробу